Категорія
Новини
Дата

Європа почала обговорювати власний ядерний щит через сумніви в підтримці США – Bloomberg

2 хв читання

Поширити
Getty Images

Премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон Фото Getty Images

Після того як США у березні 2025 року тимчасово припинили обмін розвідданими з Україною, що спричинило швидкі втрати на фронті, європейські країни почали обговорювати сценарії створення власного ядерного стримування на випадок ослаблення американських гарантій безпеки. Про це пише Bloomberg 13 лютого.

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Деталі

  • Пауза в передачі розвідданих тривала лише кілька днів, однак викликала серйозний резонанс у Європі. За словами співрозмовників, обізнаних із дискусіями між військовими та урядами, у столицях дедалі частіше порушують питання альтернативи американській «ядерній парасольці», яка десятиліттями була основою безпеки континенту в межах НАТО.
  • Зараз лише Франція та Велика Британія мають ядерну зброю. Париж і Лондон разом мають близько 400 розгорнутих боєзарядів, тоді як США – 1670. Після завершення дії договору New START між США та Росією розрив може збільшитися.
  • Щорічні витрати Парижа та Лондона на сили стримування становлять близько $12 млрд – більше половини оборонного бюджету Швеції, нового члена НАТО.
  • Президент Франції Емманюель Макрон, за даними джерел, цього місяця може запропонувати поширити французьке стримування на інші європейські країни. Раніше він уже допускав таку можливість на тлі війни в Україні.
  • Обговорення ведуться в обмежених форматах між державами, які розміщують американські військові активи, розташовані близько до Росії та вважають себе вразливими. Переговори тривають на глибокому військовому рівні, і через чутливість теми окремі міністри можуть не бути повністю поінформованими.
  • Теоретично окремі країни могли б створити власні ядерні програми, але це потребувало б значних інвестицій, розвиненої інфраструктури збагачення і порушення міжнародних угод про нерозповсюдження. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що ядерне стримування означає «витрачати дуже багато грошей», а французька модель не є прямим аналогом механізму НАТО.
  • Попри дискусії, більшість європейських країн обережно зважують ризики та політичні наслідки. Розбудова багаторівневої ядерної парасольки означала б радикальну трансформацію ролі Європи у світовій системі безпеки й потребувала б значно більших фінансових і політичних ресурсів.
  • Експертка Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень Дар’я Долзікова вважає, що створення пан’європейської ядерної системи наразі нереалістичне. За її словами, країни могли б активніше координувати вже наявні французькі та британські сили та інвестувати в сучасні неядерні озброєння для стримування агресії.

Контекст

Після завершення холодної війни європейська система безпеки спиралася на військову присутність США та механізми НАТО. Повномасштабна війна Росії проти України і політичні коливання у США посилили дискусію про стратегічну автономію ЄС. Питання ядерного стримування, яке раніше залишалося переважно теоретичним, дедалі частіше обговорюють на практичному рівні.

У НАТО публічно наголошують на єдності. Генсек Марк Рютте заявляє, що США залишаються відданими трансатлантичному альянсу, а в Пентагоні підтверджують збереження ядерних гарантій союзникам.

Британський ядерний арсенал тісно пов’язаний зі США – ракети виробляє американська компанія Lockheed Martin, хоча підводні човни є британськими, а рішення про застосування ухвалюються незалежно. З 1962 року Лондон офіційно закріпив свій ядерний потенціал у структурі оборони НАТО, на відміну від Франції.

Президент США Дональд Трамп, говорячи про більшу відповідальність Європи за власну безпеку, не порушував тему ядерної парасольки.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?