Президент РФ Володимир Путін побоюється за своє життя у разі припинення війни без досягнення хоча б мінімальної мети, пише The Economist. Очільник Кремля протягом літа кілька тижнів розмірковував над подальшою стратегією і, за даними джерел видання, зрештою схилився до ескалації війни.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Диктатор опинився у глухому куті: продовження війни виснажує ресурси країни, але її завершення без досягнення заявлених цілей він може сприймати як загрозу власній владі та життю,.
- За словами одного зі співрозмовників видання, він у якийсь момент сказав своєму оточенню: «Мене повісять». Видання не уточнює, коли саме пролунала ця фраза та в якому контексті.
- Мінімальною військовою метою Путіна залишається захоплення всього Донбасу. «Кримінальна логіка його режиму» передбачає, що слабкість демонструвати не можна. Російська система має високу толерантність до насильства, але значно гірше сприймає невдачі, зазначило видання.
- При цьому продовження війни в нинішньому темпі також не влаштовує Кремль. За словами іншого представника російської еліти, сценарій, за якого все просто продовжується за інерцією, невигідний для Кремля, оскільки Росія витрачає економічні ресурси та політичний капітал.
- На цьому тлі Путін може спробувати вийти з глухого кута через нову ескалацію. Серед можливих сценаріїв The Economist називає посилення гібридної війни та диверсій проти союзників України, атаки на логістичні маршрути з Європи, а також можливі удари по європейських підприємствах, які виробляють озброєння для України. Водночас західні спецслужби вважають, що прямого військового зіткнення Росії з НАТО Путін наразі не прагне.
- Одночасно зростає невдоволення війною всередині Росії. За даними видання, 57% росіян називають ситуацію в країні «напруженою». Серед причин вони називають війну, загибель військових, мобілізацію, атаки безпілотників і відсутність відчуття майбутнього.
- Саме тому, на думку видання, Путін може бути зацікавлений не у завершенні війни, а в її подальшому загостренні. Це дозволяє йому уникати визнання поразки, але водночас не вирішує проблем Росії та може лише посилити нестабільність усередині країни.
- В Україні ескалація може означати збільшення вже наявних атак. Російські джерела також говорять про можливість відправлення на фронт додаткових 300 000–400 000 військових.
Контекст
Про підготовку Росії до нової хвилі ескалації повідомляли й інші видання останніми днями. За даними Bloomberg, у Кремлі дійшли висновку, що переговори щодо завершення війни зайшли в глухий кут, і тепер розглядають інтенсифікацію ударів потужними балістичними ракетами по Києву, включно з центром столиці, та по інфраструктурних цілях в інших українських містах.
Обидві сторони також посилили удари по морській торгівлі: Україна та Росія атакують комерційні судна і порти в Чорному морі, на які припадає понад чверть світового експорту пшениці.
Водночас Україна розширила удари по глибокому тилу РФ. Цільовими обʼєктами стають нафтопереробні підприємства, логістичні центри та інші обʼєкти, важливі для економіки й військового забезпечення Росії.
30 серпня Міноборони РФ заявило про підготовку масованих ударів по українській енергетиці.
