Маловідома вінницька компанія «Еліксир Україна» приватизувала Усть-Дунайський морський порт за 200 млн грн, що в 3,3 рази більше стартової ціни. До війни порт заростав бурʼяном, а в 2022-му його вантажообіг зростав рекордними темпами. Як вінницька компанія може відбити інвестиції менш ніж за три роки та які перспективи має порт після війни
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Сотні суден у черзі на вхід з Чорного моря до гирла Дунаю, а сотні вантажівок – у пробці трасою Одеса – Рені – типова картинка з перших тижнів повномасштабної війни. Кінцева мета обох черг – три невеликі українські порти на Дунаї: Ізмаїл, Рені й Усть-Дунайськ.
Завдяки географічному положенню, близькості до великих портів Болгарії та Румунії і можливості руху суден вздовж Дунаю ці три порти змогли уникнути морської блокади РФ. На кінець травня на них припадало 24% всього експорту країни, за даними Мінагрополітики.
За підсумками 2022-го, перевалка Ізмаїльського порту зросла більш ніж удвічі – до 8,6 млн т, Ренійського порту – впʼятеро, до 6,9 млн т, Усть-Дунайського – у 12,2 рази, до майже 800 000 т, каже керівник ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Олексій Востріков в інтерв’ю «Порти України».
Разом із вантажообігом зросли і фінансові показники портів. Наприклад, дохід Усть-Дунайського порту за основним видом діяльності в січні–вересні становив майже 15 млн грн. А за весь 2021 рік – 3 млн грн, за даними з приватизаційної документації.
Такі результати технічно занедбаного порту свідчать про його суттєвий потенціал, каже директор стивідорної компанії Danube Logistics Group Іван Ніякий.
Як працює порт Усть-Дунайськ
(натисніть "читати більше")
Розквіт порту припав на 1970–1980 роки. Тоді вантажообіг порту міг доходити до 6 млн т на рік, каже Ніякий. Підприємство спеціалізувалося на обслуговуванні великих ліхтеровозів, які не заходили в порт, а стояли на якорній зупинці неподалік. Сьогодні подібна технологія не використовується. Вона була витіснена контейнеровозами, які технічно і фінансово більш вигідні.
Приймати великі судна та контейнеровози Усть-Дунайськ не може через невелику глибину Дунаю. З Чорним морем порт зʼєднує два канали: Бистрий, який знаходиться на території України (глибина 4 м), та румунський канал Суліна (глибина 7 м). Глибини акваторії навколо порту – до 3 м. Такі обмеження дозволяють порту приймати судна вантажопідйомністю до 3000 т, тоді як порти Одеси – до 80 000 т, каже засновник консалтингової компанії The Charterers Олег Солодухов.
Перевага Усть-Дунайського порту порівняно з іншими українськими портами Дунаю – він знаходиться найближче до Одеси і має найкращу економіку при доставці вантажу автотранспортом з України, пояснює Солодухов. Проте не має залізничного сполучення, на відміну від «Ізмаїлу» і «Рені».
Щоправда, аби перевалити в Усть-Дунайському порту стільки ж вантажів, як в порту Одеси, треба в 10–30 разів більше суден. «Це суттєво знижує швидкість і збільшує вартість перевезень», – зазначає засновник консалтингової компанії The Charterers Олег Солодухов.
Останні роки порт знаходився в занепаді, каже Ніякий. «Порт має один причал довжиною 140 м, вздовж якого чайки пішки можуть ходити, оскільки глибина становить 0,5 м», – додає він.
Хто і навіщо купує у держави цей порт?
Хто купив Усть-Дунайський порт
Приватизація трьох українських портів – Усть-Дунайського, Білгород-Дністровського та Скадовського – готувалась протягом декількох років перед початком великої війни, каже міністр інфраструктури в 2019–2021 роках Владислав Криклій. «Ці порти мають малі потужності перевалки і глибини, а тому не можуть конкурувати з більш великими портами Одеси, Миколаєва, Херсона», – говорить він.
Решту українських портів уряд вирішив передати у концесію. Всього Україна має 18 морських портів, пʼять з яких Росія окупувала ще в 2014-му.
До 2022-го черги з інвесторів на приватизацію портів не було, каже Криклій. Тому уряд разом із ФДМУ розглядали можливість зміни цільового призначення цих трьох портів, щоб вони не обмежувалися лише вантажними перевезеннями. Наприклад, на базі Скадовського порту міг бути створений пасажирський порт з готелями та пішохідним променадом, пояснює Криклій.
Наприкінці 2022-го Фонд держмайна виставив Усть-Дунайський порт на продаж. В січні – на початку лютого фонд планує оголосити приватизаційні умови щодо іншого порту – Білгород-Дністровського. Аукціон планують провести в лютому, стартова ціна – на рівні приблизно 170 млн грн, повідомили Forbes у пресслужбі фонду.
Стартова ціна Усть-Дунайський порту – 60 млн грн. «Навіть 60 млн грн – це завищена ціна для цього порту, – каже Ніякий. – Не знаю, хто б купив його за таку ціну до війни». Продаж цього порту за 60 млн грн до війни було б великим успіхом, погоджується Криклій.
У торгах брали участь вісім компаній. Перемогла вінницька «Еліксир», піднявши ціну в 3,3 рази, до 201 млн грн. Вона також зобовʼязана виплатити заборгованість із заробітної плати та не звільняти працівників.
«Еліксир Україна» займається оптовою торгівлею хімічними продуктами, а також сільським господарством – обробленням насіння, торгівлею зерном. Власник і директор компанії – Валерій Віхренко, який також володіє агрокомпанією «Вімексім». У 2021-му «Еліксир» отримала 53,7 млн грн чистого прибутку за виручки 825 млн грн. Компанія імпортує добрива із сербського заводу Elixir Zorka.
Хто такий Валерій Віхренко
Про Віхренка дуже мало публічної інформації. В його профілі в LinkedIn вказано три місця роботи: 10,5 років він був директором представництва швейцарскої трейдингової компанїі Glencore Grain, майже п’ять років – керуючим партнером агрокомпанії «Кряж і Ко», а з 2012-го керує агротрейдером «Вімексім» і є засновником цієї компанії.
Віхренко є засновником чи пов’язаний з понад двома десятками компаній, йдеться в системі YouControl. Назви більшості цих юросіб пов’язані з агро та логістикою.
У 1998 році був самовисуванцем на виборах до Одеської міськради, йдеться на сайті «Чесно». В 2017-му Валерій Віхренко зробив 150 000 грн внеску Аграрній партії, повідомляється на ресурсі «Золото партій».
Forbes направив запити на поштові адреси компанії, вказані на сайті, та намагався звʼязатися за вказаними телефонами. Проте відповіді не отримав. В іншій компанії Віхренка – «Вімексім» – повідомили, що керівництво компанії зможе надати коментар тільки на наступному тижні, оскільки зараз знаходиться у відрядженні.
Як «Еліксир» може заробити на Усть-Дунайський порті
Купівля порту – це приклад класичної вертикальної інтеграції бізнесу, каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Компанії Віхренка займаються торгівлею аграрною продукцією та добривами, вантажними перевезеннями, нагадує він. «Мати ще власний порт чи портовий термінал – додаткова додана вартість для бізнесу», – пояснює Гайдай.
З іншого боку, купівля аграрною компанією порту і можливе створення на його базі митного посту створює сприятливі умови для схеми з експортом так званого чорного зерна, вважає Гайдай. Схема, за його словами, працює так: через компанії-прокладки за кеш купується зерно «без походження» і експортується без сплати податків в повному обсязі і повернення в країну валютної виручки.
На початку року СБУ і БЕБ повідомили про ймовірне розкрадання коштів на експорті українського зерна через Одеський, Чорноморський та Південний порти за цією схемою. Аналітики бюро оцінюють орієнтовні збитки для бюджету за 2022 рік в 5,2 млрд грн.
Закінчення війни прогнозовано зменшить обʼєм вантажообігу дунайських портів, оскільки вантажі вигідніше перевалювати у великих портах Одеси чи Миколаєва. Утім, Солодухов з The Charterers і Ніякий із Danube Logistics Group оцінюють купівлю порту за 200 млн грн як виправдану інвестицію.
Ймовірно, «Еліксир» купила порт, щоб завозити добрива в Україну зі свого сербського заводу річкою Дунай, вважає Солодухов. Мета – забезпечити стабільність вантажопотоку та зекономити на логістичних витратах. До великої війни перевалка 1 т вантажів в українських портах коштувала до $7, а зараз – близько $20.
Проте компанії доведеться вкласти додаткові інвестиції, щоб збільшити вантажообіг порту. Щоб привести порт до ладу та збудувати сучасний термінал, треба вкласти ще близько 200 млн грн, або $5 млн, каже Ніякий. Для порівняння: «Нібулон» неподалік будує термінал вартістю $10 млн.
За розрахунками Ніякого, загальні інвестиції «Еліксиру» в $10 млн можуть окупитись за 2,5 роки. Будівництво терміналу для перевалки добрив займе близько року. Модернізований порт дозволить завозити до 30 000 т добрив щомісяця. Це шість суден по 5000 т, або $600 000 доходу порту з їх обслуговування, каже Ніякий. Тобто річний дохід порту тільки з перевалки добрив може скласти $7 млн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
