Майже місяць українська енергетика потерпає від російських ракет і дронів. Як ворогу допомагають зрадники, коли Україна отримає європейське енергетичне обладнання, чи може Київ залишитися без світла, води і тепла та що робити в такій ситуації. Пояснює радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко.
Юрій Бойко: «Передумов для тривалого знеструмлення, наприклад Києва, на сьогодні немає».
Яка головна мета Росії? Погасити Київ?
Київ, безумовно, в пріоритеті, адже це столиця держави, де зосереджено керівництво країни та відомства, які забезпечують функціонування країни. Але від ракетних атак на енергосистему страждають і інші регіони. Тому, на мою думку, головна мета – дестабілізувати всю країну та посіяти паніку серед населення.
Поступово росіяни підвищують ставки. Починали з мереж «Укренерго», далі – теплові та гідроелектростанції. На цьому ворог не зупиниться. Ми розуміємо, що росіяни збирають сили для нового удару. Тому уряд, місцеві влади, Офіс президента, енергетики готуються до всіх можливих сценаріїв, навіть найгірших.
Як російським військовим вдається так швидко аналізувати наслідки ударів і за необхідності повторювати їх у той же день?
За характером атак можна стверджувати, що російським військовим допомагають обирати цілі російськы енергетики. Ні для кого не секрет, що багато років українська та російська енергосистеми працювали синхронно, тому вони знають, куди бити.
Чого вони не знають, так це оперативну ситуацію в енергосистемі, темпи її відновлення та поточний рівень захисту.
На жаль, треба визнати, що є багато і колаборантів, і просто любителів зробити хайп, які своїми діями наносять чималу шкоду. Перші свідомо, другі – ні. Публікуючи різні фото та відеоматеріали, вони допомагають ворогу коригувати плани повторних ударів.
Наприклад, після першого масованого обстрілу на початку жовтня ми активізували роботу з додаткового захисту енергооб’єктів. В один із днів основні влучання були здебільшого по тих обʼєктах, де ще не були завершені ці додаткові роботи.
Ще один з обʼєктів обстріляли вже сім разів у різні дні. Метою було повне руйнування критичного обладнання цього об’єкта. Тому дуже важливо зберігати режим тиші та не давати зайвих підказок ворогу.
Дефіцит електроенергії в Україні на рівні 10–20%. Причина в недостатності генерації чи пропускній здатності мереж?
Залежно від регіону чи енергетичного вузла може не вистачати або генерації, або пропускної здатності мереж. Згадуваний вами дефіцит на рівні 10–20%, є справедливим для оцінки ситуації по країні в цілому. Але з погіршенням погодних умов вчора й сьогодні (6 та 7 жовтня) цей показник у Києві, наприклад, уже на рівні 30%, і це сукупність цих обох факторів.
Багато читаю коментарів наших громадян, які скаржаться на те, що більшість обмежень споживання застосовується саме в центральних та східних областях.
Варто розуміти, що українські енергетики не обирають регіони, які треба відключати більше чи менше. Примусові обмеження електроенергії – це прямі наслідки варварських нападів росіян на нашу енергосистему. І там, де цих обмежень більше, там, відповідно, більше руйнувань енергетичної інфраструктури.
Кількість аварійних відключень за областями
Який план на випадок, якщо таке велике місто, як Київ, на тривалий період залишиться без світла, опалення, води?
Органам місцевої влади ще влітку було надано урядове доручення організувати масові місця обігріву на базі, наприклад, навчальних закладів. Люди зможуть туди прийти підзарядити свої гаджети, поїсти, зігрітись.
Інший варіант – це виїхати з міста в села, дачі, інші регіони, звичайно ж, якщо є така можливість. Сподіваюсь, що до цього не дійде, але маємо тримати такий варіант напоготові. Це може стати реальністю.
Яка ймовірність такого сценарію?
З технічної точки зору, передумов для тривалого знеструмлення, наприклад Києва, сьогодні немає. Проте ми маємо справу з країною-терористом. Обстріли можуть посилюватись, і їхні наслідки важко спрогнозувати, тому треба готуватися до всього.
Енергетики роблять усе, щоб стабільне енергопостачання було відновлено. Військові, протиповітряна оборона роблять усе, щоб не допустити погіршення ситуації.
Чому одні будинки відключають частіше за інші, чому графік відключення не завжди відповідає фактичним відключенням?
Після масованих атак ворога виникла технічна потреба в застосуванні обмежень споживання електроенергії. Для споживача більш комфортно мати не аварійні, а планові графіки погодинних вимкнень. Таке завдання ми собі й поставили – перейти від аварійних до планових відключень.
Планові відключення, які енергетики називають графіком погодинних відключень, передбачають, що диспетчер «Укренерго» прогнозує дефіцит на наступний день і доводить до обленерго обсяг обмежень сьогодні на завтра. Обленерго тоді в більш плановому порядку можуть переключатися між чергами споживачів.
Як працюють графіки аварійних відключень? «Укренерго» бачить, що в тому чи іншому регіоні споживання стрімко зростає, і воно не відповідає рівню генерації чи можливостям мережі. Диспетчер дає команду обленерго знизити споживання в регіоні до певного рівня. Цю команду має бути виконано майже миттєво.
Планові графіки почали застосовувати ще в кінці жовтня. Якби не чергові обстріли 22-го та 31 жовтня, вже б змогли обійтися від екстрених, аварійних відключень. Працювали би планові графіки, а кількість відключень скорочувалася пропорційно відновленням. Зараз прогнозувати досить важко через постійні атаки.
Як люди можуть допомогти енергетикам, окрім того, щоб економити енергію?
Великою допомогою буде, якщо люди вимикатимуть із розеток свої прилади під час відключень. Щоб на момент підключення до розетки був приєднаний, наприклад, тільки холодильник.
Чому це важливо? Енергетики вимикають велику кількість споживачів миттєво. Проте підключення цих же споживачів вимагає суттєво більшого часу – до 30 хвилин і більше.
Коли світло вмикається, в лініях відбувається стрибок струму, який може призвести до поломки обладнання. Тому споживачів часто підключають по черзі – саме щоб не було аварій. Особливо актуальним це правило є в мережах, де багато кабельних ліній – тобто в містах. Річ у тім, що внаслідок технічних особливостей кабельна лінія набагато гірше реагує на включення з навантаженням, ніж повітряна.
Якщо на момент підключення багато побутових приладів не буде підʼєднано до мережі, то цей стрибок буде меншим, і енергетики, аналізуючи дані, наступного разу зможуть швидше повертати світло. Крім того, обладнання не буде виходити з ладу.
Які наслідки для системи, якщо аварійних відключень буде недостатньо?
Аварійні відключення – це контрольований диспетчером процес. Тому зараз не вимикають критично важливі обʼєкти: метро, лікарні, водоканали, стратегічні об’єкти. До речі, саме тому деякі будинки не вимикають від електрики – ймовірно, такі будівлі на одній лінії, наприклад, із лікарнею. Аварійні та планові відключення – це стабілізаційні заходи для збалансування енергосистеми. Їх вживають саме для того, аби уникнути неконтрольованих аварій, наслідком яких може стати масштабний блекаут.
Якщо ситуація буде погіршуватись, у диспетчерів є заходи, які дозволяють аварійною автоматикою відключити велику кількість споживачів, не зважаючи на їхню важливість. Тобто без світла можуть залишитись лікарні й інші стратегічні об’єкти. Але це дійсно крайні заходи. Поки що попри значні масовані обстріли нашим енергетикам вдається обійтися без цього.
Вогнеборці 10 жовтня ліквідовують пожежу на одному зі столичних енергооб'єктів унаслідок російського ракетного удару Фото ДСНС України
Яке обладнання нам потрібне від західних союзників і коли ми зможемо його отримати?
Ми працюємо над тим, щоб отримати специфічне силове обладнання, трансформатори та обладнання релейного захисту від сусідніх європейських країн, у яких воно має бути на складах. Також ведемо перемовини з виробниками, щоб отримати нове обладнання. Проте виробити новий трансформатор високої напруги – це щонайменше вісім місяців.
Країни Центральної Європи в свій час переходили зі стандартів, які діють у нас, на стандарти ЄС. Сподіваємось отримати обладнання, яке було у вжитку і знаходиться на зберіганні, оскільки було замінено на обладнання, яке відповідає стандартам ЄС. Із ймовірністю 99% воно має бути в робочому стані.
Ми сформували перелік обладнання, яке нам треба вже зараз, і надали його західним партнерам. До середини листопада ми отримаємо відповідь, що і коли нам можуть поставити.
Проте виникає питання фінансування. Сьогодні в нас немає ресурсів замінити усе пошкоджене обладнання. Розраховуємо на донорську підтримку.
У яку суму ви оцінюєте збитки, нанесені українській енергосистемі?
Кожна енергетична компанія веде свій реєстр збитків. Поки що загальну цифру називати не буду, але це сотні мільйонів євро лише за результатами жовтневих обстрілів.
На жаль, війна ще не завершилася, і ця цифра динамічно змінюється. Але чек, який ми виставимо Росії, буде великий. Хоча нагадаю, що ми зараз намагаємось максимально захистити наші об’єкти. Як силами енергетиків, так і ЗСУ.
Чи розглядається варіант будівництва в Україні підземних підстанцій?
Щоб замінити найбільш важливі для системи підстанції з відкритими розподільчими пристроями на підземні, потрібні десятки років і величезні кошти – мільярди доларів.
Для цього нам треба буде перейти на зовсім інші, суттєво дорожчі технології, щоб при збереженні потужності об’єкта зробити їх меншими, ніж вони є зараз, а це декілька десятків гектарів, якщо ми говоримо про ключові магістральні підстанції.
Чи є сенс «закопати в землю» одну найважливішу підстанцію? Немає. Бо ворог може знищити як лінії, що під’єднані до неї, так і інші сусідні підстанції, що зробить її функціонування безглуздим із технічної точки зору.
Ми вивчаємо й інші рішення, які зроблять нашу енергосистему більш захищеною у майбутньому. Як приклад, стимулювання будівництва дахових сонячних електростанцій із потужними акумуляторами. Тобто розвиток розосередженої генерації. Щоб споживач і виробник були якомога ближче один до одного.
Зараз наша енергетична інфраструктура більш захищена, ніж до перших масованих обстрілів?
У світі ще не існує системи, яка б дозволила захиститися на 100% від таких масованих обстрілів. Проте висновки після перших ракетних обстрілів і атак дронами були зроблені дуже оперативно. Захист суттєво посилено. Ми це можемо бачити навіть за статистикою збитих ракет 2 листопада. Я навіть не беруся прогнозувати наслідки, якби ці всі ракети долетіли до своїх цілей.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
