Getty Images
Категорія
Рейтинги
Дата

100 найкращих факультетів України

Наші діти зможуть конкурувати з машинами, тільки якщо ми змінимо систему освіти. Ця думка засновника Alibaba Group Джека Ма стосується не лише технічних спеціальностей і не лише Китаю

Forbes публікує перший список 100 найкращих факультетів України. До нього увійшли по 10 найкращих факультетів у кожному з 10 популярних напрямів. Поза межами дослідження лишилися сфери з невеликою кількістю студентів та невисокими вступними балами, а також ті, у яких немає достатньої кількості факультетів із прийнятною якістю освіти. Найкращі заклади бізнес‑освіти подано окремим списком.

90% найкращих факультетів розташовані в Києві, Львові та Харкові, 95% є частиною державних університетів. Але ситуація змінюється. Вступний бал до найкращих приватних ЗВО вищий, ніж до більшості державних. А у березні «Метінвест» оголосив про відкриття у 2022 році першого у країні приватного політехнічного університету – у Маріуполі.

Щоб наздоганяти світ, треба змінюватися швидше за нього. Непросте завдання, але який у нас вибір?

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Право

Україна далека від верховенства права. Проблему має розв’язати оновлення системи юридичної освіти 

Юридичний фах залишається одним із найбільш популярних серед абітурієнтів. У 2019/2020 навчальному році близько 100 000 студентів здобували освіту за спеціальністю «право».

«Гіперболізована престижність, – пояснює одну з причин популярності правничої освіти Іван Шемелинець, експерт фундації DEJURE. – Внаслідок того, що абітурієнти масово обирають право, втрачають інші спеціальності, які є не менш важливими для економіки». Водночас рівень випускників дедалі менше влаштовує роботодавців. Проблема є системною, вважають аналітики DEJURE. Згідно зі звітом фундації, розвиток цього напряму освіти гальмують відсутність комплексного його бачення на рівні держави, надлишкова доля відомчих навчальних закладів, відсутність належного контролю за результатами навчання.

Як поєднати попит та пропозицію? Директорка Інституту права КНУ ім. Тараса Шевченка Олена Орлюк звертає увагу на спеціальність «інтелектуальна власність», за якою готують фахівців у її інституті. «Її не один рік викладають не лише юристи, а й економісти, — розповідає Орлюк. — Коли маєш можливість сформувати магістерську програму з поглибленою практикою, то студентів розбирають ще до того, як вони закінчили навчання».

«У нас виховують «загальних» юристів, а дуже важливо, щоб студенти ще на стадії навчання усвідомлювали, чим саме вони будуть займатися, і не витрачали пʼять років на дуже загальні питання»

Масі Найєм, партнер юридичної компанії Miller

Соціальні науки

Українських соціологів цінують за вміння відрізнити фейк від реальності

Факультети соціології з’явилися в українських університетах на початку 1990‑х і дуже відставали від західних, констатує директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. За 30 років незалежності завдяки оволодінню англійською та стажуванню за кордоном відставання скоротилося. «Випускники факультетів суспільних наук, які продовжують навчання за кордоном, досить успішні, – каже Паніотто. – Проте у сфері аналізу даних ми все ще сильно відстаємо».

Випускників «громадських» факультетів часто наймають у департаменти маркетингу великих компаній. Там цінується вміння організувати і аналізувати соціологічні дослідження, без яких якісний маркетинг неможливий, говорить керівний партнер рекрутингової компанії Ward Howell Ukraine Ігор Кабузенко. «Хороший соціолог завжди побачить, де статистика бреше, а де дає цінну інформацію», – каже колишній керівник дивізіону «газ» «Нафтогазу України» Андрій Фаворов.

«У провідних університетах дають гідну фундаментальну підготовку», – каже директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Елла Лібанова. «Я із задоволенням беру їхніх випускників на роботу, хоча усвідомлюю, що їх доведеться доучувати», – підтверджує Паніотто.

Перше місце в рейтингу Forbes посів факультет соціології Харківського національного університету, де навчається майже 850 студентів. За словами декана факультету Олени Мурадян, останніми роками викладацький склад факультету серйозно оновився, прийшли практики з різних галузей – від маркетингу до медіа.

«Найкращих соціологів готують у Могилянці, Харківському та Київському Національних університетах. У них достатня базова підготовка для кількісних досліджень і знання теорії»

Виконавчий директор центру економічної стратегії Гліб Вишлінський

Гуманітарні науки

Бізнес цінує гуманітаріїв за вміння думати текстами

Найвищі оцінки серед гуманітарних факультетів дістав Інститут філології КНУ. 3200 студентів вивчають тут сім мов, зокрема англійську, французьку, німецьку, гінді. Вступити на філологію – ще те завдання: конкурс – 7,6 особи на місце. Трохи менше – на філософському факультеті (3,8 людини на місце). Але прохідний бал високий на всіх гуманітарних факультетах університету.

«Ми найбільше цінуємо гуманітаріїв з НаУКМА та КНУ,– каже засновник PR‑агентства Newsfront Володимир Дягтярьов. – Вони вміють чітко викласти свої думки, структурувати текст».

«Люди з гуманітарною освітою чудово знаходять себе в IT‑сфері, – говорить HR‑директор «GlobalLogic в Україні» Катерина Губарєва.– Наприклад, у маркетингу, рекрутингу, HR, підтримці, на позиціях тестувальників та інженерів». Керівний партнер WE Partners, фахівець з executive search Тетяна Фурцева каже, що з гуманітаріїв виходять відмінні комунікатори та HR‑менеджери. «А ось серед топуправлінців їх не дуже багато, – зазначає вона. – Якщо раніше вони робили кар’єрний ривок завдяки гарній англійській, то нині цього недостатньо».

Найвідоміший із нині живих випускників філософського факультету КНУ – автор Forbes Андрій Баумейстер. Він написав кілька книг та завідує кафедрою теоретичної і практичної філософії у альма‑матер. На його YouTube‑канал підписані 113 000 користувачів.

«Soft Skills у випускників гуманітарних факультетів части розвинені значно краще, ніж у інших. Це гостро необхідно для успішної роботи в команді та спілкування з клієнтами і допоможе гуманітаріям зберегти конкурентоспроможність у період нових технологій»

HR-дректор «GlobalLogic в Україні» Катерина Губарєва

Економіка

Незважаючи на десятки тисяч випускників економічних факультетів щороку, конкуренція за найкращих тільки зростає

Економічні спеціальності користуються найбільшим попитом в Україні – їх обирає кожен сьомий абітурієнт. Але роботодавці традиційно нарікають на зниження рівня підготовки спеціалістів, які влаштовуються на першу роботу. Одна з причин – найкращі випускники виїжджають за кордон. Глобальна конкуренція за таланти посилюється з кожним роком.

«Job offer у нас зазвичай дістають економісти КНУ, зокрема й з Інституту міжнародних відносин, випускники Могилянки, КНЕУ та Торговельно‑економічного, – каже спеціалістка із залучення талантів KPMG Анастасія Зозуля. – Випускники інших університетів також мають шанси, головне – аби цікавилися професією та добре вчилися».

«Окрім випускників топових київських вишів, нас цікавлять економісти з Харківського та Львівського національних університетів», – додає партнер PwC в Україні Максим Вихованець.

Роботодавці одностайні в бажанні поглиблювати співпрацю з факультетами – давати можливість працювати під час навчання, посилюючи взаємодію з майбутніми співробітниками. Серед інших побажань – більший акцент на вивчення іноземних мов.

Лідером галузевого рейтингу є економфак КНУ ім. Тараса Шевченка, а найбільша конкуренція за бюджетне місце – на факультеті міжнародної економіки й менеджменту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.

Точні науки

Українська освіта в точних науках не sexy. Час виправляти

«Контраверсійна» – так характеризує вищу освіту в точних науках в Україні Ілля Філіпов, засновник освітньої онлайн платформи EdEra. Українських технарів у всьому світі цінують за сильну фундаментальну підготовку. Але підходи до навчання застрягли в минулому столітті.

Школярі не бачать перспектив кар’єрного росту в цій галузі, тому фізмат і фізтех не входять навіть до десятки найпопулярніших напрямів, а конкурс на ці факультети з кожним роком знижується.

У студентів в Україні практично немає доступу до сучасних досліджень і розробок, як у їхніх колег у країнах ЄС, констатує уродженець міста Монастирище Василь Яцина, 31. Випускник фізико‑технічного інституту КПІ, нині він працює в Інституті хімічних наук та інженерії Федеральної політехнічної школи Лозанни. Після КПІ він закінчив аспірантуру Гетеборзького університету у Швеції.

«Українські технічні виші не орієнтовані на бізнес», – зазначає Артем Бородатюк, засновник групи IT‑компаній Netpeak Group. На його думку, новоспеченим фахівцям бракує системності і розуміння бізнес‑завдань.

Найкращі факультети потроху переймають досвід країн ЄС та США, змінюючи образ академічної вищої школи в бік більшої прагматичності та інноваційності. Наприклад, залучають до співпраці високотехнологічні корпорації, такі як Samsung або Huawei. «Є люди, які цим горять, але це має стати частиною державної політики», – резюмує Філіпов.

«Ми 25 років намагаємося тримати фундаментальний фізико-технічний рівень. Я не чув, щоб наші студенти, які добре навчалися, не могли знайти роботи»

Олексій Новіков, науковий керівник Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського

Природничі науки

Як не втратити компетенції 

Влітку 2020‑го президентові фармацевтичної компанії Biopharma Костянтинові Єфименку, 45, «продали» в Zoom ідею персоналізованої медицини. «Є тема – органоїди, – розповідав по інший бік екрану Антон Ганапольський, 22. – Впровадження технології дозволить точно підбирати персональну хіміотерапію, а запровадження високопропускного скринінгу пришвидшить розробку ліків від раку».

Випускник Інституту високих технологій (ІВТ) КНУ ім. Тараса Шевченка, у листопаді 2020‑го Ганапольський очолив біометричний стартап Preci, що його профінансував Єфименко. Завдання – збільшити точність призначення хіміотерапії у разі раку молочної залози та товстої кишки до 80–90%.

Історія Ганапольського, який перейшов зі студентської лави у технологічну компанію, виглядає як взірець співпраці вищої освіти й бізнесу. Донедавна така траєкторія була винятком. Як швидко вона може стати правилом?

«Українські компанії запрошують на роботу наших фахівців, особливо тих, які стажувалися за кордоном, – каже директор ІВТ Володимир Ільченко. – Нині це більше поширено серед біологів та хіміків». В інституті навчається понад 300 студентів, з яких майже десяток щороку їдуть, за словами Ільченка, на навчання або стажування у закордонні виші.

«Ми бачимо, що країна втрачає компетенцію у природничих науках, – констатує Олексій Денисенко, керівник департаменту комунікацій Biopharma. – Деякі хімічні речовини, які ми купуємо в Китаї, можна виробляти в Україні». Компанія будує у Білій Церкві корпус із коворкінгом для молодих спеціалістів та готова надавати їм у користування власні лабораторії. «Ми постійно зростаємо, й нам потрібні кадри із сучасними знаннями, – каже Денисенко. – Без підтримки не буде ані знань, ані студентів, ані співробітників».

Медицина

Відбір до медичних ЗВО посилили 

До медичних вишів надходять найпідготовленіші абітурієнти України. Дев’ять з 20 університетів та інститутів з найвищим середнім балом ЗНО готують лікарів. Аби вступити на бюджет, потрібно набрати від 178 до 189 балів з максимальних 200.

До введення 2017 року мінімального прохідного балу (150) ситуація була кардинально іншою. «Це відсіяло 70% контрактників, – згадує головний лікар клініки «Оберіг» Олександр Лінчевський, який працював у Міністерстві охорони здоров’я першим заступником Уляни Супрун. – Раніше брали будь‑кого, хто платить, навіть якщо в нього було 100 балів зі ЗНО».

Перше місце зайняв факультет біомедичної інженерії КПІ, де навчається приблизно 400 студентів. У його лабораторіях розробляються методи експрес‑діагностики онкологічних захворювань, розповідає декан Віталій Максименко. 10% студентів факультету – іноземці, за середнього для українських вишів показника 3%.

Ще вища частка іноземних студентів у Львівському медичному університеті – 20%. Їм викладають англійською. Знання англійської для лікарів – must have, адже це міжнародна мова медичної науки, вважає Лінчевський.

Однак тішитися успіхами КПІ або Львівського медуніверситету, на його думку, не варто. За підсумками міжнародного іспиту з основ медицини IFOM, який складали 2018‑го українські студенти‑медики, частка правильних відповідей становила орієнтовно 27%, водночас середній рівень у США – 60%. «Повністю його склали чотири студенти на всю країну»,– каже Лінчевський.

«Наші студенти навчаються за обміном у Японії, Південній Кореї та Іспанії. Але все-таки розумні й талановиті хлопці й дівчата мають залишатися і приносити користь Україні»

Декан Факультету біомедичної інженерії КПІ Віталій Максименко

Компʼютерні науки та IT

Бізнес розбирає айтішників з університетської лави. Все одно не вистачає 

У другій половині 2020 року штат найбільших IT‑компаній України виріс майже на 8000 осіб, свідчить дослідження порталу DOU.UA. Тільки перша п’ятірка аутсорсерів – EPAM, SoftServe, GlobalLogic, Luxoft іCiklum– найняла 3500 фахівців. Апетити індустрії стабільно зростають, на відміну від пропускної здатності ЗВО. Збільшення IT‑ринку на 20–30% на рік ніяк не підтримується аналогічним приростом кількості випускників, говорить HR‑консультант Тетяна Пашкіна.

На факультеті комп’ютерних наук та кібернетики КНУ ім. Тараса Шевченка навчається понад 1000 студентів. Більшість працює з третього курсу. Щороку майже 30 старшокурсників їдуть на стажування в Google, Facebook, Microsoft та інші глобальні компанії, пишається декан Анатолій Анісімов. Повертаються не всі. «Шкода, що Україна їх втрачає,– каже він.– З іншого боку, це означає, що ми готуємо класних фахівців».

Комп’ютерні факультети – важливе джерело кадрів для IT‑сектора. Проте вони зосереджуються на академічній підготовці та фундаментальних дисциплінах. Бізнесові потрібні практичні навички. «Знайти випускника, який одразу дістане проєктну роботу або позицію в компанії, складно», – говорить керівник освітніх програм EPAM у Східній і Центральній Європі Максим Почебут.

Усі топові українські університети разом узяті не в змозі підготувати стільки айтішників, скільки потребує ринок, погоджується Анісімов. Заснований 52 роки тому факультет КНУ працює на межі можливостей: щоб набирати більше студентів, потрібні нові корпуси і викладачі. Випускники замість наукової кар’єри обирають роботу в IT або власний бізнес. Медіанна зарплата розробника в Україні, за даними DOU.UA,– $2500.

«Ми готуємо фундаторів нових технологій, нових підходів і концепцій»

Анатолій Анісімов, декан Факультету компʼютерних наук і кібернетики КНУ ім. Тараса Шевченка

Менеджмент

Вміння управляти навчають у багатьох ЗВО, але найчастіше занадто теоретично

Називатися менеджером у країні розвивального капіталізму престижно. Фахівців під такою назвою де тільки не готують: від Львівського політеху та Національного авіаційного університету в список 10 найкращих увійшли аж по два факультети, які вчать на управлінців.

Проблема не в кількості, а в якості. «Нас часто навчали того, що в житті взагалі не знадобиться, я через це сварився з деканом», – розповідає заступник голови «Нафтогазу України» Максим Рабінович, який закінчив факультет менеджменту та маркетингу КПІ.

Більшість викладачів менеджменту в державних вишах не мають досвіду управління реальним бізнесом, зазначає Петро Чернишов, що раніше керував Carlsberg Ukraine та «Київстаром». Опановувати управління без практики – це як «вчитися кататися на велосипеді за книжками», зазначає гендиректор Red Bull в Україні та Білорусі Тетяна Лукинюк. Гарні викладачі– дорогі, у державних університетів просто немає можливості їх найняти, додає HR‑директор «Нафтогазу України» Маргарита Короткова.

Утім, в українських шкіл менеджменту є і світлий бік. Це нетворкінг. «Деканат обговорює з нами навчальні плани на наступний рік, – розповідає випускниця ФММ КПІ і директор з маркетингу компанії «Ліга:Закон» Ірина Холод. – Минулого разу завдяки випускникам digital marketing перейшов з розряду факультативних дисциплін в обов’язкові».

«Багато хто починає підробляти вже на другому курсі, поєднувати роботу і навчання важко, але вони стараються. За моїми спостереженнями, приблизно 90% наших випускників знаходять роботу за фахом»

Заступник декана Факультету менеджменту та маркетингу КПІ Іван Фартушний

Промисловість

Доки інженери вибирають IT-індустрію, в Україні формуються нові освітні можливості для майбутніх машинобудівників 

«Машинобудування в загоні», – бідкається головний конструктор Крюківського вагонобудівного заводу Олег Шкарбов. Колись основним постачальником кадрів для КВБЗ був Дніпровський інститут інженерів транспорту, але нині всі спільні програми з підготовки фахівців закриті. За словами Шкарбова, машинобудівники програють гонку за таланти платоспроможним айтішникам.

Виходець із IT Макс Поляков прагне змінити ситуацію. Його компанія Firefly готується запустити в космос вантажну ракету Alpha. Поляков уже кілька років розвиває виробничий і R&D‑центр у Дніпрі зі штатом майже 200 осіб. Зіткнувшись із дефіцитом фахівців, він взявся фінансувати освітні програми. Влітку 2019‑го Firefly домовилася про підготовку кадрів із лідером номінації – Інститутом аерокосмічних технологій КПІ ім. Сікорського. Firefly оплачує вартість магістерської програми для студентів створеного за участю компанії центру космічної техніки і технологій. «Мета – створити екосистему, сприятливу для появи та розвитку інженерних стартапів»,– передає прессекретар слова Полякова.

Ще амбітніші плани найбільшої приватної компанії України. Уберезні 2021 року «Метінвест» Ріната Ахметова анонсував створення в Маріуполі гірничо‑металургійного університету. Вступ перших 200 студентів заплановано на осінь 2022‑го. «Навчальні програми будуть орієнтовані на конкретні запити українського бізнесу»,– обіцяє ректор «Метінвест‑Політехніки» Олександр Поважний. 

«Освоєння космосу… Вимагає створення супутників і виведення їх у космічний простір. Цим займаються кілька країн світу… До них має приєднатися й Україна»

Директоріат КПІ ім. Сікорського Іван Коробко

Бізнес-освіта

Від елітної освіти до масової 

Бізнес‑навчання в Україні функціонує вже четверте десятиріччя. За цей час провідні ділові школи не тільки встановили стандарти профільної освіти, а й націлилися на поле традиційних університетів. Forbes присвячує цьому напрямові окрему номінацію та визначає п’ятірку найкращих бізнес‑шкіл. Кожна з них здійснює підготовку магістрів бізнес‑адміністрування та проводить корпоративні навчання, але водночас має свої унікальні особливості.

Київська школа економіки (KSE) – єдиний в Україні економічний факультет «західного типу» – пропонує докторантуру з аграрної економіки, чотири магістерські та десятки спеціалізованих навчальних програм та курсів. З 2021/2022 навчального року школа відкриває дві англомовні бакалаврські програми. У планах на найближчі роки – створення власного кампусу. «Удвох із п’яти студентів в Україні спостерігається зниження рівня англійської під час навчання на бакалавраті. Це все одно, що кухар за чотири роки роботи в ресторані розучився готувати їжу. А без знання англійської не може бути сучасної вищої освіти. У KSE таке питання навіть не постає– у нас навчання проходить англійською, читають і пишуть свої роботи в нас також англійською»,– каже Єгор Стадний, віцепрезидент із бакалаврських програм KSE.

Києво‑Могилянська бізнес‑школа (kmbs) – єдина школа цього рейтингу, яка функціонує при державному університеті. Вона пропонує програми MBA для власників бізнесу, топменеджерів, галузеві програми у фінансах та агропромисловому комплексі. Школа готує лідерів трансформаційних процесів, спеціалістів у сфері безпеки та оборони.

Заснований у 1989 році Міжнародний інститут менеджменту (MIM‑Kyiv) став першою бізнес‑школою УРСР, а вже наступного року випустив перших магістрів бізнес‑адміністрування. В інституті здобули ділову освіту понад 7000 випускників. Власникам MBA‑сертифікатів MIM‑Kyiv пропонує регулярні апдейти і програму Doctor of Business Administration, найвищого кваліфікаційного ступеня в менеджменті.

Львівська бізнес‑школа (LvBS) Українського католицького університету, найпотужніший заклад ділової освіти за межами столиці, надає бізнес‑освіту за п’ятьма магістерськими програмами. Це єдина школа в Україні, де запроваджено бізнес‑програми у сферах технологій та HR.

Міжнародний інститут бізнесу (IIB) пропонує міжнародні програми з маркетингової освіти та управління виробництвом, а також готує спеціалістів національних кваліфікацій – від оцінщиків майна та ліцитаторів до арбітражних керуючих та аварійних комісарів.

Як ми рахували

Оцінка найкращих факультетів України сформована з чотирьох складових.

Середній бал ЗНО (35%) Максимальний бал за цим показником дістали факультети, на яких середній бал вступників за бюджетним замовленням склав 190 балів і вище, а на контрактній основі – 180 балів і вище. 0 балів відповідає середнім балам 150 і нижче на бюджет та 110 і нижче – на контракт.

Рейтинг університету (25%) У цій графі враховані оцінки університету за міжнародними та національними рейтингами, кількість публікацій, кількість цитувань та індекс Гірша (показник наукової продуктивності та впливу).

Інфраструктура (15%) У рамках цього показника оцінені місця розташування факультетів, стан їхніх будівель, матеріально‑технічна база та кампуси, а також декани факультетів (науковий ступінь, вчене звання, публічні повідомлення про недоброчесність).

Експертна оцінка (25%) 48 опитаних Forbes експертів визначили десяток найкращих факультетів у своїх сферах.

Експерти, які взяли участь в оцінці:

Яна Бабій, Марія Барабаш, Андрій Безносенко, Євген Бистрицький, Іван Богдан, Ілля Бошняков, Євген Головаха, Олег Горовий, Олексій Гречкін, Лілія Гриневич, Євген Дихне, Олексій Дідковський, Олексій Долгіх, Вадим Донченко, Михайло Жернаков, Олег Загнітко, Младена Качурець, Валерія Коломієць, Юрій Кондрацький, Олег Кришталь, Елла Лібанова, Костянтин Магалецький, Ірина Мачкур, Світлана Мистюк, Уляна Мороховська, Ігор Ніконов, Антон Одарюк, Олександр Онищенко, Олеся Островська, Володимир Паніотто, Максим Почебут, Едуард Рубін, Михайло Рябоконь, Мар’яна Савка, Дмитро Селезньов, Лія Смекун, Дмитро Сологуб, Олександр Стаховський, Костянтин Стеценко, Андрій Фіалковський, Ілля Філіпов, Сергій Фурса, Тетяна Фурцева, Василь Хмельницький, Людмила Хоптяна, Тетяна Хряпіна, Володимир Шейко, Олександр Ябчанка.

Примітки

  1. У рейтингу поряд з факультетами враховано також інші структурні підрозділи університетів (інститути, навчально-наукові центри), що можуть також поділятися на факультети.
  2. Факультети, які готують спеціалістів за кількома напрямами, введено до переліку номінантів за їхньою основною спеціальністю з урахуванням переліку спеціальностей факультету та середнього балу ЗНО, необхідного для вступу на них.
  3. У разі, коли факультет проводить навчання за різними спеціальностями, для розрахунку середнього балу ЗНО обрано спеціальність з найвищими середніми балами.
  4. У рейтингу 100 найкращих факультетів не враховано бізнес-школи, рейтинг таких закладів освіти наведено на стор. 138.
  5. Підсумкові бали факультетів різних напрямів не підлягають порівнянню між собою, оскільки враховують експертні оцінки, надані за різними групами факультетів.
  6. Оцінки за більшістю критеріїв розраховано за регресивною шкалою, за критерієм інфраструктури – за пропорційною шкалою.
Інші рейтинги
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Гід по інвестиціях | 30 років українського бізнесу