Декілька українських аналітичних центрів розкритикували низку урядових соціальних програм, заявивши про їхню неефективність, неадресність та низьку результативність використання бюджетних коштів. Про це йдеться у повідомленні Економічної експертної платформи від 6 травня.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- Аналітики наголошують, що в умовах обмежених фінансових ресурсів і пріоритетного фінансування оборони соціальні виплати мають бути максимально адресними та спрямованими на найбільш вразливі категорії населення. Натомість низка чинних програм, на їхню думку, не відповідає цьому принципу.
- Зокрема, критиці піддано програму «Національний кешбек», яку називають малоефективною з мізерним макроекономічним ефектом, а також такою, що фактично не охоплює малий бізнес. Вартість програми оцінюється у близько 4 млрд грн на рік.
- Також під сумнів поставлено кешбек на пальне, який, за оцінками експертів, має регресивний характер, адже більші вигоди отримують більш забезпечені власники авто. Річні витрати на програму оцінюються у близько 5 млрд грн.
- Окремо критично оцінено програму «Зимова тисяча», яка, на думку аналітиків, розпорошує кошти без перевірки доходів отримувачів. За 17 млрд грн, які спрямовуються на програму щороку, можна було б забезпечити більш адресну допомогу найбільш вразливим домогосподарствам, додали експерти.
- Схожі зауваження висловлено і щодо анонсованих одноразових виплат пенсіонерам, які охоплюють близько 13 млн осіб, включно з громадянами з відносно високими пенсіями. Вартість програми оцінюється у 19,5 млрд грн на рік, а аналітики наголошують на необхідності запровадження майнових і доходних критеріїв.
- Водночас експерти зазначають, що державний бюджет на 2026 рік загалом має соціальну спрямованість, а низка програм («єВідновлення», «єРобота», «5-7-9», «єОселя») демонструють вищу ефективність завдяки адресності та економічному ефекту. Проте паралельне існування неадресних виплат, за їхніми словами, знижує загальну ефективність соціальної політики, додають аналітики.
- Аналітичні центри пропонують запровадити обов’язкову верифікацію доходів і майнового стану отримувачів соціальної допомоги, скасувати неадресні кешбек-програми, посилити фінансування страхування воєнних ризиків та запровадити регулярну публічну оцінку ефективності державних програм.
- Звернення підписали 13 аналітичних центрів, серед яких: CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії, Український інститут правової політики, мережа «АНТС», Growford Institute, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Advanter Group, Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Податкова група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права та Центр «Технології Прогресу».
Контекст
Програма «Національний кешбек» не вплинула на діяльність 41,9% підприємств, тоді як 0,2% оцінили її вплив як негативний. Ще 21,2% бізнесів не брали участі в програмі, а 14,8% не змогли визначити її ефект. Подібно стримано компанії оцінюють і програму «Зимова підтримка», свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Вплив «Національного кешбеку» суттєво залежить від розміру бізнесу. Серед мікропідприємств лише 6,5% відзначили позитивний ефект, серед малих – 11,8%. В ІЕД зазначають, що програма фактично майже не охопила малий бізнес у частині відчутних результатів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
«Якщо програма й була спрямована на підтримку бізнесу, то точно не малого. Позитивний вплив відзначили 30,8% середніх підприємств та 31,5% великих», – зазначили в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій.
Загалом 62,3% компаній не очікують від програми жодного впливу, тоді як 11,9% прогнозують позитивні наслідки.
