Майно АТ «ПівдГЗК» передано в податкову заставу через несплату податкового боргу в розмірі 3,7 млрд грн. Про це повідомив голова Державної податкової служби (ДПС) Руслан Кравченко. Доповнено. У компанії заяви про наявність податкового боргу вважають передчасними, оскільки триває судове оскарження дії ДПС.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- За його словами, Верховний Суд зобов’язав «ПівдГЗК» сплатити цю суму до державного бюджету. Протягом трьох років компанія виплатила 29,8 млрд грн дивідендів 12 кіпрським компаніям, але реальними отримувачами були структури в Нідерландах, що унеможливило застосування пільгової податкової ставки.
- «На жаль, платник податків ігнорує рішення суду. Протягом 10 днів, передбачених Податковим кодексом для добровільної сплати, борг не було погашено. З травня він офіційно визнаний податковим», – зазначив Кравченко.
- ДПС надіслала «ПівдГЗК» лист із вимогою сплатити борг, видала податкову вимогу та ухвалила рішення про опис майна. На основі акта, узгодженого з платником, майно було зареєстровано в податковій заставі.
- У разі несплати боргу майно, внесене до податкової застави, буде продане для його погашення. Крім того, на суму боргу нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ.
- Доповнено. У пресслужбі АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» заявили, що оголошення Державної податкової служби України про наявність податкового боргу підприємства є передчасним, оскільки триває судове оскарження дій ДПС.
- За заявою компанії, у Дніпропетровському окружному адміністративному суді розглядається справа №160/11425/25 за позовом Південного ГЗК до ДПС. Позов стосується визнання протиправними дій посадових осіб ДПС, які видали податкове повідомлення-рішення про додаткове нарахування податку на дивіденди, та його скасування. У пресслужбі комбінату наголосили, що доводи у цій справі раніше не розглядалися судами, а відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, податкове зобов’язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.
- Крім того, як зазначила пресслужба Південного ГЗК, підприємство подало окремий позов до адміністративного суду щодо протиправності дій ДПС, зокрема скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Ця справа також призначена до розгляду.
- У заяві компанії наголошується, що дії ДПС суперечать ст. 19 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади діяти виключно в межах закону. Відповідно до ст. 124 Конституції, остаточне рішення щодо претензій ДПС мають ухвалити суди, адже правосуддя в Україні здійснюють виключно вони.
Контекст
Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК, Кривий Ріг) є одним із провідних виробників залізорудної сировини в Україні. Підприємство спеціалізується на видобутку та переробці бідних залізистих кварцитів для виробництва залізорудного концентрату із вмістом заліза 67,7%. Виробничі потужності комбінату дають змогу переробляти 29 млн т сирої руди та випускати 11 млн т концентрату щорічно. Контрольний пакет акцій ПівдГЗК належить нідерландській компанії Metinvest B.V., кінцевим бенефіціаром якої є Рінат Ахметов.
За даними YouControl, у 2024 році дохід підприємства становив 19,2 млрд грн (порівняно з 6,6 млрд грн у 2023-му), а чистий прибуток досяг 2 млрд грн (у 2023 році зафіксовано чистий збиток у 6,9 млрд грн).
23 квітня Верховний Суд зобов’язав АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» сплатити до державного бюджету 3,7 млрд грн податків і штрафів через неправомірне використання податкових пільг під час виплати дивідендів кіпрським компаніям. Суд підтримав позицію Державної податкової служби, задовольнивши касаційну скаргу.
У відповідь ПівдГЗК заявив, що діяв у межах закону під час виплати дивідендів у 2017-2019 роках, дотримуючись Податкового кодексу України та міжнародного права. Пресслужба комбінату наголосила, що кіпрські акціонери надали всі необхідні документи для застосування відповідної ставки податку на репатріацію дивідендів, а дії підприємства ґрунтувалися на роз’ясненнях Податкової служби та судовій практиці того часу. Компанія також зазначила, що подібні рішення можуть створювати ризики для інвесторів.
