На дострокових парламентських виборах у Німеччині переміг консервативний блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз) на чолі з Фрідріхом Мерцом. Про це свідчать дані ЦВК на 6:44 24 лютого.
Отримуйте щоденний лист з останніми матеріалами та головними новинами від Forbes Ukraine
Деталі
- ХДС/ХСС під керівництвом Мерца набрав 28,5% голосів. Мерц заявив, що консерватори готові діяти швидко: «Сьогодні ввечері ми будемо святкувати, а відзавтра почнемо працювати. Світ не чекає». Він пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб створити ефективний уряд якомога швидше, пише Rhein-Neckar-Zeuitung.
- Олаф Шольц визнав поразку своєї партії, яка отримала лише 16,41% – найгірший результат СДПН від часів Другої світової війни. Канцлер взяв на себе відповідальність за невдачу та привітав Фрідріха Мерца з перемогою.
- Праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» (AfD) на чолі з Аліс Вайдель здобула 20,8%, що є історичним максимумом для партії. «Зелені» на чолі з Робертом Хабеком отримали 11,6%, а «Ліві» – 8,7%.
- У парламенті ХДС/ХСС займе 208 місць, «Альтернатива для Німеччини» – 152 місця, «Соціал-демократична партія» – 120 місць, «Зелені» — 85 місць, «Ліві» – 64 місця.
- Явка на виборах склала 84% – найвищий показник у Німеччині з 1990 року.
Мерц про Україну
- Під час повномасштабного вторгнення Фрідріх Мерц неодноразово відвідував Україну та проводив зустрічі з Володимиром Зеленським. Він виступає за надання як гуманітарної, так і військової підтримки, однак уникає розмов про гарантії безпеки чи участь німецьких миротворців. На відміну від нинішнього уряду, Мерц підтримує ідею передачі Україні крилатих ракет Taurus великої дальності – німецько-шведських ракет із радіусом дії 500 кілометрів, поставки яких канцлер Олаф Шольц послідовно блокує.
- Мерц вважає, що Україні слід дозволити використовувати німецьку зброю для ударів по цілях на території Росії. За його словами, нинішні обмеження змушують Україну «воювати однією рукою, прив’язаною за спиною». Він переконаний, що Україна має реальні шанси на членство в ЄС, а її рух до НАТО є «невідворотним».
Контекст
6 листопада 2023 року канцлер Олаф Шольц повідомив про відставку міністра фінансів і лідера Вільної демократичної партії (ВДП) Крістіана Лінднера. Це рішення спонукало більшість міністрів від ВДП добровільно скласти свої повноваження, що призвело до розпаду урядової коаліції.
Історично канцлери Німеччини п’ять разів зверталися до Бундестагу з питанням про вотум довіри, востаннє це відбулось у 2005 році за каденції Герхарда Шредера. 16 грудня 2023 року Бундестаг висловив вотум недовіри уряду Шольца після розвалу коаліції. Цей крок став необхідним для запуску процедури дострокових виборів. Рішення підтримали найбільша опозиційна сила – консервативний блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз), а також ВДП, яка покинула коаліцію.
Політична криза, що виникла внаслідок цих подій, завершилася призначенням дострокових виборів. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр визначив їхньою датою 23 лютого 2025 року, розпустивши парламент.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
