Лідери України, Франції та Великої Британії узгодили рамки безпекових гарантій для України на випадок завершення бойових дій. Документ передбачає військову присутність союзників на території України та моніторинг припинення вогню, але не визначає конкретних термінів миру. Forbes Ukraine проаналізував реакції Financial Times, Politico та The Guardian й сформував чотири висновки за результатами переговорів у Парижі
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Лідери близько 30 країн зібралися в Парижі 6 січня, щоб обговорити військову підтримку України на тлі переговорів стосовно мирного плану, розробленого за посередництва США. В результаті очільники України, Франції та Великої Британії – Володимир Зеленський, Емманюель Макрон та Кір Стармер – підписали Декларацію про наміри стосовно безпекових гарантій для України після завершення війни. До переговорів були залучені представники переговорної делегації США, включно зі спецпредставником Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. Останні підкреслили, що Вашингтон підтримує всі запропоновані механізми.
Паризькі домовленості передбачають розгортання багатонаціональних сил у повітрі, на морі та на суші, створення механізму моніторингу припинення вогню під керівництвом США, а також довгострокову підтримку Збройних сил України. Франція та Велика Британія підтвердили готовність розмістити свої війська на території України після припинення бойових дій, водночас інші країни ЄС поки не дали таких гарантій.
Forbes Ukraine проаналізував розбори Financial Times, Politico, The Guardian та сформував чотири висновки за результатами мирних переговорів у Парижі. Наскільки реальні гарантії миру для України?
Париж не наближає мир, а готує інфраструктуру «після припинення вогню»
Ключова відмінність Паризьких домовленостей від попередніх дипломатичних ініціатив полягає в тому, що вони не обіцяють миру найближчим часом. Усі безпекові елементи – від багатонаціональних сил до юридичних гарантій – прив’язані до моменту припинення бойових дій, а не до переговорів із Росією.
Європейські партнери говорять не про мирну угоду, а про «robust security guarantees» – надійні гарантії, які мають діяти після завершення війни. Безпекові механізми мають не символічний, а стримувальний характер, наголосив президент Франції Емманюель Макрон. «Гарантії безпеки – це ключ до того, щоб мирна угода ніколи не означала капітуляцію України й не створювала нової загрози для неї», – заявив він.
Це означає, що Захід більше не готовий підтримувати сценарій формального миру без механізмів стримування, подібний до Мінських домовленостей.
Для України це водночас і плюс, і обмеження. З одного боку, Київ отримує чіткий сигнал: безпека визнається довгостроковим міжнародним зобов’язанням. З іншого – сама війна залишається поза межами цих домовленостей, а отже, домовленості не створюють політичного тиску, який міг би змусити Росію припинити бойові дії найближчим часом.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Лідери близько 30 країн зібралися в Парижі 6 січня, щоб обговорити військову підтримку України на тлі переговорів стосовно мирного плану, розробленого за посередництва США Фото Getty Images
США залишаються ключовим гарантом, але уникають жорстких юридичних зобов’язань
Попри демонстративну єдність у Парижі, роль США залишається найбільш суперечливою. З одного боку, Вашингтон погодився очолити механізм моніторингу припинення вогню, надати розвіддані, логістичну підтримку та технологічні інструменти контролю.
З іншого боку, США не підписали декларацію Коаліції охочих. Щобільше, з фінального тексту було вилучено пункт, який передбачав автоматичну підтримку американців у разі нападу на європейські сили в Україні. Це свідома спроба Вашингтона зберегти політичну гнучкість і уникнути формальних військових зобов’язань.
Президент України Володимир Зеленський визнає цю вразливість та наголошує на гарантіях безпеки, які мають бути підтримані Конгресом США. Без цього вони залишаються політичними обіцянками, які можуть бути переглянуті залежно від внутрішньої ситуації у Вашингтоні.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, спецпредставник США Стів Віткофф, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та американський бізнесмен Джаред Кушнер після прес-конференції з нагоди підписання Декларації про розгортання сил в Україні після припинення вогню під час саміту Коаліції охочих стосовно гарантій безпеки для України, Єлисейський палац у Парижі 6 січня 2026 року Фото Getty Images
Європейська військова присутність – символ стримування, а не реальний бойовий щит
Найгучнішою частиною Паризьких домовленостей стала готовність Франції та Великої Британії розмістити війська в Україні після припинення вогню. Проте деталі показують, що йдеться не про бойову місію, а радше про демонстративну присутність.
Сили будуть розміщені далеко від лінії фронту та не матимуть завдання вступати у прямі бої з російськими військами, наголошує Макрон. Їхня функція – «reassurance», тобто заспокоєння і стримування, а не активна оборона.
Крім того, далеко не всі європейські країни готові брати участь у такій місії. Німеччина розглядає лише розміщення військ у сусідніх до України державах НАТО, а Італія й Греція взагалі відмовляються від відправлення на українські землі своїх солдатів.
Європейська присутність може мати значний політичний ефект, але у разі нової агресії Росії її стримувальна здатність залежатиме не від кількості прапорів, а від готовності союзників діяти швидко й узгоджено – чого наразі не гарантовано.
Росія залишається поза рамками домовленостей
Паризькі домовленості створені без участі Росії й не враховують її готовність до компромісу. Кремль уже заявив про категоричне несприйняття будь-якої присутності сил НАТО на території України й не демонструє інтересу до тимчасового припинення вогню.
Навіть західні лідери визнають цю проблему. «Найважчі етапи ще попереду, а мир можливий лише за умови, що очільник РФ Володимир Путін буде готовий до поступок», – заявляє прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Наразі ж таких сигналів немає. Це означає, що вся структура безпекових гарантій, вибудувана в Парижі, залишається гіпотетичною – вона може запрацювати лише за сценарію, який поки що виглядає малоймовірним.
