Світові фінансові ринки відреагували різким зростанням волатильності після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про блокаду Ормузької протоки. Рішення ухвалене на тлі загострення напруженості з Іраном після провалу мирних переговорів, що відбувалися у вихідні. Інвестори масово переходять у захисні активи, тоді як стрибок цін на енергоносії посилює побоювання щодо інфляції та уповільнення світової економіки.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Центральне командування США повідомило, що з понеділка о 10:00 за Нью-Йорком (17:00 за Києвом) починає діяти блокада всього морського руху до іранських портів та з них.
- При цьому Вашингтон заявив, що не обмежуватиме свободу навігації для суден, які прямують до портів інших країн через Ормузьку протоку. Іран, своєю чергою, заявив, що «не дозволить» реалізувати блокаду.
- Президент Трамп повідомив, що США перехоплюватимуть будь-які судна, які сплачували Ірану мито за безпечний прохід через протоку, а також проведуть розмінування акваторії.
- Трамп заявив, що «багато країн збираються допомогти» США з Ормузькою протокою. За його словами, Велика Британія та інші країни направляють тральщики, які займуться пошуком мін. При цьому в уряді Великої Британії заявили, що британська влада підтримує свободу судноплавства та відкриття Ормузької протоки.
- У разі повноцінного блокування може бути зупинене транспортування майже 2 млн барелів іранської нафти на добу, що ще більше посилить дефіцит пропозиції на світовому ринку.
- Нафта та фондові ринки. Ціна нафти Brent підскочила на 7% і наблизилася до $102 за барель через побоювання, що блокада порушить постачання енергоресурсів через один із ключових морських шляхів світу. Американська WTI зросла ще сильніше – на 8,1%, до $104,42 за барель.
- На цьому тлі азійські фондові ринки пішли вниз: індекс MSCI Asia Pacific втратив 0,9%, японський Topix – 0,5%, гонконзький Hang Seng – 1,1%. Ф’ючерси на S&P 500 знизилися на 0,7%, Nasdaq 100 – на 0,8%, а європейські індекси готуються до падіння приблизно на 1,5% на відкритті торгів.
- Валюти та облігації. Долар США посилився проти всіх основних валют країн G10, зберігаючи статус головного захисного активу з початку конфлікту на Близькому Сході. Євро опустився на 0,3% – до $1,1688, британський фунт втратив 0,4% – до $1,3405, а японська єна ослабла до 159,69 за долар.
- Ринок облігацій також опинився під тиском: дохідність 10-річних американських Treasuries зросла до 4,34%, тоді як аналогічні японські папери досягли 2,49% – найвищого рівня з 1997 року.
- Газ та сировинні ринки. Європейські ціни на природний газ різко зросли на ранкових торгах в Азії. Ф’ючерси на нідерландський TTF підскочили на 18% – до €51,30 за мегават-годину.
- Водночас золото подешевшало на 0,5% – до $4724 за унцію, оскільки зростання нафтових котирувань посилило очікування тривалого збереження високих процентних ставок, що тисне на бездохідні активи.
- Крипторинок. Криптовалюти також демонструють спад на тлі загальної нервозності інвесторів. Біткоїн знизився на 0,7% – до $70 832, тоді як Ethereum втратив 1,2% і торгується близько $2188.
- Попри різку первинну реакцію, аналітики зазначають, що ринки поки що не закладають найгірший сценарій. Частина інвесторів вважає, що жорстка риторика США може бути елементом переговорної тактики, яка зрештою приведе до дипломатичного врегулювання, пише Bloomberg.
- Додатковим фактором невизначеності стає старт сезону квартальної звітності у США. Аналітики прогнозують, що прибутки компаній із S&P 500 у першому кварталі зростуть лише на 12% у річному вимірі – це найслабший показник із другого кварталу 2025 року.
Контекст
США та Іран домовилися в ніч на 8 квітня про двотижневе припинення бойових дій. Однією з ключових умов перемир’я стало відкриття Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти. У перший день дії домовленостей Іран пропустив кілька суден, однак згодом протоку знову закрили після ударів Ізраїлю по Лівану.
Як повідомляла газета The Wall Street Journal, протягом кількох тижнів війни Іран стягував з окремих суден плату за прохід через протоку в розмірі $1 млн. За даними видання, на такі умови погодилися близько 250 суден. Переважно через протоку проходили іранські судна та танкери так званого тіньового флоту.
