Австрійський Raiffeisen Bank International не зміг завершити продаж своєї російської дочірньої компанії – АТ «Райффайзенбанк». Потенційним покупцем був анонімний російський інвестор, проте Кремль заблокував угоду. Про це 1 жовтня пише Reuters з посиланням на джерела.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Деталі
- Влада РФ побоюється, що після відчуження активу на банк можуть запровадити санкції. Москва прагне залишити його як ключовий канал для валютних трансферів до Європи та підтримки решти економічних контактів із Заходом.
- «Райффайзенбанк» лишається найбільшим банком у Росії, який досі уникає санкцій, що робить його незамінним для міжнародної торгівлі. Зокрема, він забезпечує розрахунки за поставки газу через «Турецький потік».
- У Raiffeisen Bank International заявляють, що ведуть подальші консультації про продаж, але не готові озвучити дедлайни через опір з боку російської сторони. Гендиректор Йоганн Штробль нещодавно їздив до Росії, аби просунути переговори.
Контекст
RBI один із небагатьох європейських банків, що зберіг значну присутність у Росії після початку війни, уже понад три роки намагається покинути місцевий ринок. Проте знайти покупця, який не перебуває під санкціями, виявилося складним завданням, адже будь-яка угода потребує особистого схвалення Путіна.
5 серпня Касаційний суд Росії скасував арешт акцій російської «дочки» RBI – АТ «Райффайзенбанк». Арешт було накладено через позов компанії «Расперія» на суму €2 млрд. Конфлікт між RBI та «Расперією» розпочався в грудні 2023 року, коли банк планував придбати 28% акцій австрійської будівельної компанії Strabag у російської компанії «Іліадіс». Остання нещодавно викупила ці акції у Rasperia Trading Limited, пов’язаної з підсанкційним російським олігархом Олегом Дерипаскою.
Ця угода мала дозволити RBI вивести з Росії близько €1,5 млрд нерозподіленого прибутку, заблокованого через валютні обмеження. Банк стверджував, що угода відповідає санкційним вимогам, і повідомив про неї регуляторів, зокрема Міністерство фінансів США. Проте зв’язок із Дерипаскою викликав різку критику з боку американських та австрійських регуляторів.
Під тиском RBI відмовився від угоди, пояснивши це відсутністю необхідних гарантій і прагненням діяти обережно. У відповідь «Расперія» подала позов до російського суду, звинувативши RBI та засновника Strabag Петера Хазельштайнера в спробі захоплення корпоративного контролю. Позивач вимагав примусового викупу своєї частки та компенсації збитків.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
