Війна може тривати роками, принаймні поки в Росії не почнеться масштабна політична і економічна криза. Для цього необхідно збереження підтримки України з боку Заходу і посилення дії санкцій. Forbes зібрав головні прогнози західних аналітиків щодо війни в Україні.
Повномасштабна війна Росії в Україні декілька разів опинялася на роздоріжжі, коли Путін міг обирати: прийняти поразку і відступити або ризикнути і підняти ставки. Президент РФ завжди обирав останнє, а російське суспільство приймало цей вибір. Ні «часткова» мобілізація, ні масова загибель мобілізованих не викликали масштабної непокори в Росії.
США і союзники обержено закликають Україну не відмовлятися від ідеї перемовин. Але вони розуміють, що на кону надто багато, аби іти на компроміси – десятки тисяч життів українців, які загинули на війні. До того ж досвід перемир’я з РФ показує, що ворог завжди використовує його для підготовки нового наступу.
Росія оголошену анексію частини чотирьох українських областей уже назвала «перемогою», заради якої починалася «спецоперація». Можливо Путін готовий відмовитися від Херсона, але навряд чи він втратив амбіції щодо захоплення всієї території Донецької і Луганської областей та збереження контролю над сухопутним коридором в Крим.
Якщо шансів на дипломатичне завершення війни майже немає, то як вона має закінчитися?
Косплей Петра І
Одним зі сценаріїв завершення війни є глибока внутрішня політична і економічна криза в РФ. Коли Путін зробить ставку, яка виявиться не по силах Росії. Але шлях до цього може бути довгим і багато в чому залежатиме від рішучості Заходу.
Більшість західних аналітиків сходяться в думці, що поки передумов для завершення війни не існує.
«Прогнозую, що війна триватиме до кінця 2023 року і, можливо, до кінця 2024 і 2025 років. Тому для західних урядів так важливо відмовитися від короткострокового характеру та прийняти довгострокову стратегію щодо майбутнього України», – говорить Майкл Кофман, популярний американський військовий аналітик, експерт CNA.
Ймовірно, цієї зими Путін обере черговий крок підвищення ставок і оголосить загальну мобілізацію, аби зібрати достатньо сил для досягнення бажаних цілей. Його новорічна промова акцентувала увагу уже не на вирішенні «історичної справедливості», територіальних претензій або загрозі розширення НАТО. Він говорив про загрозу «незалежності» Росії. Це схоже на прелюдію до масової мобілізації росіян.
Для Путіна уже не існує інтересів держави, і він розмірковує виключно своїм місцем в історії Росії. Неодноразово диктатор публічно захоплювався роллю Петра І в становленні російської імперії і захопленні нових територій. Схоже, сам Путін мріє про місце в історії РФ поряд з ним. Він не обере мир, навіть якщо під загрозою опиниться саме існування Росії.
«Війна триватиме ще довго. Ніхто не сподівається, що ця війна закінчиться протягом декількох тижнів чи місяців. Володимир Путін збирається перемогти в Україні, і він поставив всю свою 20-річну спадщину на знищення України», – говорить Мелінда Харінг, заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради.
За таких умов очільник Кремля готовий «платити» будь-яку ціну за примарну надію на перемогу, навіть якщо вона обмежиться південним-сходом України.
Росію має розірвати зсередини
Коли війна виявиться надто «дорогою» для Росії і росіян? «Вартість війни, як матеріальна, так і людська, може порушити рівень відданості. Ключ буде всередині Росії, – переконана Барбара Занчетта з відділу вивчення війни Королівського коледжу Лондона. – Минулі війни, в яких переоцінка своїх сил і прорахунки були вирішальним елементом, наприклад у В’єтнамі для США чи в Афганістані для СРСР, закінчувалися лише таким чином».
Це буде довготривалою політичною, економічною та військовою битвою рішучості. До кінця 2023 року вона, швидше за все, не закінчиться, вважає Занчетта.
«Російське суспільство забезпечує «запас міцності» для режиму Путіна, – йдеться в дослідженні Центру аналізу європейської політики (CEPA). – Поряд з відмовою від споживчого процвітання існує концепція популярного «почуття єдності». Росіян просять відмовитися від особистого багатства в обмін на туманну концепцію єдності, побудовану на національній геополітичній експансії».
Навіть без будь-якої винагороди росіяни готові схвалити будь-яку жорстокість в ім’я цих ілюзорних цілей. Заходу доведеться готуватися до затяжного конфлікту і продовжувати підтримувати Україну, вважають аналітики СЕРА.
«Агресія Путіна надихається внутрішніми проблемами, такими як виживання та спадщина 70-річної давності, ніж його фальшивими територіальними претензіями. Оскільки ці причини лежать в основі режиму Путіна, їх неможливо вирішити жодним зовнішнім «умиротворенням» агресора. Єдиний шлях вперед – через його поразку», – йдеться в дослідження СЕРА.
Західні санкції лише зараз починають по-справжньому діяти. І очевидно, Кремль зможе скоротити видатки в цьогорічному бюджеті, аби і далі фінансувати війну.
Досі не видно передумов того, що серед російських мобілізованих починаються ознаки масової відмови виконувати накази командування. Так само, як і переважна більшість росіян хоч, може, і не є палкими прихильниками війни, продовжують триматися мовчазної і відстороненої позиції. Для більшості з них війна в Україні – це уже четверта війна Путіна, причини і мета яких, за великим рахунком, їх не турбують.
Тож, поки ситуація всередині Росії не стане критичною, навряд чи варто очікувати кардинальних змін настроїв.
Позбавлення страхів Заходу
Вкрай важливими є зусилля Заходу і готовність поставляти більш потужні системи озброєння. Кожен наступний крок «підвищення ставок» з боку Путіна має зустрічатись з підвищенням рішучості з боку Вашингтона, Брюсселя і Лондона.
Військовий аналітик, генерал-майор армії Австралії у відставці Мік Райан вважає, що в США та Європі є ті, хто вважає надання більш досконалої зброї, такої як танки та ракети великої дальності ATACMS, ескалацією. «Але тільки оборонними операціями Україна не виграє цю війну», – говорить він.
Шлях до перемоги України лежить через позбавлення страхів США і союзників. «Переломний момент у 2023 році буде досягнутий, якщо Захід відкине цей непотрібний страх і дасть Україні наступальний потенціал, який їй потрібен, щоб повернути всю свою територію», – вважає Райан.
Поки що Захід займав здебільшого вичікувальну позицію. І деякі рішення відставали від реальних загроз. Можливо цього року рішучість США і союзників збільшиться.
За останній місяць США вже наважилися передати одразу три типи озброєнь, які раніше не поставляли: ППО Patriot, важкі БМП Bradley та САУ M109 Paladin. Схоже, що це останній крок, перед тим як надати Україні танки Abrams.
Зміна позиції США відразу позначилася на риториці європейських країн. Франція поставить легкі колісні танки, Німеччина ще одну батарею ППО Patriot та БМП Marder. Італія і Франція також обговорють передачу Україні додаткових систем ППО.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.