Переправа українського зерна через річкові порти Дунаю /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

«Зерновий коридор» для багатих країн? Без нього українське агро не виживе? Чи може Україна вивозити зернові без Чорного моря? Агроексперт Олег Нівʼєвський на цифрах пояснює економіку зернової угоди

Переправа українського зерна через річкові порти Дунаю. Фото Getty Images

Росія вийшла з «зернової угоди» 17 липня, напередодні закінчення терміну її дії. Це було прогнозовано, проте не загрозливо для подальшого експорту Україною зернових і олійних. Допоки армія РФ не почала обстрілювати Одесу та її порт, а також порт Рені на Дунаї, відзначає експерт із земельних питань й аграрної економіки, доцент «Київської школи економіки» Олег Нівʼєвський. Це привід для значних тривог

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Зернова угода – вбивча невизначеність

«Зернова угода» почала працювати в серпні 2022 року та дозволила зняти з внутрішнього ринку експортні надлишки зернових рекордного 2021/2022 маркетингового року, які виникли в результаті блокування й захоплення українських портів Росією. А також експортні надлишки вже нового 2022/2023 маркетингового року. 

Ці обсяги технічно не можна було вивезти альтернативними шляхами – залізницею та автотранспортом через західний кордон, а також через річкові порти Дунаю Рені й Ізмаїл. Це збільшило вартість експортної логістики з довоєнних $30-40 за тонну до подекуди $200 за тонну. 

Через це внутрішні закупівельні ціни на зерно просіли фактично до рівня або нижче собівартості, що вдарило по ліквідності українських аграрних підприємств та їх економічних спроможностях.

Попри збільшення Україною загального експорту, вплив «зернової угоди» на внутрішні ціни на зерно був незначним, якщо взагалі помітним. Сільгоспвиробники не змогли отримати вигоду від «зернової угоди» повною мірою. Все через короткотерміновість і невизначеність дії угоди, викликаних необґрунтованими звинуваченнями, додатковими перешкодами та відвертим саботажем шляхом затримки в інспекціях суден через російських представників. 

Це збільшує невизначеність і ризики, які коштують грошей. Тому експортна логістика залишалася дорогою

Вантажівки заходять на паромну переправу Ісакча – Орлівка через річку Дунай на шляху до України на прикордонному переході Ісакча – Орлівка, Румунія, 22 липня 2023 року. Через обстріли армією РФ чорноморських портів і суден Україна має експортувати величезні обсяги зерна річковим, автомобільним та залізничним транспортом. /Getty Images

Вантажівки заходять на паромну переправу Ісакча – Орлівка через річку Дунай на шляху до України на прикордонному переході Ісакча – Орлівка, Румунія, 22 липня 2023 року. Через обстріли армією РФ чорноморських портів і суден Україна має експортувати величезні обсяги зерна річковим, автомобільним та залізничним транспортом. Фото Getty Images

Один з путінських міфів або звинувачень про зернову угоду

У статті від 24 липня «Росія та Африка: обʼєднуючи зусилля для миру, прогресу та успішного майбутнього» російський президент Володимир Путін написав, що «зерновий коридор» не виконав своєї функції. Він зазначив, що по «зерновому коридору» зерно з України переважно йшло в багаті країни, а не в бідні: 70% – в країни з високими доходами та ЄС, а в Ефіопію, Судан, Сомалі, Ємен й Афганістан буцімто експортували лише «3% від загального обсягу».

Якщо проаналізувати статистику по «зерновому коридору» в абсолютних величинах, приблизно так і є. Але так порівнювати – це лукавити. Бо країна з більшим населенням потребує більше зерна. Тож з двох однакових за населенням країн більше зерна потребуватиме багатша. Наприклад, Сомалі не потрібно імпортувати багато зерна, в країні його просто не буде кому споживати. 

Щоб робити такі висновки, обсяги експорту зерна потрібно зважувати на економічний розмір країн – їхній ВВП. За такого аналізу рейтинг найбільших отримувачів української пшениці очолюють саме бідні країни (див. рис. 1). 

www.un.org, World Bank World Development Indicators

Рисунок 1. Експорт пшениці зерновим коридором. Джерело: www.un.org, World Bank World Development Indicators Фото www.un.org, World Bank World Development Indicators

Вихід Росії з «зернової угоди» не критичний, критичний Дунай

Обсяг експорту Україною зерна «зерновим коридором» із квітня зменшився до історичного мінімуму: менш ніж 2 млн т за місяць. Сама ж угода фактично добігла свого логічного завершення 18 липня. Мінус одна невизначеність для агросфери та плюс для подальшого розвитку ринку.

Українська зернова асоціація прогнозує 44 млн т експорту зернових і олійних 2023/2024 маркетингового року. Це в середньому близько 3,6 млн т на місяць. 

Альтернативними шляхами Україна може експортувати до 5 млн т у місяць: до 3 млн т через порти Дунаю, залізниця вже вивозила в певні місяці 1,2 млн т, як і автотранспорт – до 0,8 млн т. Цих потужностей повинно вистачити, навіть враховуючи щомісячні пікові коливання.

Проте нещодавні дольоти «шахедів» армії РФ до портів Дунаю можуть кардинально змінити поле гри. Без портової інфраструктури Дунаю Україна не зможе справитися з цьогорічним експортом, маючи лише можливість вивозити збіжжя залізницею та автотранспортом через західні кордони. 

Тим більше, що з боку ЄС до 15 вересня поки що діятиме обмеження на імпорт української агропродукції.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні