У день, коли перший президент із мільярдними статками зайняв свій кабінет, Джо Байден, представник «середнього класу», сів на поїзд з вокзалу «Юніон Стейшн» в окрузі Колумбія, щоб повернутися додому в Делавер. У кишені у нього були достатньо скромні заробітки як для того, хто усе своє доросле життя провів на виборчих посадах: $2,5 млн, які складалися переважно із пенсійних виплат і нерухомості.
Та скоро Байден натрапив на золоту жилу. До кінця 2017-го він і його дружина Джилл заробили $11,1 млн. Наступного року вони стали багатшими на $4,6 млн, у 2019-му – на $1 млн, а у 2020-му – на $630 000.
Вже багато разів розповідали історію про те, як Байден, використовуючи свою славу для продажу книжок і публічних виступів, став багатієм після закінчення терміну на посту віцепрезидента. Та якщо уважніше подивитися на підрахунки, то постає питання, якого ніхто ще не ставив: чому так мало?
Якщо хтось починає із $2,5 млн власного капіталу і заробляє $17,3 млн за часів, коли ринки вибухають, то можна очікувати, що його статки будуть більшими за $8 млн. То що ж сталося із грошима Байдена?
Що ж, $7 млн пішли на податки, ще $1,3 млн – на благодійність, $180 000 – це зарплати робітникам у його будинку і близько $80 000 – відсотки за іпотеками. Та якщо відняти усе це, то виходить на кілька мільйонів більше за приблизний власний капітал Байдена.
Існує ймовірність того, що Байден, який розділяє статки зі своєю дружиною Джилл, віддав частину грошей іншим членам родини. А може, він їх просто витратив. Щоб у його кишені залишилося $8 млн (а аналіз фінансових звітів, записів про майно і робочі заробітки говорять, що стільки він і має), президент повинен був витрачати в середньому $2000 на день протягом понад чотирьох років поза державною посадою.
Білий дім не відповів на численні прохання прокоментувати гроші Джо Байдена.
Багато можна дізнатися про те, як президент керуватиме фінансами країни, за тим як він управляє власними. Дональд Трамп, може, і представляє партію, яка тішиться власним фінансовим консерватизмом, та будь-хто із мінімальним розумінням його фінансової історії – величезні борги через витрати на дорогі забудови, багато з яких були повним провалом, – міг сказати одразу, що такий хлопець не буде ставитися обачно до державного бюджету. Так і сталося – дефіцит зріс на 68% навіть до пандемії переважно завдяки суттєвим податковим знижкам для багатіїв і корпорацій.
У Байдена інші пріоритети. Схоже, що він рішуче налаштований на те, щоб віддавати гроші середньому класу, а не багатіям. Він уже отримав схвалення законопроєкту про $1,9 трлн фінансової підтримки постраждалим від пандемії і нещодавно запропонував бюджет на $6 трлн.
Втім, вивчення його особистої фінансової історії показує, що у них із Трампом є дещо спільне. Вони обидва не проти влазити у борги і люблять не обмежувати себе у витратах. А тому не дивуйтеся, якщо державний борг продовжить зростати.
Дідусь Байдена був виконавчим директором в American Oil. Його батько розпочинав низку власних справ, але всі вони провалилися і у родини почалися скрутні часи. Пізніше він отримав роботу продавця машин. Джо Байдена, втім, не цікавив безпечний і стабільний карʼєрний шлях.
Коли він вчився в Університеті Делавера на початку 60-х, то спитав своїх друзів: «Після випуску вам гарантують роботу в компанії DuPont із чудовою початковою зарплатою і місцем у компанії на все життя, але ви ніколи не зможете заробляти понад $40 000 (приблизно $350 000 на сьогоднішні гроші). Або ви можете погодитися на роботу, яка пропонує вдвічі меншу зарплату, ніяких гарантій, але у вас не буде обмеження на те, скільки грошей ви можете заробити. Що ви оберете?»
Байден точно знав, що обере він. Він сказав друзям, що пішов би на ризик.
Після закінчення юридичного факультету Байден зробив ставку на себе: щоб відкрити власну фірму в центрі Вілмінгтона, Делавер, він позичив гроші у банку, що фінансував машини, які продавав його батько. Та він був не надто ощадним. Після того як його фірма виграла першу велику справу, Байден отримав чек на $5000.
Вони з дружиною Нейлією, яка працювала вчителькою у школі, швидко витратили ці гроші на ліжко з балдахіном, обідній стіл зі стільцями і робочий стіл. «Рахунок був значний – може, навіть більший за чек, – але і меблі були немаленькі, – писав Байден у своїх мемуарах Promises To Keep («Обіцянки») 2007 року. – Це була наша пригода, і Нейлія була глибоко впевнена у нашому майбутньому».
У цьому майбутньому швидко зʼявилася невелика колекція нерухомості. Приблизно за пів року Байден купив три будинки, один з яких розташований на 32 гектарах у Меріленді – саме там він мріяв побудувати родинне містечко для батьків і сестри та братів. На цю нерухомість він позичив частину грошей у тестя, а більшу частину – у банків, водночас вони із Нейлією знайшли пожильців, яким здали будинки в оренду.
Байден із дружиною і малими синами безкоштовно жили у невеликому будинку в обмін на догляд за басейном сусіднього заміського клубу. Навіть із доходами від оренди з грошима було скрутно. Сам Байден у своїх мемуарах зізнався, що над ним «постійно нависала загроза несплачених рахунків».
Та це не вплинуло на його ще сміливіші мрії. Після трагічної автокатастрофи у 1972-му, в якій загинули його дружина Нейлія і маленька донечка, Байден купив новий будинок для себе і синів – він заплатив $185 000 ($930 000 на сьогоднішні гроші) за будинок Дюпонта площею 929 кв. м у Вілмінгтоні. На час купівлі цього будинку зарплата Байдена як сенатора становила близько $43 000 на рік.
Протягом багатьох років він часто рефінансував цей будинок, оформлюючи іпотеки у кількостях, що значно перевищували оригінальну вартість дому. У 1996-му Байден продав його за $1,2 млн і купив землю поблизу за $350 000. На цій ділянці він збудував новий будинок, який потім теж не раз рефінансував.
Байден вивчив трьох дітей у приватних школах і університеті за допомогою позичених грошей.
«Володіння будинками – це спосіб для більшості родин середнього класу відкласти гроші, це активи більшості родин середнього класу, а для багатьох із них ще й спосіб відправити дитину в університет, взявши гроші під заставу будинку, – пояснив Байден у 2015-му на заході Департаменту житлового будівництва і міського розвитку. – Так і я зміг відправити дітей в університет».
У 2001 році, коли його донька Ешлі вчилася в Університеті Тулейн, на його рахунку було з пів десятка кредитів на загальну суму понад $700 000.
Якщо дивитися на такі його кроки з точки зору бізнесу, то вони зовсім не логічні. Байден виснажував свої ресурси, але не надто багато відкладав або інвестував. Якщо дивитися на них з точки зору якості життя, то вони більш логічні – «представник середнього класу Джо» хотів підтримувати заможний спосіб життя, в якому є великі будинки і дорогі школи для дітей, тому він багато позичав.
«Сьогодні у США більшості людей, навіть тим, які мають високі доходи, бракує ліквідності, – каже Меган Ґорман, адвокатка і керівна партнерка у фірмі, яка пропонує фінансові консультації для людей із великими статками, а також дописувачка для Forbes. – Коли дивишся на податкові декларації Байденів, то бачиш пару, яка має пенсії, страхування життя, трохи заощаджень. І не схоже, що у них є якийсь великий, продуманий план стати власниками ультравеликого капіталу».
Після того як Байден став віцепрезидентом, у нього зʼявився додатковий дохід на оплату будинку. Вчинивши по-трампівськи, він орендував будинок за рахунок застави вілмінгтонської нерухомості. Цей будинок коштував $26 400 на рік і є інформація, що Байден здав його у лізинг секретній службі США, яка відповідала за безпеку політика.
Те, що тобі бракує готівки, не означає, що ти бідний. Коли Байден пішов з посту у 2017-му, його статки оцінювали у $2,5 млн. У нього був поліс страхування життя і низка пенсійних рахунків, але більшість його капіталу складали будинок у Делавері і федеральна пенсія, яка до кінця життя гарантовано давала йому близько $160 000 на рік.
Більша ліквідність зʼявилася швидко, коли Джо і Джилл Байдени почали писати книжки і виступати з промовами. Деякий час він за непогані гроші викладав в Університеті Пенсильванії.
Зі збільшенням заробітків збільшилися і витрати. У 2017-му, згідно з їхньою податковою декларацією, Байдени заплатили хатнім робітникам $8600. До 2020-го ця цифра зросла до $95 250. Представники Білого дому не відповіли на прохання прокоментувати, для якої саме роботи у домі Байдени наймають людей.
Байдени віддали $1,3 млн понад 20 благодійним організаціям, серед яких Обʼєднана федерація євреїв Чикаго і Фонд захисту дітей Бо Байдена. Вони також виплатили одну іпотеку і два кредити.
У червні 2017-го Байден виконав давню обіцянку дружині купити літній будинок: за $2,7 млн у них зʼявився маєток площею 446 кв. м в Рехобот-Біч, Делавер. Це виявилося пристойною інвестицією: тепер будинок вартий приблизно $3,4 млн, що відсотків на 25 більше за ціну, яку вони заплатили чотири роки тому, і все завдяки злету цін на житлові будинки під час пандемії.
Та Байдени, схоже, ніяк інакше не намагалися збільшити свої статки за рахунок інвестицій. Хоча Байден пообіцяв не купувати індивідуальні акції, щоб уникнути конфлікту інтересів, він також не вкладає гроші у диверсифіковані фонди взаємних інвестицій – таким установам експерти з етичних норм радять уникати конфліктів інтересів.
Байденів фінансовий звіт у 2019-му показав, що родина тримає менше $200 000 у фондах взаємних інвестиції різної доходності. Решта ж їхніх статків розділена між готівковими рахунками, рахунками державної пенсії, полісами страхування життя і холдинговими компаніями для справ, що повʼязані із їхнім письменством і публічними виступами. Через те, що вони не надто використовують можливості ринків, вони втрачають потенційні заробітки на акціях, які могли б принести їм мільйони.
В останньому фінансовому звіті, який Байден подав у травні, президент записав готівкові та пенсійні рахунки, вартість яких коливається між $1,2 млн і $2,9 млн. Якщо взяти його $17,3 млн заробітків і відняти $11,8 млн його відомих витрат – податки, благодійність, будинки і так далі, – то залишиться $5,5 млн. Позаяк фінансовий звіт Байдена показує, що вартість готівкових і пенсійних рахунків коливається між $1,2 млн і $2,9 млн, то принаймні $2,6 млн він витратив ще на щось.
Може, це були подарунки родині. Федеральний податковий закон дозволяє парам віддавати $30 000 на рік будь-кому і не повідомляти про це. Якщо Джо і Джилл віддали максимальні суми двом своїм дітям, Гантеру і Ешлі, то це дає понад $200 000 на рік. Байден також міг віддавати гроші на благодійність за межами США, що не буде відображатися у його податкових деклараціях. Приміром, у 2018-му Байдени пожертвували $25 000 британській благодійній організації, яку повʼязують із принцем Гаррі.
А може бути так, що вони просто витратили їх на себе без будь-яких стратегічних розрахунків. У 2017-му Байдени встановили новий басейн у будинку в Рехобот-Біч. Місцеві спеціалісти зі встановлення басейнів припускають, що це їм могло обійтися у понад $75 000. У 2019-му у Washington Post написали про те, що Байдени також орендують пʼятикімнатний маєток у Макліні, Вірджинія, приблизно за $20 000 на місяць.
Навіть якщо Байдени продовжать вільно витрачати гроші, малоймовірно, що вони витратять усю свою готівку. Вони можуть витрачати по $2000 щодня впродовж наступних восьми років і після потенційного другого терміну залишитися із $2 млн, як це у них вийшло у 2017-му. Вони знову зможуть виступати з промовами і писати книжки, що буде золотою жилою, як і минулого разу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
