Відносини між США та Європою загострюються через заяву президента США Дональда Трампа про запровадження мит проти європейських імпортних товарів у зв’язку з його наміром отримати контроль над Гренландією. Лідери ЄС шукають шляхи координації та зміцнення власної автономії в безпеці і торгівлі. Якою може бути відповідь? Головне з матеріалів CNN, Politico, The Economist та Bloomberg.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
17 січня президент США Дональд Трамп заявив, що з 1 лютого запровадить 10% мита на весь імпорт із восьми європейських країн з НАТО, а з червня підвищить їх до 25%, якщо не буде досягнуто домовленості стосовно «придбання Гренландії».
Заява пролунала після того, як Данія та її союзники погодилися на символічне розгортання кількох десятків військових у Гренландії у межах планувальних навчань НАТО, йдеться у матеріалі Bloomberg.
Поєднання тарифних погроз і територіальних претензій загострило відносини між Америкою та ЄС. Дії Трампа «кинули НАТО в потенційно найглибшу кризу за всю історію Альянсу», пише CNN.
Як може далі розвиватися конфлікт між ЄС та США через Гренландію? Цьому питанню присвячена низка матеріалів у європейських та американських медіа. Forbes Ukraine відібрав головне з матеріалів CNN, Politico, The Economist та Bloomberg: ключові факти, реакція та сценарії розвитку подій.
ЄС: від дипломатії до жорсткої риторики
Лідери Євросоюзу оперативно заявили про єдність і підтримку Данії та Гренландії. Країни блоку готові «захищатися від будь-яких форм примусу», цитує Bloomberg слова голови Європейської ради Антоніу Кошти.
«Жодні залякування чи погрози не вплинуть на нас. Ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який раніше уникав прямої конфронтації з Трампом, відкрито засудив загрозу мит проти союзників, пише The Economist.
У приватних розмовах європейські дипломати говорять про «перетнуту червону лінію» та дедалі частіше визнають, що США більше не сприймаються як надійний союзник, зазначає Politico у своєму матеріалі.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Фото Getty Images
Економічна відповідь ЄС
Під тарифні обмеження, які оголосив Трамп, потрапляють вісім держав НАТО: Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія.
У відповідь ЄС може активувати вже підготовлені дзеркальні тарифи на американські товари на суму €93 млрд, які були схвалені раніше, проте зупинені. До переліку входять літаки Boeing, автомобілі та алкогольна продукція зі США, пише Bloomberg.
Крім того, ЄС може заморозити ратифікацію торговельної угоди зі США, укладеної влітку. Вона передбачала скасування майже всіх мит на американські товари, запровадження 15% тарифу на більшість європейського експорту до США, а також 50% мита на сталь і алюміній. Згодом США розширили перелік товарів, що підпадають під 50-відсоткові тарифи, включивши інші металовмісні продукти, пише The Economist.
Найрадикальнішим варіантом залишається застосування антипримусового інструменту (Anti-Coercion Instrument) – механізму, який дозволяє відповідати не лише тарифами, а й обмеженнями стосовно американських компаній, їхніх інвестицій та доступу до ринку ЄС, вказує Bloomberg.
«Якщо ЄС не продемонструє солідарність із Данією, він втратить будь-яку легітимність», – наводить Bloomberg слова колишнього чиновника ЄС Ігнасіо Гарсії Берсеро.
Дональд Трамп. Фото Getty Images
Різні позиції в Європі
Попри публічну демонстрацію єдності, всередині Європи є розбіжності. Польща виступає як прихильник США, покладаючись на їхній захист від Росії. Водночас поруч із різкими заявами прем’єр-міністра країни Дональда Туска президент Кароль Навроцький висловлював більш помірковану позицію.
«Цей конфлікт є питанням між премʼєр-міністром Данії та президентом Трампом», – цитує The Economist заяву президента Польщі. Цю позицію також підтримує і премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан, пише видання.
Особлива увага приділяється Великій Британії. Після Brexit Лондон прагнув проводити самостійну тарифну політику та минулої весни першим домовився із Трампом стосовно зустрічних угод, зазначає The Economist. Однак тепер США прирівнюють Велику Британію до ЄС, що змушує британський уряд дедалі тісніше координувати дії з європейськими союзниками.
Італія на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні намагалася підтримати добрі відносини з Трампом. Водночас країна не стала суперечити європейській солідарності. Мелоні наголошувала на готовності стояти разом із союзниками на захисті суверенітету Гренландії, пише The Economist.
Джорджа Мелоні. Фото Getty Images
Сценарій «Європа без США»
Хоча ідея самостійної європейської оборони обговорюється давно, останні події привели до появи нових ініціатив з Брюсселю. ЄС офіційно поставив за мету досягти повної оборонної автономії до 2030 року, повідомляє Politico.
Європейський комісар з оборони Андрюс Кубілюс запропонував створити постійну армію ЄС чисельністю 100 000 осіб. Він також запропонував повернутися до ідеї створення Європейської ради безпеки приблизно з 12 членів, включно з Великою Британією, зазначає у своєму матеріалі Politico.
Формується «коаліція охочих» – група держав, які координують дії без прямої участі США. Це дозволяє Європі оперативно реагувати на кризові ситуації без очікування рішень Вашингтона і зміцнює здатність регіону підтримувати безпеку, зокрема у співпраці з Україною, зазначає Politico.
«Саміт охочих» у Парижі. Фото Офіс президента України
Особливу роль у координації відіграє так звана Вашингтонська група – неформальне об’єднання європейських керівників, що сформувалося після візиту до Білого дому разом із президентом України Володимиром Зеленським у серпні минулого року. Протягом року ця група дотримувалася стратегії «зберігати спокій і реагувати на дії, а не на провокаційні слова Трампа», пише Politico.
Найближчими днями лідери ЄС проведуть терміновий саміт для уточнення реакції на загрози Трампа щодо Гренландії. Оскільки Трамп має взяти участь у Всесвітньому економічному форумі в Давосі, також можливі особисті переговори між європейською та американською сторонами, зазначає Politico.
