Категорія: Новини
Дата: 04 липня 2023 11:50

Хто залишився без води після підриву Каховської греблі. Аналіз texty.org

Юрій Тарасовський

Forbes

3 хв читання

Каховське водосховище Фото Сергій Нікітенко, МОСТ: Херсон

Підрив росіянами Каховської ГЕС став найстрашнішим акордом зневоднення прифронтових територій, пишуть texty.org. Знищено «банк води», яким користувалися прибережні міста, що безпосередньо отримували воду з Каховського водосховища, а також сотні кілометрів зрошувальних каналів. Видання дослідило, хто залишився без води після підриву Каховської греблі.

Ключові факти

З Каховського водосховища забирають воду чотири потужні системи каналів: Північно-Кримський канал, Каховський магістральний канал, канал Дніпро – Кривий Ріг і Північно-Рогачицька зрошувальна система. Вони розносять воду в Херсонську, Запорізьку та Дніпропетровську області, а також у Крим.
Північно-Кримський канал до 2014 року забезпечував 80-85% усіх потреб півострова у прісній воді. Кримський канал починається з Каховського водосховища на Дніпрі й тече Херсонщиною самопливом, а вже в Криму воду качають помпові станції.
Канал Дніпро – Кривий Ріг. Довжина – лише 41 км. За допомогою помпових станцій вода долає підйом 80 м і надходить до штучного Південного водосховища неподалік Кривого Рогу. Канал забезпечував 70% потреб міста у воді.
Каховський магістральний канал. Штучний 130-кілометровий канал, споруджений для зрошування сільськогосподарських угідь і водопостачання сільських населених пунктів Херсонської та Запорізької областей. Живить одну з найбільших зрошувальних систем України. Воду в канал подає помпова станція на висоту 24,3 м. Від листопада 2022 року внаслідок руйнувань від обстрілів приміщення станції виявилися затопленими. Тому можна припустити, що на момент зруйнування Каховської ГЕС канал уже майже не функціонував або функціонував лише частково.
Північно-Рогачицька зрошувальна система. Це невелика зрошувальна система на півночі Запорізької області розташована у Кам’янсько-Дніпровському, Михайлівському, Веселівському, Мелітопольському та Токмацькому районах. Загальна площа системи – 164 тис. га. Довжина магістрального каналу – 28,1 км. Наразі, судячи зі супутникових знімків, система функціонує частково.
Кривий Ріг. 70% своїх потреб щодо води місто отримувало з Південного водосховища, яке водночас каналом наповнювалося з Каховського водосховища.
Нікополь. Після певного періоду відсутності води вона з’явилася в трубах, але каламутного кольору. Є інформація, що міська влада оперативно добудувала водопровід, щоб він діставав до річища Дніпра, але чиновники це не коментують.
Марганець і Покров. Припинено роботу водоканалів у Покрові й Марганці. Зараз у ці міста підвозять воду залізничним та автомобільним транспортом.
Окуповані території. Інформації з окупованих населених пунктів, які перебували безпосередньо на березі Каховського водосховища, вкрай мало. Можна дуже чітко спрогнозувати, що проблеми з водою точно будуть у таких великих містах лівобережжя, як Енергодар і Дніпрорудне, розташованих безпосередньо на березі колишнього водосховища.
Сільськогосподарські угіддя. Зупинено водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей, ідеться в повідомленні Мінагрополітики. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення 584 000 га, з яких Україна збирали близько 4 млн т зернових і олійних культур на суму приблизно $1,5 млрд. Після початку повномасштабної війни ці площі скоротилися.
Найбільші промислові об’єкти, які постраждають унаслідок підриву Каховської ГЕС:
Меткомбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг». Через підрив і руйнування Каховської ГЕС меткомбінат обмежив споживання води та вже призупинив низку процесів металургійного виробництва, зокрема виплавляння сталі й виробництво прокату. В роботі залишаються доменне та коксохімічне виробництва, а також ГЗК.
Нікопольський завод феросплавів заявив про зниження обсягів виробництва продукції через необхідність зменшувати споживання води для виробничого процесу внаслідок підриву військами країни-агресорки Каховської ГЕС.
Запорізька АЕС. Обійтися водою з колодязів та артезіанських свердловин буде важко: велетенська зміна балансу поверхових вод регіону однозначно призведе й до перерозподілу грунтових вод. Так у правобережних херсонських селах рівень води в колодязях був безпосередньо пов’язаним із рівнем води в Каховському водосховищі.

Контекст

Прямі збитки, спричинені підривом Каховської ГЕС, сягають щонайменше $2 млрд. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості. Такі дані наведено у першому аналізі фахівців KSE Institute у співпраці з Офісом президента, Мінекономіки та Мінінфраструктури.

Економісти з приватного сектору та НБУ вже мають перші оцінки впливу катастрофи на Каховській ГЕС на економічне зростання та інфляцію цього року. Попередній висновок – попри значні гуманітарні й техногенні наслідки трагедія не завадить більш швидкому, ніж очікувалося, росту ВВП у 2023-му.

Втім, помітний негативний ефект все ж буде. По-перше, ще більше постраждають великі металургійні підприємства. По-друге, ціни на деякі продовольчі товари можуть зрости. Довгострокові наслідки підриву росіянами дамби у Каховці будуть куди більш драматичними, особливо для Херсонщини, зазначають опитані Forbes аналітики.

Що трагедія означає для ВВП, інфляція та спроможності держбюджету впоратися з її наслідками без друкування гривні, про це читайте в редакційному матеріалі Forbes.

Матеріали по темі