Скасування рішення Нацрегулятора щодо підняття тарифів на воду /Getty Images/фото з особистого архіву/Колаж Олександра Карасьова
Категорія
Гроші
Дата

«Ганебне рішення» на 4 млрд грн. Зеленський та Шмигаль несподівано скасували зростання тарифів на воду, хоча були попередні домовленості. Що відбувається?

Володимир Зеленський, Денис Шмигаль, Костянтин Ущаповський Фото Getty Images/фото з особистого архіву/Колаж Олександра Карасьова

Президент Володимир Зеленський не дав незалежній Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг підвищити тарифи на воду на 32%. Рішення дало б змогу водоканалам додатково заробити 4 млрд грн та вийти з боргової ями, а для населення зростання в платіжці було б мінімальним – у середньому 60 грн. Чому звичайне для регулятора рішення переросло в скандал на найвищому рівні та хто заплатить за популізм влади

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), 29 червня підвищила тарифи на воду для 33 водоканалів у середньому на 32%. Підвищення уникнули водоканали в прифронтових регіонах – Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Тарифи на воду не переглядали з 2021-го, каже Forbes членкиня НКРЕКП Ольга Бабій. Наприклад, у тарифах водоканалів вартість бензину закладена на рівні 20 грн/л, зарплата – близько 10 000 грн.

Основні причини збільшення тарифів, за словами Бабій: 

  • зростання вартості електричної енергії для підприємств на 40%; 
  • майже подвійне зростання цін на реагенти для очищення води, які водоканали імпортують (найбільший український виробник хімікатів для водоканалів «Дніпроазот» Ігоря Коломойського простоює);
  • зростання заробітних плат; 
  • зростання вартості пального, ремонтних робіт тощо. 

Ціна підвищення тарифів на воду для населення – в середньому на 60 грн, до 250 грн на місяць для сімʼї з трьох людей, за розрахунками НКРЕКП.

Тобто вплив на загальну платіжку суттєво менший, ніж від майже подвійного підвищення тарифів на електрику для населення, яке уряд ухвалив в травні 2023-го. 

Доходи водоканалів мали зрости на 4 млрд грн до кінця року, каже член НКРЕКП, який погодився спілкуватися на умовах анонімності. «Це дозволило б водоканалам стабільно працювати та розраховуватись за електроенергію, що займає понад 30% у їхніх витратах», – каже він. Ціни на електрику в липні у порівнянні з червнем зросли на 40%, тобто борги водоканалів і в подальшому зростатимуть, передбачає він.

На кінець травня водоканали накопичили близько 2,8 млрд грн боргів за електрику, за даними регулятора. Чистий збиток водоканалів за 2022 рік і половину 2023-го – 7,8 млрд грн, за даними асоціації «Укрводоканалекологія».

«Якщо тарифи не підвищать, єдиний вихід для водоканалів – не платити за електрику», – каже Дмитро Новицький, президент асоціації «Укрводоканалекологія». 

Альтернатива підвищенню тарифів – дотації з державного бюджету, каже член НКРЕКП. «Ми вже звернулись до уряду щодо необхідності компенсувати водоканалам 4 млрд грн із держбюджету», – каже він. 

Це не перша спроба регулятора підвищити ціни на воду. Тарифи мали зрости на 10–30% ще з 1 січня 2023-го, проте рішення було направлене на доопроцювання, оскільки «члени комісії по-різному зрозуміли зміст постанови та голосували за різні проєкти рішення», – пояснив це рішення голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

Тоді зміна позиції регулятора пройшла непомітною. «Такі випадки бувають», – каже Бабій. 

Зараз дії НКРЕКП набули розголосу. Рішення регулятора було скасоване після публічної критики президента. «Ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом», – заявив Зеленський у відеозверненні 1 липня. 

Президент не має права втручатися в діяльність регулятора, який за законом є незалежним. «На діяльність регулятора не можуть впливати ні уряд, ні президент», – каже Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Дотримання цього правила – зобов'язання України перед міжнародними партнерами. «Відбулось шалене порушення, яке матиме негативні наслідки для євроінтеграції», – каже Харченко. 

Чому Зеленський проти підвищення тарифів на воду

До критики регулятора підключився і премʼєр-міністр Денис Шмигаль: «Рішення неприйнятні, не погоджені з урядом». 

Дії НКРЕКП розкритикував також міністр енергетики Герман Галущенко: «Рішення є необґрунтованим та не відповідає умовам воєнного часу». Хоча діяльність водоканалів не входить до повноважень Галущенка. Це сфера Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, каже Новицький з «Укрводоканалекологія». 

Президент, премʼєр-міністр та міністр енергетики наголошують, що рішення регулятора не було погоджене урядом. Чи дійсно це так? Співрозмовники Forbes у НКРЕКП запевняють, що погодження було. 

«Премʼєр та міністр енергетики підтримували це рішення, оскільки воно розвʼязувало проблему боргів на ринку електроенергії, які набули критичного характеру», – каже один із членів НКРЕКП. «Про це всі знали, та консультації з урядом проводилися», – підтверджує інший співрозмовник у НКРЕКП.

«Нам не зрозуміло, чому реакція була постфактум і такою гострою», – каже членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.

Те, що консультації дійсно проводились, підтвердив Forbes на умовах анонімності й співрозмовник в уряді, який був присутній на таких нарадах. 

Чому тоді влада в один голос розкритикувала рішення регулятора? Є декілька версій.

Рішення могли не погодити особисто з президентом, каже член НКРЕКП. «Президент обурився, запитав у премʼєра, а далі обурення понеслося по ланцюжку», – каже він. Гостра реакція президента може бути грою на підвищення рейтингу, розмірковує співрозмовник в уряді. 

Найбільш конспірологічна теорія – скандал із тарифами дозволить президенту перезапустити склад НКРЕКП і призначити більш керованих членів, за версією народного депутата, члена профільного комітету Верховної Ради Олексія Кучеренка. За його словами, під загрозою члени регулятора Олексій Магда, Валерій Тарасюк, Ольга Бабій та Руслан Кайдаш, які були призначені в 2019-му на термін до трьох місяців, але досі перебувають на своїх посадах.

У підготовці матеріалу брала участь журналістка Forbes Іра Крицька.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні