Книга «Ядерний Іран: народження атомної держави» британського журналіста Девіда Патрікаракоса, що вийшла в 2012 році, досі залишається одним із найбільш ґрунтовних досліджень Ірану, його політичного устрою та консенсусу серед еліт про необхідність створити власну ядерну зброю.
У розмові з Forbes Патрікаракос, який нещодавно писав репортажі з передових позицій ЗСУ, розповів про те, чому Іран став на боці Росії у війні з Україною, як далеко може зайти ця співпраця та чи здатні протести в Ірані похитнути діючий режим.
Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.
«Росія та Іран використовують просту геополітичну стратегію»
Чи здивував вас факт кооперації Росії з Іраном у війні проти України?
Росія та Іран – тоталітарні держави, і їм обом не вистачає союзників. Між Іраном і Росією існують давні зв’язки у ядерній сфері. Росіяни будували АЕС «Бушер», отримуючи за це від іранців мільярди доларів. До того ж не забувайте, що іранці дуже добре розбираються в таких речах, як дрони. Ми бачили їхню ефективність у Газі та Ємені. Росія не досягла бажаного успіху на полі бою в Україні, тому і звернулась до Ірану по допомогу.
У яких сферах існує найширша російсько-іранська співпраця?
Окрім ядерної програми Ірану, між двома країнами існує тісна політична співпраця. Росіяни усіляко перешкоджали спробам постійних членів Ради Безпеки ООН накласти на Іран санкції, хоча й попри усі намагання Росії це все-таки сталося.
Росія використовує дуже просту геополітичну стратегію, яка схожа до тієї, якою користується Іран. Вона не славиться своєю м’якою силою. Й, умовно, з великою ймовірністю більшість людей віддасть перевагу жити в Лондоні чи Лос-Анджелесі, але ніяк не в Омську. Росія – це про позиціонування в дусі «ми жорсткі». Та теорія про Росію як наддержаву з крахом провалилась в Україні. Я не хочу нічого передбачувати щодо результатів цієї війни, але, як на мене, у військовому плані Росія давно програє на полі битви.
Чим іще крім військової техніки Іран здатен допомогти Росії?
У медіапросторі з’явились повідомлення, щодо правдивості яких я не певен, про іранських військових у Криму. Також вважається, що в Ірану добре налагоджені схеми відмивання грошей. Це пов’язано з його адаптацією до умов життя під санкціями. І наостанок, Іран непогано знається на поширенні терору в суспільстві.
Що Росія могла запропонувати Ірану як винагороду за допомогу у війні проти України, щоб компенсувати ризики нових санкцій?
Як і Іран, Росія знаходиться не в найкращому фінансовому становищі. Тому я не впевнений, що вона зможе яким-небудь чином заповнити наявні діри в іранській економіці. Хоча, як варіант, Росія може надати Ірану доступ до нових ринків. Або ж знову «прикрити» на одному з голосувань у Раді Безпеки та зірвати процес підписання ядерної угоди.
Чому іранські високопосадовці продовжують заперечувати факт військової підтримки Росії?
Це те, що вони звикли робити. Саме тому Росія заперечувала присутність своїх військових у Криму та на Донбасі, а Іран водночас заперечував розробку власної ядерної програми.
«Конфлікт між Іраном та Ізраїлем може сягнути масштабу російсько-української війни»
Як російсько-іранський союз вплине на статус-кво на Близькому Сході? Чи існує ймовірність спалаху військового конфлікту між Іраном та Ізраїлем?
Я сумніваюсь, не думаю, що він комусь вигідний. Але не слід недооцінювати його ймовірність. Конфлікт між ними може сягнути російсько-українського масштабу.
Повідомляється, що Тегеран допомагає Росії шляхом вербування солдатів з Афганістану. Що ви думаєте про роль Талібану в цьому процесі?
Я ще достеменно не знаю. Їхнє залучення призвело б до значної ескалації конфлікту. Але я не впевнений, наскільки ефективним воно б виявилось, зважаючи на те, що афганське поле бою відрізняється від українського. Я думаю, що за це не слід хвилюватись, адже більшість таких повідомлень скидаються на дезінформацію. А от те, про що насправді слід хвилюватись, так це дрони. 60% із них збивають, тоді ж як решта досягає своєї мети.
Як би ви описали зміни, що відбулись в Ірані після виходу вашої книги «Ядерний Іран: народження атомної держави» у 2012 році?
Відколи вийшла моя книга, було зірвано ядерну угоду, а Іран продовжив розвивати свою ядерну програму. Країна обрала жорсткого президента, погляди якого навіть у Тегерані вважають суперечливими (з 2021-го – Ібрагім Райсі, у 2013–2021 – Хассан Рухані. – Forbes). Чинний режим надобув максимально брутального характеру.
Щодо економічних змін в країні, то санкції продовжують завдавати їй шкоди. В Ірані постала серйозна проблема з водою через постійні посухи. Вони становлять екзистенційну загрозу режимові. Ви можете тероризувати людей, утискати їхні громадянські права, але якщо їм нічого пити, то й втрачати, відповідно, теж. Протести, які розгорнулись по всій країні, найбільші за своїми масштабами з часів встановлення Ісламської республіки. Через них режим не впаде, але перебуватиме під постійним серйозним тиском.
Схоже, що Іран адаптувався до життя під західними санкціями. Чи вразливий він до подальших обмежень?
Іран вразливий до санкцій. Він був під санкціями з початку становлення Ісламської республіки і адаптувався до їх обходження через такі місця, як Дубай. Російські та іранські режими схожі: для обидвох мають значення виключно еліти, а не громадяни.
«У Ірані немає політичних лідерів, здатних очолити протест»
Що собою являє економіка Ірану? Які галузі є найбільш важливими для ВВП країни, окрім очевидного видобування нафти?
Головне – експорт нафти та газу, але Ірану необхідно реформувати свою нафтогазову промисловість. Також – поставки фісташок, килимів, але тут незначні обсяги.
Які країни є основними торговими партнерами Ірану? Хто є основними споживачами іранської нафти?
Мабуть, Китай. Але точно не західні країни – через санкції.
Чим можуть обернутися протести, що тривають у Ірані?
Режим під серйозним тиском, але наразі немає достойного політичного лідера, який би зміг їх очолити і згодом замінити чинну владу.
Чи є в країні опозиційна політична сила?
Це люди. Але їх немає кому очолити.
Виглядає, що Іран знаходиться на фінальному етапі підготовки до можливого виробництва ядерної зброї. Якщо це станеться, які зміни ми спостерігатимемо в двосторонніх відносинах США та Ірану?
Якщо Іран все-таки піде на цей крок і виготовить справжню ядерну зброю, то США неодмінно рішуче на це відреагують. Тому Ірану краще залишити той стан речей, що склався на поточний час, і продовжувати використовувати наявний у них важіль впливу, аби отримувати поступки від міжнародної спільноти – як це робить та ж РФ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
