Європа намагається знайти баланс між економічною вигодою та стратегічною безпекою, відкриваючи двері для китайського капіталу. Зростання інвестицій із Китаю дає шанс на відновлення промисловості, однак посилює побоювання залежності від Пекіну. Як ЄС планує нівелювати ризики у співпраці з Китаєм? Головне з аналізу Financial Times
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Європа опинилася перед вибором: чи приймати китайські інвестиції на тлі прагнення її лідерів забезпечити «стратегічну автономію», пише FT.
Серед свіжих прикладів – завод німецької компанії Bosch у іспанській Наваррі закрився через втрату частки ринку на користь дешевших китайських фабрик. Однак на цю локацію претендує китайський виробник акумуляторів Hithium із планами побудувати завод за €400 млн.
Іспанія йде в авангарді країн, що вітають китайські інвестиції, та переконана, що потребує їх, щоб зупинити деіндустріалізацію, пише FT. Однак лідер Китаю Сі Цзіньпін відкрито заявляє про мету сприяти залежності інших держав від китайського виробництва і вбачає в цьому джерело геополітичного впливу, зазначає FT.
Чи зможе Європа використати китайські інвестиції для відновлення своєї промисловості, не потрапивши в економічну залежність? Forbes Ukraine обрав головні висновки з матеріалу Financial Times.
Зростання інвестицій Китаю до ЄС
Після семирічного спаду прямі іноземні інвестиції з Китаю в Європу зросли за останні три роки, пише FT. Минулоріч інвестиції в нові заводи досягли майже $12 млрд, що втричі більше, ніж у 2022-му, за даними Rhodium Group.
Значну частину коштів спрямовують у сфери чистої енергетики, електромобілів та акумуляторів, в яких Китай володіє передовими технологіями. Найбільшу частку цих інвестицій отримала Угорщина. Зокрема, компанія Evoring Precision Manufacturing анонсувала будівництво заводу з виробництва обладнання для електромобілів на €100 млн.
В Іспанії регіональний уряд Наварри понад два роки переконував Hithium побудувати завод на 700 робочих місць, який працюватиме як спільне підприємство.
Частково поверненню китайських компаній до Європи сприяло скасування президентом США Дональдом Трампом частини IRA («зелених» ініаціатив часів президентства Джо Байдена), пише FT.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Президент Китаю Сі Цзіньпін просуває розширення економічного впливу Китаю через інвестиції в Європу Фото Getty Images
Чому в ЄС є скепсис до грошей із Китаю
До інвестицій із Китаю в Європі ставляться з обережністю. Торговельна політика Китаю є частиною стратегії нацбезпеки, спрямованої на взяття під контроль європейських компаній за рахунок самої Європи, зазначає іспанський історик Флорентіно Портеро.
Інша пересторога – Китай не дає своїм компаніям ділитись інтелектуальною власністю. Наприклад, китайський гігант CATL будує завод в Іспанії за €4 млрд у партнерстві зі Stellantis та обіцяє навчати місцевих робітників. Однак профспілки сумніваються в готовності компанії до передачі технологій, зазначає FT.
«ЄС повинен залишатися відкритим для китайських інвестицій у тих секторах, де Китай є лідером, за умови, що китайська сторона сприятиме створенню робочих місць та інновацій, а також ділитиметься технологіями, – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Серед лідерів ЄС з’являється консенсус, що Євросоюз не має перетворитися на місце для збірки продуктів з імпортованих із Китаю комплектуючих, пише FT. Оскільки ця роль дає низьку додану вартість.
«Європа має бути повноцінною промисловою базою, а не просто платформою для збирання», – заявив єврокомісар із питань промисловості Стефан Сежурне.
Як ЄС хоче убезпечити інвестиції з Китаю
Після місяців дискусій Єврокомісія представила в березні Акт про прискорення промисловості (IAA). Законопроєкт, більш відомий як «Зроблено в Європі», має на меті збільшити частку європейського виробництва, яка впала з 17,4% ВВП у 2000 році до 14,3% ВВП, пише FT.
Акт націлений переважно на Китай, оскільки саме китайські компанії частіше відмовляються наймати місцевих працівників або передавати технології, на відміну від американських чи японських, за словами чиновників, які спілкувались із FT на умовах анонімності.
Положення законопроєкту дзеркально нагадують умови, які власне Пекін висував західним виробникам у 1980-х роках для доступу на свій ринок, зазначає FT.
Згідно з Актом, країни-члени ЄС зможуть накладати вето на іноземні інвестиції понад €100 млн у стратегічних секторах, якщо інвестор походить із країни, що контролює понад 40% світових виробничих потужностей. Правило стосується акумуляторів, електромобілів, сонячних панелей, видобутку та переробки критичних матеріалів.
Щоб отримати дозвіл і доступ до державного фінансування, інвестори зобовʼязані заповнити щонайменше 50% робочих місць працівниками з ЄС, а також виконати три з пʼяти додаткових умов, пише FT. Серед них:
- створення спільного підприємства з часткою іноземного партнера не більше 49%;
- ліцензування прав інтелектуальної власності;
- спрямування 1% доходів на R&D в ЄС;
- публікація стратегії закупівлі 30% компонентів всередині блоку.
Цей законопроєкт є «керованими обіймами», які не відкидають інвесторів, але й не дають їм повної свободи, вважає викладач міжнародних відносин у Гонконзькому університеті Мартін Шебеня.
Емманюель Макрон наголошує на необхідності відкритості Європейського Союзу до китайських інвестицій за умови створення робочих місць, розвитку інновацій і передачі технологій з боку Китаю.. Фото Getty Images
Як сприймають проєкт «Зроблено в Європі»
Міністерство комерції Китаю розкритикувало нові європейські правила, звинувативши ЄС у «будівництві стін та протекціонізмі». Китай пообіцяв захищати законні права своїх компаній.
Усередині ЄС немає одностайності щодо цього питання: законопроєкт не містить вимог, яких прагнула Франція, але й не задовольняє запити Німеччини, зазначає FT.
Радник премʼєр-міністра Іспанії Мануель Де Ла Роша підтримав акт для зменшення промислової та технологічної залежності від іноземних країн. Тоді як майбутній гендиректор німецької BMW Мілан Неделькович вважає, що «Зроблено в Європі» призведе до зниження інновацій та добробуту в ЄС.
Існують також сумніви щодо ефективного виконання закону на національному рівні: Угорщина вже уклала двосторонні урядові договори з Китаєм, що звільняє їх від дотримання певних правил та контролю, каже Шебеня.
Законопроєкт Єврокомісії загострив дискусію, хто кого потребує більше. Деякі європейські регіони майже не мають альтернатив китайському капіталу: міністр промисловості Наварри Мікель Ірухо визнав, що інтерес американських компаній до його регіону малий.
Тепер лідери Китаю мають вирішити, чи не є встановлена ЄС ціна доступу на європейський ринок занадто високою, зазначає FT.
