Бути в ділі: як на Весняному діловому форумі шукали нові можливості підтримки українського бізнесу

Ефект у тристоронньому діалозі: держава, бізнес і міжнародні організації

Весняний діловий форум – конференція, що проводиться щорічно з 2008 року. Форум спрямований на розвиток бізнес-середовища України шляхом дискусій, нетворкінгу та експертних виступів. 

Цьогоріч темою форуму стала «Економічна турбулентність світу – ризики та можливості в 2021 році». Аби краще зрозуміти контекст та виклики для бізнесу і держави, на Форум були запрошені не лише підприємці, а й представники профільних урядових комітетів, іноземних інституцій та приватних інвестиційних фондів. Неформальний тристоронній діалог допоміг зрозуміти поточний стан економіки та тенденцій бізнесу в Україні та що потрібно зробити, аби досягнути практичними способами win-win-ефекту для всіх сторін у подальшій співпраці.

Створювати додану вартість і впевнено конкурувати на глобальній карті світу дуже нелегко. Для того щоб проявляти ефективність, потрібні знання, – розпочинає конференцію Володимир Глащенков, головний ініціатор та організатор Весняного ділового форуму.

За його словами, персональні зв’язки після форуму не один рік допомагають втілити реальні проєкти між державою, бізнесом чи міжнародними інституціями. І навіть ті компанії, кому вже вдалося знайти підтримку, відвідують Весняний діловий знову. 

Фокус міжнародних інвесторів – довгострокові зелені ініціативи у бізнесі

Програма конференції розроблена так, аби на одній платформі об’єднувати різних стейкхолдерів бізнес-середовища в Україні. І міжнародні організації – це можливість для бізнесу залучити нові інвестиції. В підтвердження цієї тези виступив Ремі Дюфло, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні. Він запропонував перелік міжнародних програм, які релевантні для українського бізнесу. Такі програми Європейського Союзу, як EU4Business, Cosme чи Erasmus for Young Entrepreneurs надають різний спектр можливостей підтримки: інституційної, фінансові чи навчальної. Ці програми спрямовані залежно від цілей і масштабів бізнесу та релевантні навіть для тих, хто лише розпочинає справу й прагне навчитися у більш досвідчених. 

Попередній слайд

Наступний слайд

Наразі основний фокус підтримки міжнародних організацій – це масштабні екологічні ініціативи у бізнесі та доступ сільськогосподарської галузі до передових технологій. За словами Олени Волошиної з Міжнародної Фінансової Корпорації, сегмент екологічного транспорту та охорони здоров’я недоотримує фінансування від приватних секторів. 

«Нас не потрібно боятися. Так, ми вимогливі, але всі наші проєкти довгострокові, тому вартують витрачених зусиль. Пошук фінансування – це питання мотивації, бажання стати прозорим бізнесу, зі зрозумілою стратегією, корпоративним управлінням та фінансами. Це загалом бажання стати глобальним гравцем», – зазначила Олена Волошина.

Підтримала колегу і представниця Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) Леся Кузьменко. ЄБРР залучений у програму Ділового форуму щороку. Протягом двох останніх років ця організація інвестувала в Україну близько 2 млрд євро, а з початку діяльності (з 1992 року) – 14,5 млрд євро. Кузьменко відмітила, що Україна знаходиться в топ-3 країн для ЄБРР, разом із Туреччиною та Єгиптом. І в планах інституції розширювати співпрацю саме з фокусом на приватний бізнес, у пріоритеті також зелені інвестиції.

Експортний потенціал бізнесу 

На форумі також обговорили особливості виходу бізнесу на міжнародні ринки. Експорт для компаній – складний процес, але для більш системного розуміння створено чимало аналітичних інструментів оцінки експортного потенціалу. Один із таких – модель загальної рівноваги (CGE Model). Вона дозволяє бізнесу оцінити потенціал укладання тих чи інших міжнародних контрактів та прорахувати, як реагуватимуть різні сектори економіки на зміни в угодах. Такий інструмент використовують США, ЄС, Австралія. Міністерство економіки України завдяки цій моделі вже аналізує в існуючих переговорах з урядом Туреччини. 

Ще один пакет інструментів аналітики експортного середовища запропонував Офісу просування експорту України на спеціальному вебпорталі «Дія. Бізнес. Експорт». Тут можна дізнатися про вимоги та можливості для бізнесу, знайти списки для потенційних партнерств з уже діючими експортерами й навіть пройти спеціально розроблений тест на перевірку готовності бізнесу експортувати продукцію чи послуги за кордон. Головний напрям діяльності Офісу – експортний консалтинг і допомога у стратегуванні бізнесу.

Слабка позиція – конкурувати товаром. Потрібно конкурувати рішенням та пакетними пропозиціями, – підсумувала Тетяна Міськова, директорка Офісу просування експорту України.

Експортна діяльність – це завжди про потенційні ризики. Уникнути чи мінімізувати їх можна завдяки можливостям Експортно-кредитного агентства України (ЕКА), мета якого стимулювання масштабної експансії товарів чи послуг українського походження. Це досягається шляхом страхування зовнішньоекономічних договорів, передекспортного фінансування та страхування банківських гарантій. Кожна з цих послуг має переваги для гравців, що хочуть виходити на міжнародну арену.

Попри кризу – нові можливості для залучення інвестицій

Для того, аби розібратися в поточній економічній ситуації та урядових планах розвитку конкурентоспроможності бізнесу, було організовано панель з представниками НБУ, Верховної Ради України, Кредобанку, інвестиційних компаній Horizon Capital та Freedom Finance. Володимир Лопушинський з НБУ зауважив, що попри зниження прогнозу ВВП на 2021 рік до 3,8% через ефект карантину макроекономісти очікують частково його компенсацію через прискорене зростання світової економіки та кращі умови світової торгівлі. 

Українські інвестори пильно моніторять та порівнюють наслідки пандемії для української економіки. Роман Черепаха з Horizon Capital зазначив, що попри кризу український інвестиційний фонд продовжував вкладатися у нові бізнеси, які вже є регіональними лідерами у галузі або мають потужний потенціал для масштабування діяльності.

Але варто сподіватися також на внутрішньоекономічний потенціал. Такої думки дотримується Дмитро Наталуха, голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку. Він згадав про низку законодавчих рішень, що стосуються розвитку індустріальних банків, законопроєкту про локалізацію та крафтове пивоваріння. Очікується, що до 2025 року капіталізація ринку світового крафтового пивоваріння перевищить $500 млрд, і це наразі є перспективною нішею. 

Досвідом того, як український бізнес реагує на виклики пандемії, поділилися представники компаній UDP, Softserve, Meest Group, Lifecell, Berta Group та «Реноме». Попри різні виклики та контексти діяльності у спікерів простежувалася спільна думка, що виклики від пандемії їм таки вдалося трансформувати у можливості для реалізації планів у значно коротший період. 

Попередній слайд

Наступний слайд

«Українці люблять співати плач Ярославни і розказувати, як все погано. Класно, коли приходять люди, які кажуть: «Друзі, можна робити». Це дуже стимулює», – підсумовує Володимир Глащенков.

Весняний діловий форум завершився запитаннями учасників до спікерів. Попри закриття офіційної частини гості продовжили активно обговорювати плани у персональному форматі. Це маркує дві тенденції: по-перше, нетворкінг важливий, по-друге, в Україні є можливості ефективно будувати екосистему бізнесів.    

Також для гостей та учасників заходу був доступний ексклюзивний тест-драйв автомобілів Audi від автомобільного партнера – компанії Audi центр Львів на Липинського.