Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, дедалі сильніше впливає на економіку Європи. Зростання цін на паливо та перебої з постачанням змушують уряди й бізнес готуватися до складних рішень. Як це вже вплинуло на ЄС? Головне з матеріалу Politico
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Через війну в Ірані Європа постала перед шоком постачання енергоресурсів, конкуренція за які зростає з азійськими ринками.
Це загрожує економічними наслідками, які можна порівняти з впливом пандемії COVID-19 або початку повномасштабного вторгнення в Україну, каже канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Конфлікт на Близькому Сході може тривати роками, а його довгострокові наслідки наразі навіть важко уявити, зазначає президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.
Перекриття енергетичних потоків може паралізувати виробництво, зупинити авіасполучення, підвищити ціни на продукти та повернути інфляцію до кризового рівня, пише Politico. Які сектори промисловості Європи найбільше постраждають від енергетичної кризи? Та які заходи пропонують лідери ЄС для подолання потенційного дефіциту палива?
Конкуренція з Азією за ресурси
Ескалація на Близькому Сході призвела до закриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового обсягу нафти та природного газу. На відміну від кризи у 1970-х роках, яка призвела до втрати 7% світових постачань, нинішня ситуація впливає на всі види енергоносіїв одночасно: від сирої нафти та природного газу до авіаційного пального та дизелю, пише Politico.
На початку операції США та Ізраїлю в Ірані посадовці ЄС сподівалися, що блок уникне серйозного дефіциту через низьку залежність від Перської затоки: країни Євросоюзу отримували звідти лише 6% постачань сирої нафти та менше 10% природного газу. Крім того, країни мали джерела за межами Перської затоки: США, Норвегію, Азербайджан та Алжир, зазначає Politico.
Однак із п’ятим тижнем війни однією з головних проблем стало зростання попиту з боку азійських країн, які ще до війни отримували близько 80% нафти й газу з країн Перської затоки. Через скорочення постачань вони почали підвищувати ціни на енергоресурси, конкуруючи за обмежені обсяги, пише Politico.
У результаті трейдери з більш гнучкими контрактами перенаправляють постачання до Азії, де прибутковість вища. «Протягом останніх кількох днів 11 танкерів зі СПГ під прапорами США та Нігерії були перенаправлені з Європи далі на схід», – каже Politico старший аналітик енергетичного ринку Kpler Шарль Костерус.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Європейські лідери починають усвідомлювати, що очікувані постачання СПГ не надходять, а Європа не має резервів, додала виданню провідна енергетична аналітикиня Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу Ана Марія Джаллер-Макаревич. «Європа почне відчувати наслідки вже наступного місяця – можливо, навіть за кілька тижнів», – додає Джаллер-Макаревич.
Найгіршим сценарієм може стати ситуація, коли Ормузька протока залишатиметься закритою щонайменше ще місяць, особливо якщо одночасно триватимуть атаки на енергетичну інфраструктуру, зазначив один із керівників великого імпортера СПГ на умовах анонімності.
Водночас високі ціни на енергоресурси в довгостроковій перспективі можуть стимулювати збільшення видобутку, що допоможе збалансувати світові постачання, додає він. Однак навіть за такого сценарію ціни залишатимуться структурно вищими – можливо, назавжди, вважає імпортер.
Танкер зі скрапленим природним газом розвантажується на терміналі поблизу Афін, Греція, 28 березня 2026 року. Фото Getty Images
Удар по транспорту
Найбільш очевидним наслідком обмеженого постачання палива є вищі ціни на автозаправних станціях. Ключовий орієнтир цін на пальне в ЄС – Euro Super 95 – зріс приблизно на 15% із 23 лютого по 23 березня, наводить дані Politico.
Урядам ЄС, ймовірно, доведеться застосувати непопулярні інструменти для штучного скорочення попиту на транспорт. Наприклад, неділі без автомобілів або нормування бензину, написав у листі комісар з енергетики ЄС Дан Йоргенсен.
Вразливою до енергетичного шоку виявилася також і авіація. Ціна на авіапальне в Європі зросла більш ніж удвічі, досягнувши рекордних показників понад $1700 за метричну тонну, зазначає Politico.
Галузь не має жодної можливості самостійно поглинути це збільшення витрат, тому ціни на квитки неминуче будуть зростати, заявив генеральний директор Міжнародної асоціації авіатранспорту (IATA) Віллі Волш.
Європейські авіакомпанії вже розглядають жорсткі заходи. Lufthansa Group обговорює можливість тимчасово зняти з рейсів від 20 до 40 літаків, що призведе до скорочення загальної кількості пасажирських місць групи на 2,5–5%. Європейські ринки можуть повторити долю азійських, де авіакомпанії вже змушені скасовувати маршрути, вважає старший нафтовий аналітик Kpler Джордж Шоу.
Lufthansa Group обговорює можливість тимчасово зняти з рейсів від 20 до 40 літаків, що призведе до скорочення загальної кількості пасажирських місць групи на 2,5–5%. Фото Getty Images
Які ще сектори економіки під ударом
Економічний удар від дефіциту енергоресурсів вже почав поширюватися на європейське виробництво. Найперше це відчуває енергоємний хімічний сектор, який є базою для багатьох інших галузей. Зростання витрат через зміну логістичних маршрутів та стрибки цін на сировину і енергоносії вплинуть на кінцеві ціни, заявив представник німецького хімічного гіганта Covestro.
Коливання цін створює ризики і для промислових інвестицій у Європі. Без стабільних цін на електроенергію виправдати інвестиції у виробництво стає дедалі важче, зазначає Адольфо Аєлло, генеральний директор Eurofer, яка лобіює європейських металургів.
Подібна ситуація і у виробників добрив: енергія становить 60–80% операційних витрат при виробництві азотних добрив, каже директор із комунікацій лобістської групи Fertilizers Europe Лукаш Пастерський. Оскільки ринки добрив є глобальними, будь-які перебої у світі швидко призводять до зростання витрат, що в результаті вплине на сільське господарство та виробництво їжі, прогнозує він.
Covestro німецький хімічний гігант Фото Getty Images
Ризик стагфляції у Європі
Через високі ціни бізнес перекладе свої витрати на споживачів. Ця криза може перетворитися на стагфляцію – ситуацію, коли економіка перестає рости, а ціни залишаються високими, попередив європейських міністріф фінансів комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Економічне зростання ЄС цього року впаде до 1%, прогнозує Єврокомісія. Щоб стримати інфляцію, Європейському центральному банку, ймовірно, доведеться підняти відсоткові ставки, що ще більше сповільнить економіку, зробить дорожчими кредити та ведення бізнесу.
Це вдарить і по урядах країн: обслуговування боргів, накопичених під час попередніх криз, стане дорожчим, тому вони будуть змушені скорочувати фінансування державних послуг, зазначає Politico.
Навіть якщо війна на Близькому Сході закінчиться сьогодні, для відновлення економіки знадобиться щонайменше рік, заявив керівник Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль. Наслідки конфлікту не минуть швидко, адже енергетична інфраструктура Перської затоки постійно зазнає руйнувань, підсумовує Йоргенсен.
