Девід Рубенштейн з Carlyle Group, Ларрі Фінк із BlackRock та Девід Саломон із Goldman Sachs вважають однією з головних умов залучення інвестицій в Україну партнерство між державним і приватним секторами. Як його правильно побудувати?
Аналізує адвокат та керуючий партнер українського офісу міжнародної юридичної фірми «Вольф Тайс» та член наглядової ради Української асоціації венчурного та приватного капіталу Тарас Думич
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
На Українському сніданку в Давосі були надзвичайні гості та надихаючі промови. Христя Фріланд, відома представниця української діаспори в Канаді та теперішня заступниця прем’єр-міністра Канади, у своєму виступі згадала вислів найуспішнішого хокеїста у світі Вейна Грецкі: «Я ковзаю туди, куди летить шайба, а не туди, де вона була».
Що ж насправді мають на увазі інвестори?
Більшість інвесторів, які відвідали Український сніданок у Давосі, були або з бізнесу з управління активами, або, як каже Девід Рубенштейн із Carlyle Group, «із сфери вищого покликання людства, тобто прямого приватного інвестування (private equity)». Всіх їх обʼєднує те, що більшість грошей, якими вони керують та які інвестують, це гроші інших людей та інших інституцій.
Найважливіша частина дискусії про бачення того, як будуть здійснюватися інвестиції в Україну, ймовірно, була представлена Ларрі Фінком, генеральним директором BlackRock, найбільшої в світі компанії з управління активами. Фінк та BlackRock брали активну участь у дискусіях із президентом Володимиром Зеленським щодо не лише формування, а й впровадження організаційної структури майбутнього інвестування в Україну.
У своєму виступі Фінк зробив ключові акценти:
- побудова нової та сучасної України має відбуватися шляхом розбудови капіталістичної системи в країні;
- майбутній приплив капіталу в Україну не буде благодійністю (філантропією);
- Україну потрібно перетворити на місце з високими результатами, де інвестори будуть отримувати чесні та справедливі прибутки;
- Україна має стати країною інновацій, лідером у сфері нових технологій та лідером у сфері декарбонізації;
- інвестиції для відновлення України, які оцінюються щонайменше у $750 млрд, мають надійти від публічного сектору, зокрема іноземних держав, міжнародних фінансових інституцій та приватного сектору.
Останню тезу підтвердив і Девід Саломон із Goldman Sachs, який сказав, що побудова сучасної України неможлива без партнерства державного сектору з приватним сектором, та партнерства державних грошей із приватними.
Зі спостережень Фінка можна зробити наступні висновки.
Важливо, що дискусії спрямовані саме на капіталізм, а не на благодійність, хоча в розвинених країнах вони йдуть поруч. Кілька років тому один із представників української діаспори з Північної Америки після багатьох років боротьби за свої інвестиції в Україні сказав, що Україні варто допомагати у вигляді благодійності, але не витрачати час на інвестування. Це має змінитися, і саме це насправді мав на увазі пан Фінк.
Інвестиції, як іноземні, так і внутрішні, здійснюються з метою отримання прибутків. Таке отримання прибутків може відбуватися або в грошовій формі, або у формі зростання вартості вкладених інвестицій. Якщо немає обґрунтованих очікувань, що інвестиції можуть бути прибутковими, жоден інвестор не ризикне вкладати кошти в Україну.
Отримання прибутку є особливо важливим, оскільки інвестори, такі як BlackRock, Carlyle, Goldman Sachs та інші, інвестуючи гроші інших людей та установ, несуть фідуціарні зобовʼязання перед власними клієнтами, чиї гроші вони інвестують. Діапазон цих клієнтів коливається від приватних осіб до пенсійних фондів, страхових компаній і навіть суверенних фондів.
Хоча Саломон згадав у своєму виступі, що фінансові установи по всьому світу зобовʼязані брати участь і підтримувати відновлення України, нам не потрібно бути наївними. Цього не станеться, якщо ці фінансові установи не зможуть зробити висновок, що для них є шанс отримати прибутки і, звичайно ж, не втратити свої інвестиції.
Які шляхи допоможуть інвестиціям працювати?
Усі згадані вище спікери говорили про партнерство між державним і приватним секторами. Вони мали на увазі не тільки необхідність партнерства між міжнародним державним і приватним секторами, але й необхідність партнерства між українським державним сектором та іноземним приватним сектором.
У такому партнерстві публічна або державна сторона надає обʼєкт, який необхідно розвинути, відновити або побудувати з нуля, а приватна сторона вкладає в це свої гроші, час і досвід.
Доброю новиною є те, що Україна розробила нормативно-правову базу для державно-приватного партнерства, і незадовго до початку війни було навіть започатковано один або кілька таких проєктів.
Однак є парадигма, яка має бути змінена у філософії українського державно-приватного партнерства. Ця парадигма стосується отримання приватними інвесторами прибутків та забезпечення можливості для інвесторів створювати додаткову вартість. Ця парадигма має бути інтересом не лише приватного інвестора, але й державної сторони.
Більше того, державній стороні потрібно буде вивчити можливості для того, щоб взагалі не брати участі в інвестиційних проєктах. Навіть якщо вона буде присутня, їй слід буде обмежити свій вплив через надання активів у концесію приватним інвесторам і створити прозору та послідовну нормативно-правову базу, на основі якої встановлювати правила для таких партнерських проєктів.
Впровадження цих змін було б кроком назустріч Україні, стверджує Христя Фріланд, звертаючись до інших держав, що необхідно почати розглядати Україну по-іншому – так, як цього ніколи не робили протягом останніх 30 років.
З чого має складатися інвестиційний майданчик
Коли йдеться про побудову структури «ковзанки», на якій інвестори будуть «ковзати до своїх шайб», можна згадати ще одного представника світової інвестиційної спільноти, хоча він і не був присутній на Українському сніданку в Давосі.
Йдеться про генерала Девіда Петреуса. У минулому Петреус був легендарним командувачем військ США, героєм війни та колишнім директором ЦРУ.
Наразі генерал Петреус є партнером KKR, Глобального фонду прямих приватних інвестицій, який вважається одним із засновників самої індустрії прямих приватних інвестицій. Крім того, генерал Петреус є головою KKR Global Institute, аналітичного центру KKR, який надає підтримку компанії в прийнятті інвестиційних рішень.
За словами генерала Петреуса, український інвестиційний майданчик має складатися з таких елементів.
- Створення ефективних гарантій безпеки. – Це те, над чим перш за все працюють Збройні сили України та союзники України.
- Верховенство права та справедливе правосуддя. – Цей елемент уже більше залежить від України та української влади. Насправді, коли Фінк говорить про капіталізм, він також має на увазі верховенство права, оскільки без цього капіталізм існувати просто не може.
- Доброчесність уряду та відсутність корупційних ризиків. – Хоча цей елемент також повʼязаний із верховенством права, він в основному стосується підзвітності та відповідальності уряду. Відповідальність за корупційні злочини має бути такою ж суворою, як і за державну зраду.
- Розумний рівень та продуктивність бюрократії. Основною метою та повноваженнями державного апарату має бути діяльність постачальника послуг для приватного сектору та інвесторів.
- Рівні умови для всіх підприємств та інвесторів, які підпорядковуються однаковим правилам гри. Хокей може слугувати чудовим прикладом рівноправних правил гри: виграє та команда, яка краще грає. Так само має бути і з бізнесом, незалежно від того, державний він чи приватний.
Реалізація цих елементів та побудова на їх основі українського інвестиційного майданчика дасть необхідну впевненість іноземним та вітчизняним інвесторам у тому, щоб вони прийняли рішення йти на бізнес-ризики та витрачати свій час і гроші на побудову успішного бізнесу в Україні. Досягнення цього має бути першочерговим пріоритетом для уряду України та органів державної влади.
Крім того, успішна реалізація цих елементів стане ключем до побудови того, що президент Зеленський та Ларрі Фінк обговорювали як бачення майбутньої України: Україна як країна, що впроваджує інновації, лідер у сфері нових технологій, лідер у декарбонізації та країна із сприятливим екологічним середовищем.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
