Виробники борошна та круп очікують скорочення поставок борошномельної продукції до Євросоюзу після завершення дії автономних торговельних заходів із 6 червня, повідомив в інтервʼю «Інтерфакс-Україна» директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. За його словами, 75% експорту наразі становить ЄС.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Ключові факти
- «Починаючи з 6 червня у нас є можливість поставити сумарно пшениці та пшеничного борошна на ринок ЄС до кінця року 583,3 тис. тонн. Але так як квота об’єднана, то не впевнений, що ми «втовпимося» в неї. Експортерам зерна пшениці значно простіше знайти собі покупця в ЄС і закрити квоту», – сказав він.
- Рибчинський додав, що асоціація продовжує через всі можливі комунікаційні майданчики доносити інформацію до єврочиновників про необхідність виділення українському борошну окремої квоти на експорт в ЄС або взагалі її зняти.
- За словами керівника асоціації «Борошномели України», до війни в Україні працювало 678 підприємств, які спеціалізувалися на переробці зерна, але у 2022 році було знищено та залишилося на окупованих територіях 192 підприємства. Станом на кінець 2024 року 88 підприємств відновлено.
- При цьому експорт борошна та круп, за його інформацією, з початку війни скоротився на 50%. Серед причин він назвав скорочення виробництва і зміну логістики: якщо раніше експорт відбувався здебільшого морем, то з початку війни вимушено переорієнтувався на автомобільний і залізничний транспорт, які дорожчі за морський.
- Через проблеми із транспортуванням продукції Чорним морем контейнерні перевезення повною мірою досі не відновлено. Тож, географія збуту продуктів зернової переробки з початку суттєво змінилася: 75% продукції надходить на європейський ринок, із яких 55% – країнам ЄС, 15% продукції прямує на Близький Схід, 4% – в Африку і 2% – в Азію, сказав керівник асоціації .
Контекст
ЄС запровадив пільговий режим для України з 4 червня 2022 року, його продовжили в 2023-му. Через протести фермерів Брюссель у 2023 році тимчасово обмежував постачання з України деяких видів агропродукції. Окремі країни, зокрема Польща, Словаччина та Угорщина, оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна.
13 травня 2024-го Рада ЄC схвалила продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України ще на рік, до 5 червня 2025 року. Одночасно рішенням передбачено застосування механізму екстреного гальмування для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів у випадку, якщо імпорт цих продуктів у 2024-му перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані в другій половині 2021 року та протягом усього 2022-го та 2023-го років.
У 2025 році Україна застерігала, що закінчення терміну дії безмитної торгівлі з Європейським Союзом 5 червня може завдати «серйозної шкоди» її економіці. Втрата доходів від експорту може стати ударом для України на тлі невизначеності з військовою допомогою США.
Міністерство економіки оцінило потенційні втрати українських експортерів через скасування режиму вільної торгівлі з Євросоюзом, який припиняє діяти 5 червня. Через потенційне повернення ринкових тарифів вони можуть втратити €2,9 млрд доходу на рік. Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
