До Верховної Ради подано два законопроєкти Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. 15 травня Кабінет Міністрів схвалив і передав свій варіант документа, тоді як 13 травня профільний антикорупційний комітет ВРУ зареєстрував власну ініціативу, повідомила пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Обидва тексти базуються на проєкті, підготовленому НАЗК, який було спрямовано уряду 2 квітня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Обидва законопроєкти визначають засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки та передбачають комплекс заходів для підвищення ефективності системи запобігання корупції, а також зменшення корупційних ризиків у найбільш вразливих секторах.
- НАЗК наголосило, що своєчасне ухвалення стратегії є критично важливим для виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема в межах Ukraine Facility, а також для реалізації Дорожньої карти у сфері верховенства права.
- Ключова зміна полягає у переході від фрагментованих антикорупційних ініціатив до єдиної п’ятирічної стратегії, яка має обов’язковий характер для всіх органів державної влади. На її основі буде сформована Державна антикорупційна програма з конкретними завданнями, показниками ефективності та відповідальними виконавцями.
- Законопроєкт, схвалений Кабміном, передбачає посилення інституційної обов’язковості виконання політики: міністерства та інші органи влади мають діяти в межах єдиного плану з чітко визначеними результатами, а не окремих несистемних рішень.
- Окремий акцент у документі зроблено на системній трансформації управління. Йдеться про цифровізацію адміністративних процедур, автоматизацію рішень і впровадження ризик-орієнтованих підходів, що мають зменшити вплив людського фактора та «ручного управління».
- Стратегія вперше на рівні рамкового документа закріплює 16 пріоритетних сфер, де зосереджені найбільші корупційні ризики – від судової системи, оборони та митниці до енергетики, податків і відновлення, зазначається у пояснювальній записці до законопроєкта.
- Стратегія передбачає формування понад 400 очікуваних стратегічних результатів, які деталізують ключові напрями антикорупційної політики та переводять їх у вимірювані зміни.
- Йдеться про конкретизацію реформ у різних секторах із прив’язкою до індикаторів виконання. Такий підхід має забезпечити перехід від загальних декларацій до перевірюваних результатів і стати основою для формування Державної антикорупційної програми з чіткими KPI, строками та відповідальними виконавцями, зазначають автори ініціативи.
- Змінюється й модель координації: законопроєкт передбачає чіткішу взаємодію між органами влади, усунення дублювання функцій і посилення відповідальності за досягнення результатів антикорупційної політики.
- Важливою частиною автори законопроєкту називають прив’язку до міжнародних зобов’язань України. Стратегія інтегрується у механізми Ukraine Facility, дорожню карту верховенства права та рекомендації Єврокомісії, що робить її частиною євроінтеграційного процесу.
- Пропонується посилити блок публічної підзвітності: передбачається регулярний моніторинг виконання, система індикаторів та відкрита звітність про досягнення цілей.
Контекст
Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки стала результатом майже двох років роботи із залученням державних органів, експертів, науковців, громадського сектора та міжнародних партнерів. У процесі підготовки було проведено 26 досліджень за участі понад 130 експертів.
У межах аналітичної роботи ідентифіковано понад 140 проблем у сфері антикорупційної політики та сформовано більш як 400 очікуваних стратегічних результатів. Документ має на меті одночасне посилення системи запобігання корупції та мінімізацію ризиків у ключових секторах державного управління.
