Масові протести, спровоковані погіршенням економічної ситуації, охопили всі 31 провінцію Ірану. Це створює тиск на ісламську теократію на тлі санкцій, ослаблення регіональних союзників та жорстких попереджень із боку президента США Дональда Трампа. МЗС України 8 січня закликало громадян залишити країну.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- З кінця грудня в Ірані відбулося понад 340 акцій протесту, свідчать дані американської правозахисної організації Human Rights Activists News Agency. Зараз відомо про 38 загиблих, ще понад 2200 осіб були заарештовані.
- Оцінити повний масштаб протестів складно через обмеження з боку іранської влади. Державні медіа майже не висвітлюють події, а журналісти стикаються з обмеженнями на пересування, переслідуваннями та загрозою арештів. Відео з соцмереж демонструють лише фрагменти подій – натовпи на вулицях та звуки стрілянини. Попри це, протести тривають навіть після заяви верховного лідера Алі Хаменеї, який наказав «поставити бунтівників на місце», пише AP.
- Верховний лідер аятола Алі Хаменеї закликав придушити «бунтівників», тоді як президент Масуд Пезешкіан обіцяв діалог, але ситуація залишається напруженою на тлі економічної кризи та санкцій.
- Президент США Дональд Трамп 2 січня різко відреагував на події в Ірані. У своєму дописі в Truth Social Трамп заявив, що якщо іранська влада «жорстоко вбиватиме мирних протестувальників», Сполучені Штати «прийдуть їм на порятунок», додавши: «Ми заряджені та готові до дій» (locked and loaded).
- У відповідь іранські високопосадовці, зокрема секретар Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані та спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, заявили, що будь-яке втручання США зробить американські бази та війська в регіоні «легітимними цілями».
- Тегеран звинуватив Вашингтон та Ізраїль у розпалюванні заворушень, попередивши про можливі превентивні удари та «рішучу відсіч».
- Головнокомандувач армії Ірану генерал-майор Амір Хатамі заявив, що країна зараз «набагато сильніша та більш підготовлена», ніж до війни в червні, і пригрозив «рішучою відповіддю» на будь-які дії, які Тегеран вважатиме порушенням суверенітету, пише Euronews.
- Українське МЗС рекомендувало громадянам України залишити територію Ірану. Зараз виїзд із країни можливий через такі пункти пропуску: Міжнародний аеропорт ім. Імама Хомейні (м. Тегеран); Прикордонний пункт пропуску на кордоні з Вірменією – Нордуз/Агарак; Прикордонний пункт пропуску на кордоні з Туреччиною – Базорган/Сероу.
- 8 січня жителі Тегерана та кількох міст у західних провінціях Ірану поскаржилися на перебої в роботі домашнього та мобільного інтернету на тлі протестів і заворушень, що тривають у країні, пише іранське медіа у вигнанні IranWire.
Контекст
Ключовою причиною протестів в Ірані став економічний колапс. Курс іранського ріала обвалився до понад 1,4 млн за долар на тлі відновлення санкцій ООН через ядерну програму країни та наслідків 12-денної війни з Ізраїлем у червні.
Інфляція в країні тримається на рівні близько 40% на рік, різко зросли ціни на м’ясо, рис та інші базові продукти.
У грудні влада запровадила новий тариф на субсидований бензин, підвищивши ціну одного з найдешевших у світі видів пального. Надалі уряд переглядатиме ціни кожні три місяці. Додатковий тиск на населення очікується після рішення Центробанку скасувати пільговий валютний курс для більшості товарів, окрім медикаментів і пшениці.
Протести почалися з виступів торговців у Тегерані, але швидко поширилися країною та набули політичного характеру. Демонстранти дедалі частіше скандують антиурядові гасла.
Соціальна напруга накопичувалася роками, зокрема після смерті 22-річної Махси Аміні в поліцейському відділку в 2022 році, що вже призводило до загальнонаціональних виступів.
Позиції Ірану в регіоні істотно ослабли. Його так звана «вісь опору» зазнала серйозних втрат після початку війни між Ізраїлем і ХАМАС у 2023 році. Ізраїль знищив керівництво ХАМАС, а ліванська «Хезболла» втратила значну частину командування.
