Данія голосувала на дострокових парламентських виборах, які відбулися на тлі боротьби між лівим і правим політичними блоками. Хоча геополітична криза навколо Гренландії підвищила рейтинги уряду, вирішальними для виборців залишилися економічні та соціальні питання. Що було важливим на виборах для громадян держави, яка найвідданіше підтримує Україну? Та як конфлікт Данії з Трампом стосовно Гренландії вплинув на політичні рейтинги? Forbes Ukraine проаналізував міжнародні медіа
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
24 березня 2026 року відбулися дострокові парламентські вибори в Данії. Чинна премʼєр-міністерка Метте Фредеріксен, лідерка Соціал-демократичної партії, вирішила провести голосування раніше запланованого терміну на хвилі зростання своєї популярності, зазначає Politico.
Попри те, що її партія отримала найгірший результат на виборах із 1903 року, Фредеріксен має високі шанси залишитися на третій термін, пише FT.
Однак боротьба між лівоцентристським «червоним» та правоцентристським «синім» блоками є напруженою і формування нового уряду вимагатиме складних коаліційних переговорів, зазначає Politico.
Данія досі залишалася найвідданішим партнером України. У 2022–2025 роках країна виділила на допомогу Києву еквівалент 3,25% свого річного ВВП, що є найвищим показником у світі, за підрахунками Кільського інституту.
Як проголосували данці на виборах? Та чому конфлікт із Трампом стосовно Гренландії вплинув на політичні рейтинги в Данії? Forbes Ukraine проаналізував, що пишуть міжнародні медіа.
Чому Данія мала дострокові вибори
Головним каталізатором дострокових виборів у Данії став геополітичний конфлікт навколо Гренландії. Наприкінці минулого року рейтинги соціал-демократів падали до критичних 16%, і опозиція пророкувала Фредеріксен поразку, пише FT.
Проте її відсіч погрозам президента США Дональда Трампа анексувати острів змінила все. Фредеріксен не лише заявила, що Гренландія не продається, але й відправила туди війська зі зброєю та медикаментами на випадок нападу США, зазначає FT. Цей крок повернув їй імідж сильної лідерки. «Трамп лише допоміг премʼєр-міністерці. Міжнародна геополітика надала їй величезну платформу», – визнає депутатка від опозиційної Ліберальної партії Лінеа Сьогаард-Ліделл у розмові з FT.
Соратники премʼєрки погоджуються, що криза об’єднала націю. В часи криз люди віддають перевагу непохитним лідерам, яких важко вивести з рівноваги, цитує Euractiv депутатку Іду Аукен.
Політичні переваги від кризи отримала не лише Фредеріксен. Спокійний підхід міністра закордонних справ та колишнього прем’єра Ларса Люкке Расмуссена до переговорів із Білим домом також підвищив рейтинги його партії «Помірковані», зазначає FT.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Водночас у Копенгагені розуміють, що гренландська криза далека від завершення. Затишшя пояснюють виключно тим, що Трамп наразі втягнутий у війну на Близькому Сході, пише FT.
Підрахунок голосів на виборчій дільниці в міській ратуші Орхуса під час парламентських виборів у Данії, 24 березня 2026 року. Фото Getty Images
Перемога з історичним антирекордом
Соціал-демократи на чолі з Метте Фредеріксен посіли на виборах перше місце, отримавши 21,9% голосів (38 мандатів), проте цей результат виявився найгіршим для партії з 1903 року, зазначає FT.
«Червоний блок» соціал-демократів та їхніх союзників здобув 84 мандати. Здивуванням стало зростання «Партії зелених», яка вийшла на друге місце в блоці з 11,6% голосів. Правоцентристський «синій блок» партій отримав 77 мандатів, пише CNBC. Їхня головна сила, Ліберальна партія «Венстре» на чолі з Троельсом Лунд Поульсеном, здобула лише 10,1%, що є найгіршим показником у своїй історії, зазначає Bloomberg.
Для формування уряду необхідно 90 мандатів, жоден із блоків не здатний керувати країною самостійно, пише FT. У цій ситуації «золоту акцію» здобув Ларс Люкке Расмуссен, чия центристська партія «Помірковані» отримала 14 вирішальних мандатів, пише CNBC.
Расмуссен уже закликав обидва блоки припинити «окопну війну» і шукати компроміси в центрі. Попереду на Данію чекають переговори: лідер правих Поульсен категорично відмовився від формування уряду з Фредеріксен, а лівий «червоно-зелений альянс», навпаки, висунув ультиматум про підтримку виключно лівого кабінету, зазначає Politico.
Попри труднощі, аналітики переконані, що Фредеріксен зберігає тактичну перевагу і має найвищі шанси очолити уряд втретє поспіль, пише FT.
Метте Фредеріксен прибуває до студії DR (Danmarks Radio) для участі в дебатах лідерів партій у Копенгагені, Данія, 22 березня 2026 року Фото Getty Images
Що було в передвиборчій кампанії
Попри те, що зовнішня політика стала тригером виборів, данських виборців найбільше турбують внутрішні проблеми. У центрі політичних дебатів опинилися такі питання: повернення податку на багатство, очищення питної води, захист тварин, збільшення витрат на оборону та відновлення скасованого свята «Великий день молитви», зазначає Politico. Крім того, виборці лівого флангу почали відчувати втому від допомоги Україні та різкого збільшення оборонних витрат Данії, пише FT.
З початку повномасштабного вторгнення Данія виділила близько 80 млрд данських крон ($7,2 млрд) для України. Фредеріксен неодноразово наголошувала, що підтримка України – це пряма інвестиція в безпеку самої Європи та Данії, зазначає DR.
Проте в 2026 році Україна отримає від Данії менше коштів. Минулого року Данія виділила 16,5 млрд крон ($1,4 млрд), а 2024-му – майже 19 млрд ($1,7 млрд), то на цей рік заплановано виділити лише 9,4 млрд крон ($851 000), за даними DR. Уряд пояснює скорочення тим, що Данія вже зробила величезний внесок на початку війни, і тепер фінансовий тягар мають взяти на себе інші країни, пише DR.
Майже половина данців – 49,8% виступає за продовження допомоги, проте понад 26,1% тепер вважають, що підтримка має надаватися у вигляді кредитів, а не безоплатно, згідно з опитуванням Voxmeter для Ritzau. «Данська народна партія» вже пропонувала перейти на кредитну основу, але міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен відкинув цю ідею.
Ще однією з найвизначніших рис правління Фредеріксен стала її жорстка міграційна політика. Замість того, щоб боротися з ультраправими партіями шляхом їх ізоляції, премʼєр-міністерка фактично перейняла їхню риторику. Вона заявила про мету звести кількість шукачів притулку до нуля, пише The Guardian.
Це дозволило стримати зростання антиіммігрантських політичних сил, таких як «Данська народна партія», але водночас призвело до зсуву всього політичного спектра Данії вправо, зазначає The Guardian.
Водночас деякі виборці звинувачували уряд у лицемірстві та ісламофобії, вказуючи на різне ставлення до біженців з України та країн Близького Сходу. Однак незалежно від того, чи буде новий уряд лівоцентристським чи правоцентристським, жорсткий міграційний курс Данії залишиться незмінним, зазначає The Guardian.
