Європейські країни прискорюють процес зменшення залежності від США у стратегічно важливих сферах на тлі нестабільних відносин із Вашингтоном. Про які сфери йдеться та що саме планує робити ЄС? Головне з розборів Politico та The Economist
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Європейські уряди почали процес зменшення залежності від американських технологій, зброї та енергоресурсів на тлі погіршення трансатлантичних відносин, пише Politico. Хоча США залишаються найбільшим торговельним партнером Європи, у Брюсселі дедалі частіше лунають застереження: повернення до старого статус-кво малоймовірне.
Представники ЄС наголошують, що цей процес є «деріскінгом», а не «декаплінгом». Тобто не розривом звʼязків, який був би економічно неможливим, а страхуванням ризиків. Як зазначають колишні посадовці Єврокомісії, процес зниження ризиків, який раніше стосувався насамперед Китаю, перебуває лише на початковій стадії й триватиме роками, пише Politico.
Поштовхом до переосмислення стала агресивна риторика президента США Дональда Трампа, зокрема його ідея купити Гренландію, яку в ЄС сприйняли як тривожний дзвінок. «Якщо хочемо, щоб нас знову сприймали серйозно, ми повинні вивчити мову силової політики», – цитує Politico канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
У яких сферах відбуваються зміни в ЄС? Forbes Ukraine обрав головне з матеріалів Politico та The Economist.
Прощавай, Zoom? Шлях до технологічної незалежності Європи
ЄС активно переглядає використання американських цифрових інструментів, побоюючись надмірної залежності від технологій однієї країни, зазначає Politico.
Франція планує заборонити чиновникам використовувати Zoom, Google Meet та Microsoft Teams, переводячи їх на місцевий аналог Visio від французької фірми Outscale. У Німеччині політики вимагають знайти європейську альтернативу програмному забезпеченню для аналізу даних від американської компанії Palantir.
Залежність від ключових технологій є серйозною проблемою, сказав Politico Себастьян Фідлер, депутат від Соціал-демократичної партії, яка входить до правлячої коаліції. Європа переживає момент незалежності, додала віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету Генна Вірккунен. «Протягом року всі усвідомили, наскільки важливо не залежати від однієї країни чи однієї компанії, коли йдеться про дуже важливі технічні рішення», – сказала вона.
Тенденцію підхоплює й приватний сектор. На ВЕФ-2026 німецька підприємиця Анна Цайтер представила запуск європейської соціальної мережі W. Вона має на меті конкурувати з платформою X Ілона Маска, яку неодноразово штрафували за порушення правил модерації контенту ЄС. Платформа W розміщує дані на європейських серверах, що належать європейським компаніям.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Диверсифікація енергетики та фінансів
США зараз постачають понад чверть газу до ЄС на тлі відходу Євросоюзу від російського палива. Проте в Брюсселі побоюються ризику «заміни однієї залежності на іншу». Наразі Європа активізує переговори з альтернативними постачальниками: Канадою, Катаром та Алжиром, пише Politico.
Фінансовий суверенітет також стає пріоритетом. ЄЦБ готує запуск цифрового євро до 2029 року, щоб зменшити домінування платіжних систем Visa та Mastercard. Німецькі політики навіть порушують питання про доцільність зберігання понад 1200 тонн золота у ФРС США через непередбачуваність американської політики, зазначає Politico.
«У час зростаючої глобальної невизначеності та непередбачуваної політики Трампа більше не можна допускати такого великого обсягу золотих резервів у США», – заявила депутатка європарламенту Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн.
Крім того, декілька європейських країн просувають ідею «Купуй європейське» – підхід, за якого кошти з бюджету ЄС мають спрямовуватися насамперед на закупівлі в компаній, зареєстрованих у країнах Євросоюзу.
Проти подібних рішень виступали країни, які традиційно робили ставку на відкриті ринки та тісну співпрацю зі США, зокрема Польща, країни Балтії, Нідерланди. Однак нині навіть вони починають підтримувати пріоритет європейських виробників у державних закупівлях.
У Брюсселі попереджають про ризик «заміни однієї залежності на іншу» після відходу ЄС від російського палива Фото Getty Іmages
Оборонні інвестиції та ядерне стримування
Найбільш амбітні зміни відбуваються в оборонній сфері. План ЄС на €150 млрд встановлює жорсткі правила: не більше 35% вартості компонентів при закупівлях можуть походити з країн з-поза меж блоку. При цьому США не включено до списку країн-партнерів, на яких не поширюються ці обмеження, пише Politico.
Лідери ЄС також розглядають перспективу перетворення статті 42.7 Лісабонського договору (про взаємну оборону) з декларативної норми на реальний механізм. «Ми зіткнулися з необхідністю створити військові командні структури всередині ЄС», – сказав на умовах анонімності один дипломат ЄС для Politico. Скептичнішим є генсек НАТО Марк Рютте. На його переконання, думка, що Європа незабаром зможе захистити себе без США, – це мрія.
Однак сумніви щодо «ядерної парасольки» США змушують європейців розглядати додаткові сценарії стратегічного стримування, зазначає The Economist.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У Швеції та Німеччині почали обговорювати можливість створення спільних європейських ядерних сил або участі у фінансуванні французького арсеналу.
Франція та Велика Британія, дві ядерні держави Європи, уклали декларацію в Нортвуді, погодившись координувати свої ядерні сили, і заявили, що загроза життєвим інтересам однієї країни є загрозою і для іншої.
Президент Франції Еммануель Макрон пішов іще далі. Він активізував дискусію про «європейський вимір» французького стримування. Хоча французький арсенал значно менший за американський, у Європі зростає переконання, що він може бути більш надійним стримуючим фактором для Росії, зокрема через географічну близькість, пише The Economist.
