Аналітики KSE Institute та Міжнародної групи Єрмака–Макфола проаналізували вплив санкцій на російську економіку – наступний рік для РФ буде значно важчим за цей.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
З початку війни проти Росії введено десятки тисяч обмежень. У РФ, ймовірно, не залишилося сфери, яка б не постраждала внаслідок санкцій.
Водночас економічний тиск поки що не зміг зупинити Кремль. Він продовжує забезпечувати армію ресурсами, необхідними для продовження бойових дій. Так триватиме недовго.
Росія – світовий лідер за кількістю санкцій
Понад 40 держав наразі доєдналися до санкцій проти Росії. І навіть ті країни, які офіційно не приєдналися до коаліції, часто не хочуть порушувати обмеження, остерігаючись вторинних санкцій або проблем у відносинах із цивілізованими державами.
Росія – беззаперечний лідер за кількістю накладених на неї санкцій. За перші 10 днів війни вона обігнала Іран, Сирію, Північну Корею та Венесуелу, які десятиліттями перебувають у санкційних списках. Проте значна кількість санкцій – це індивідуальні обмеження, покладені на юридичних та фізичних осіб, банки. Наприклад, секторальні санкції, які поширювалися на Іран, були більш радикальними в обмеженні доходів.
Найвідчутніші санкції проти РФ ввели США та країни Євросоюзу. Станом на грудень Рада ЄС ухвалила девʼять пакетів санкцій. Штати за аналогічний період наклали на РФ та її союзників понад 30 санкційних пакетів. Запроваджені обмеження торкнулися експорту енергоресурсів та діяльності банківських установ, військово-промислового комплексу та персональних обмежень.
Важливу роль у розробці санкцій відіграє Санкційна група Єрмака–Макфола, до роботи якої активно залучений KSE Institute та інші українські й міжнародні експерти. Основне завдання групи – розробка та просування нових санкцій проти РФ. Наразі підготовлено вже 10 робочих документів із пропозиціями, як підвищити ефективність запроваджених санкцій, позбавити нафтогазових доходів, паралізувати фінансову систему, відрізати від сучасних технологій тощо.
У квітні група Єрмака–Макфола розробила детальний План дій щодо посилення санкцій проти РФ. Наразі його реалізовано на 70%.
Окрім пропозицій щодо посилення тиску на агресора, експерти групи аналізують ефективність санкцій та вивчають їхній вплив на політичний, військовий та економічний потенціал РФ.
Ефект антиросійських санкцій
З усього спектру санкційних заходів найвідчутнішою для Москви стала відмова країн Європи і G7 від російських енергоресурсів. У довоєнні роки 60–70% експортних доходів Росії припадали на торгівлю нафтою та газом. Близько 40% федерального бюджету формувалися за кошти від нафтогазової експортної виручки.
Через санкційний тиск РФ довелося шукати нових покупців нафти й нафтопродуктів у Китаї, Індії та Туреччині. За останні місяці Росії вдалося наростити експорт сировини в ці країни. Однак через відсутність альтернативних ринків та додаткові ризики Москва змушена продавати нафту з дисконтом у $30–35 за барель, що цього року коштувало їй $50 млрд виручки.
З експортом газу ситуація для РФ ще складніша. За підрахунками KSE Institute, за 10 місяців війни експорт природнього газу з Росії до країн Європи впав у понад чотири рази – з майже 42% до 8,5%. На відміну від нафти, продаж якої частково вдалося переорієнтувати з європейських на інші ринки, для газу не знайшлося нових покупців.
Навіть якби був попит, для експорту газу немає інфраструктури, яка б дала змогу перенаправити великі обсяги. Через це агресору довелося скорочувати видобуток палива. Міжнародне енергетичне агентство підрахувало, що в 2022-му Росія змушена буде скоротити видобуток природного газу на 111 млрд куб. м (з 514 млрд куб. м у 2021), а в 2023 році – ще на 139 млрд куб. м.
Незважаючи на санкції, 2022 рік стане для Росії рекордним за нафтогазовими доходами. Через паніку на ринках у перші місяці повномасштабної війни ціни на нафту та газ підскочили, забезпечивши майже $350 млрд доходу для Москви.
Однак тепер зі скороченням обсягів постачання газу до країн Європи, нафтовим ембарго Євросоюзу, обмеженням граничної ціни на нафту країнами G7 нафтогазові доходи РФ різко обваляться.
За підрахунками KSE Institute, у 2023 році лише завдяки вже застосованим обмеженням доходи Росії від продажу нафти й газу впадуть удвічі – до $166 млрд.
Окрім енергетичних санкцій, проти РФ ввели низку інших дієвих обмежень. З квітня заморожено понад $300 млрд міжнародних резервів Росії. Це майже половина всіх золотовалютних запасів агресора.
Через падіння нафтогазових доходів, фінансові втрати, зменшення податкових відрахувань та збільшення видатків на мобілізаційні заходи, восени Мінфіну РФ довелося терміново шукати додаткові кошти для покриття дефіциту бюджету.
Уряду довелося залучати гроші з Фонду національного добробуту та «Газпрому». Попри те, що зараз Кремль намагається переконати всіх, що сальдо бюджету залишається позитивним, за оцінками експертів KSE, реальний дефіцит федерального бюджету в листопаді сягнув майже 600 млрд рублів ($8,2 млрд).
Україна та її партнери активно застосовують і персональні санкції. Наразі українська влада ввела майже 4900 індивідуальних обмежень: 3300 проти фізичних осіб та 1600 проти компаній. Країни санкційної коаліції в середньому наклали на російських громадян і компанії 1500–2000 індивідуальних обмежень.
Це дозволило заморозити приватні активи російських олігархів: у ЄС – на €19 млрд, у США – на $30 млрд.
Джерело: дані НАЗК, презентовані на експертній конференції в Києві координаторкою санкційного проєкту НАЗК Дарією Софіною
Завдяки діям санкційної коаліції (нехай і не завжди швидким) ВВП РФ у 2022 році впаде на 3,1%, за підрахунками KSE Institute. Наступного року накопичувальний ефект санкцій стане критичним й падіння ВВП прискориться до 8%.
Скорочення економіки може стати фатальним для РФ та позбавить Кремль потенціалу для ведення бойових дій.
Які ще санкції потрібно застосувати проти Росії
В інтересах України та всього цивілізованого світу, щоб Росія якнайшвидше опинилася в повній міжнародній ізоляції, відрізана від технологій, інвестицій та ринків збуту.
Для цього в 2023 році необхідно досягти нових домовленостей щодо зниження цінової стелі на російську нафту. Вона не повинна перевищувати $30–35 за барель, щоб завдати агресору дійсно відчутних втрат.
Під санкції має потрапити вся фінансова система РФ, що ускладнить будь-які розрахунки й вдарить по російській торгівлі. Необхідно також обмежити операції, які може здійснювати Росія, і можливості витрачати нафтогазові доходи – лише на необхідні товари, продовольство та виключно критичні потреби.
Потрібно посилювати персональні санкції проти всіх посібників Кремля та держкомпаній, на яких тримається режим. Особливо це стосується великих російських корпорацій, зокрема «Росатома», якому належить іноземних контрактів на $200 млрд, а також олігархів зі списку 100 найбагатших російського Forbes.
Ефективність санкцій напряму залежить від кількості учасників санкційної коаліції та скоординованості їхніх дій. Чим більше країн не співпрацюватимуть з агресором, тим менше в Росії залишиться можливостей для обходу обмежень. Водночас ті, хто допомагають Кремлю знаходити лазівки в санкціях й просто співпрацюють з путінським режимом, мають зазнати вторинних санкцій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
