Індія та Пакистан обмінялися взаємними військовими ударами. Пакистанські ринки обвалилися, а капіталізація індійських оборонних компаній зросла на $5 млрд через загострення конфлікту у Кашмірі. Про це пише Bloomberg 7 травня. Пакистан повідомив про щонайменше 26 загиблих через удари Індії по цивільних об’єктах.
Оформлюйте передплату на 6 номерів Forbes Ukraine зі змістовними інтерв’ю, рейтингами та аналітикою, тепер зі знижкою 50%.
Деталі
- У ніч на 7 травня Індія розпочала операцію «Сіндур», завдавши ударів по дев’яти об’єктах у Пакистані та на підконтрольних йому територіях Джамму і Кашміру, де, за твердженням Делі, готувалися теракти.
- Індія наголосила, що атаки були виваженими, без ураження пакистанських військових об’єктів, і не мали ескалаційного характеру. Пакистан підтвердив ракетні удари по трьох регіонах і пообіцяв відповісти «у свій час і місце», назвавши дії Індії «огидною провокацією».
- Представник армії Пакистану Ахмед Шаріф Чаудхрі заявив, що відповідь буде невідворотною. У мережі з’явилися кадри ймовірних ударів, а Пакистан закрив повітряний простір на 48 годин. Водночас Індія повідомила про артилерійські обстріли Пакистаном села Бхімбер Галі в Джамму і Кашмірі.
- Станом на ранок 7 травня влада Пакистану заявила, що внаслідок індійських авіаударів загинули щонайменше 26 людей, ще 46 – дістали поранення.
- За інформацією Ісламабада, удари були завдані по шести цивільних об’єктах, які не мали стосунку до військової інфраструктури. Натомість Делі наполягає, що ціллю стали виключно «відомі терористичні табори».
- Генсек ООН Антоніу Гутерріш заявив, що «світ не може дозволити собі військову конфронтацію» між Індією і Пакистаном».
- Президент США Дональд Трамп прокоментував ескалацію між Індією та Пакистаном, заявивши, що дізнався про початок бойових дій безпосередньо перед брифінгом у Білому домі. «Це ганьба. Вони воюють десятиліттями, а можливо, й століттями. Сподіваюся, це швидко завершиться», – сказав Трамп.
- На фінансових ринках Пакистану індекс KSE-30 обвалився на 6,1% до найнижчого рівня з грудня 2024 року, хоча згодом втрати скоротилися вдвічі. В Індії індекс NSE Nifty 50 коливався, втративши до 0,7%, а рупія подешевшала на 0,4% до долара, тоді як прибутковість 10-річних облігацій залишилася майже незмінною.
- Натомість індійські оборонні компанії, такі як Hindustan Aeronautics (зростання на 2%) і Mazagon Dock Shipbuilders (зростання до 4,6%), отримали значний приплив капіталу, а їхня сукупна ринкова вартість зросла на 5% після теракту.
- Оптимізм на індійських ринках підтримує нещодавно укладена угода про вільну торгівлю з Великою Британією, яка стала потенційним шаблоном для переговорів зі США, а також економічні стимули Китаю, що сприяли відновленню регіональних ринків.
- Геополітична напруга матиме лише короткостроковий вплив, оскільки ринки більше реагують на торговельні угоди та монетарну політику, заявив аналітик Fintrekk Capital Амін Кумар Гупта.
- У квітні індійські ринки зросли завдяки припливу $1,3 млрд іноземних інвестицій, а загальна ринкова капіталізація досягла $4,4 трлн, тоді як пакистанські активи пережили найгірший місяць із 2023 року через побоювання ескалації.
- Історично ринки Індії швидко відновлювалися після подібних конфліктів, як це було в лютому 2019 року, коли Nifty 50 зріс на 1% за тиждень після аналогічних ударів.
- Економіст Nomura Holdings Сонал Варма наголосив, що хоча напруга тимчасово тримає ринки в напрузі, економічний вплив таких подій зазвичай короткочасний.
Контекст
22 квітня поблизу міста Пахалгам у контрольованій Індією частині Джамму і Кашміру бойовики атакували групу туристів, убивши 26 осіб, включно з 25 індійцями та одним непальцем. Відповідальність узяло невідоме раніше угруповання «Кашмірський опір», але Індія звинуватила Пакистан, який відкидає причетність.
Аналітики, опитані The New York Times, попереджають, що країни опинилися на межі серйозного конфлікту з «непередбачуваними наслідками», нагадуючи про схожу ескалацію 2019 року, яка не переросла у війну. Обидві ядерні держави – Індія з приблизно 180 боєголовками та Пакистан із щонайменше 170 (за даними 2023 року) – перебувають у стані підвищеної напруги, що загрожує масштабнішою кризою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.