Категорія
Гроші
Дата

Спалений коридор. Росія зупинила «зернову угоду» і почала обстрілювати порти, що працювали в її межах. Як це вплине на аграрну галузь

Збитки на десятки мільйонів доларів та рекордний стрибок цін на зерно – результат російського обстрілу українських портів.

⚡️Ми дуже хочемо, щоб наші читачі знали більше, створювали більше і заробляли більше. Тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом SMART до 19.05 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Росія 19 липня обстріляла морські порти, що були задіяні в «зерновій угоді», – Чорноморськ і Одеса. Пошкоджено резервуари та причали одеського порту, зернову інфраструктуру порту Чорноморськ та знищено 60 000 т зерна. Постраждали обʼєкти компаній Kernel, Viterra, CMA CGM Grouр. Виведено з ладу майже 40% зернової експортної інфраструктури портів Чорноморська, повідомили у пресслужбі Kernel. На відновлення руйнувань знадобиться щонайменше 12 місяців, додали в компанії.

«Інвестиції Kernel безпосередньо в порт Чорноморськ становили понад $100 млн, – каже директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. – Якщо додати пошкодження інших компаній, то сума збитків може сягати $50–60 млн, ще приблизно у $8 млн можна оцінити знищення 60 000 т зерна». Це оцінка прямих збитків з урахуванням доступної на цей момент інформації, додає Вовк.

Мінвідновлення/mtu.gov.ua

Наслідки ракетної атаки на порти Одеси. Фото Мінвідновлення/mtu.gov.ua

Морська інфраструктура

До війни 89% зернового експорту України спрямовувалося через порти Чорного моря. Одеса, Чорноморськ, Південний і Миколаїв разом перевалювали до 6 млн т зерна на місяць у 2021 році. З початком війни морські порти були заблоковані, а два з них, Бердянськ і Маріуполь, окупували російські війська.

У липні 2022 року Росія підписала «зернову угоду» з ООН і Туреччиною, де пообіцяла не обстрілювати портову інфраструктуру трьох портів: Чорноморськ, Одеса, Південний. Фактично «зернова ініціатива» працювала ефективно перші три місяці. З серпня по жовтень 2022 року нею скористалося 421 судно. Вони вивезли 9,7 млн т пшениці, кукурудзи, соняшнику й олії.

Далі Росія почала саботувати роботу коридору і замість пʼяти-шести суден на день пропускала в середньому одне-два. За час роботи коридором вивезли понад 32 млн т зернових. 17 липня РФ припинила участь у коридорі та відкликала гарантії безпеки судноплавства в межах Чорноморської зернової ініціативи.

Через два дні Росія обстріляла два порти, які були задіяні в «зерновій ініціативі». Мета атаки на зернові термінали – знищення будь-яких шляхів постачання зерна на світові ринки, заявив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. 

Це не перший випадок атаки Росії на портову інфраструктуру. Під обстрілами, наприклад, часто був порт Миколаєва. За 17 місяців війни порт зі структури бізнесмена Дмитра Фірташа Ніка-Тера зазнавав прямих обстрілів понад 10 разів, розповідав Forbes керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов. Шкода від наслідків обстрілів становила понад 1 млрд грн.

«Загальні прямі збитки портової інфраструктури та дотичних до неї підприємств оцінюються у $496 млн», – йдеться у звіті KSE Institute за березень 2023 року. 

Після атаки на порти та погроз Росії вважати торговельні судна потенційними перевізниками вантажів військового призначення фʼючерси на пшеницю зросли на 9%, що стало найбільшим стрибком з 2012 року, пише Bloomberg

Подальші атаки на порти України та відсутність можливості експорту зернових морськими шляхами призведуть до зростання цін на кукурудзу та пшеницю на 30–40% в короткостроковій перспективі, вважають у Kernel. Також існує ризик зупинення роботи низки українських заводів з переробки олійних культур та зменшення темпу переробки насіння соняшнику й ріпаку більш як на 30%, зазначено в прессрелізі компанії.

Спалений коридор. Росія зупинила «зернову угоду» і почала обстрілювати порти, що працювали в її межах. Як це вплине на аграрну галузь /Фото 1

Наслідки ракетної атаки на порти Одеси. Фото: Мінвідновлення

Спалений коридор. Росія зупинила «зернову угоду» і почала обстрілювати порти, що працювали в її межах. Як це вплине на аграрну галузь /Фото 2

Наслідки ракетної атаки на порти Одеси. Фото: Мінвідновлення

Спалений коридор. Росія зупинила «зернову угоду» і почала обстрілювати порти, що працювали в її межах. Як це вплине на аграрну галузь /Фото 3

Наслідки ракетної атаки на порти Одеси. Фото: Мінвідновлення

Спалений коридор. Росія зупинила «зернову угоду» і почала обстрілювати порти, що працювали в її межах. Як це вплине на аграрну галузь /Фото 4

Наслідки ракетної атаки на порти Одеси. Фото: Мінвідновлення

Попередній слайд
Наступний слайд

Альтернативи

Якщо морські порти не працюватимуит, аграрії все одно зможуть експортувати продукцію альтернативними шляхами: через порти Дунаю, автомобільним та залізничним транспортом. На українській ділянці річки Дунай наразі будують понад 12 нових терміналів. Деякі компанії, крім потужностей для перевалювання вантажів, планують будувати переробні потужності.

У цьому сезоні експортний потенціал України нижчий, ніж був торік, – приблизно 43–47 млн т на рік, написав у своєму Facebook керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. «У найкращі місяці минулого сезону ми могли вивозити майже 3,7 млн т без «зернового коридору», – пише він. Якщо домовимось із західними сусідами про відновлення транзиту агропродукції та зовсім трохи розширимо експортні можливості, то весь цьогорічний урожай зможемо спокійно вивезти без того коридору, додає Паращій.

Щоправда, домовитись із сусідами легко вийде навряд. 19 липня премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький після зустрічі з очільниками аграрних відомств країн – сусідів України, повідомив про заборону ввезення українського зерна за умови, якщо Єврокомісія вирішить не продовжувати ембарго, яке закінчується 15 вересня. Раніше пʼять країн – членів ЄС заявили, що планують звернуться до Єврокомісії з проханням продовжити заборону імпорту українського зерна після крайнього терміну 15 вересня.

Щоб зберегти судноплавство морем, уряд створив фонд на 20 млрд грн, який має компенсовувати іноземним судновласникам втрати у разі пошкоджень через атаки Росії.

Також Україна надіслала Міжнародній організації судноплавства ООН листа, де повідомила, що встановлює додатковий транспортний маршрут, який веде до територіальних вод і виключної морської економічної зони Румунії. «Мета – сприяти розблокуванню міжнародного судноплавства в північно-західній частині Чорного моря», – зазначив у листі виконувач обовʼязків міністра громад, територій та розвитку інфраструктури України Василь Шкураков.

Після російських обстрілів українських портів Міноборони України попередило, що з 21 липня всі судна, що прямують до морських портів РФ та українських окупованих портів, можуть розглядатися «як такі, що перевозять вантажі військового призначення з усіма відповідними ризиками».

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні