Другий тиждень поспіль українська енергетика потерпає від російських ракет і дронів. Куди цілить Росія
Новий номер Forbes Ukraine: 202 найбільші приватні компанії та 303 ефективних СЕО. Замовляйте та отримуйте два журнали за ціною одного!
РФ другий тиждень поспіль обстрілює українську енергетичну інфраструктуру. За цей час пошкоджено енергообʼєкти 11 областей і Києва, зруйновано 30% українських електростанцій. Обстріли спричиняють масові відключення електроенергії по всій країні.
10 жовтня стався перший масований удар ракетами та дронами-камікадзе критичної інфраструктури. Росіяни застосували 84 крилаті ракети і 24 безпілотні літальні апарати, із них 13 – іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Їх середня загальна вартість, за підрахунками Forbes – $400–700 млн.
Під прицілом РФ – підстанції та теплові електростанції. 10 жовтня були обстріляні дві з восьми теплоелектростанцій ДТЕК. Чотири ворожі ракети влучили у Бурштинську ТЕС. До цього Росія регулярно обстрілювала електростанції, які знаходяться на лінії вогню, наприклад, Криворізьку та Курахівську ТЕС, що належать ДТЕК.
Також з початку серпня росіяни обстрілюють Запорізьку АЕС. 11 вересня Україна була змушена повністю зупинити станцію через обстріли. 3 жовтня президент Росії Володимир Путін своїм «указом» передав окуповану Запорізьку АЕС у власність РФ.
11 жовтня Росія повторила удари: двічі обстріляла Ладижинську ТЕС ДТЕК та енергетичну інфраструктуру у Львові. 12 жовтня – енергообʼєкт у Сумській області, 13 жовтня – у Харкові.
Щоб стабілізувати енергосистему, Україні довелося з 11 жовтня зупинити експорт електроенергії, який приносив країні дохід у $150 млн на місяць. Також були введені графіки аварійних відключень споживачів. Влада звернулась до українців з проханням зменшити споживання електроенергії вранці і ввечері, коли навантаження на систему максимальне.
Друга хвиля ударів відбулася 17–18 жовтня. За два дні росіяни обстріляли енергообʼєкти Києва, Вінниччини, Дніпропетровщини, Житомирщини. Внаслідок обстрілів Деснянський район столиці залишився без світла. Електроенергія зникла в Житомирі, окремих районах Дніпра та ще в сотнях менших населених пунктів. Вкотре були обстріляні електростанції ДТЕК. Один співробітник компанії загинув, ще десять – поранені. Всього з 10 жовтня від обстрілів загинули 120 людей.
Внаслідок двох тижнів атак житловій, соціальній та енергетичній інфраструктурі України завдано збитків на сотні мільярдів доларів, повідомив Офіс президента.
Українцям потрібно готуватися до віялових відключень електроенергії, наголошує заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко. «Росія поставила за мету залишити країну без світла і тепла», – каже він.
Удари Росії по енергетичній інфраструктурі України 10–18 жовтня
Як Україна протистоїть ударам Росії по енергетичній інфраструктурі
РФ намагається розвалити українську енергосистему на ізольовані шматки, вважає Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. Атаки спрямовані на вузлові підстанції, які з’єднують енергосистему, дають змогу робити перетоки електроенергії з профіцитних регіонів у дефіцитні.
Це, за словами Харченка, більш небезпечно, ніж удари по електростанціях. «По-перше, електростанцію не так просто знищити, – каже він. – По-друге, трансформаторних підстанцій значно більше, ніж електростанцій, і захистити їх системами ППО не так просто».
Рятувальники ліквідовують наслідки обстрілів енергообʼєкта в Києві 18 жовтня. Фото ДСНС https://t.me/dsns_telegram/10247
Атака РФ по енергетичній інфраструктурі є заздалегідь спланованою терористичною операцією, впевнений Харченко. «Росія дуже правильно завдавала ударів з погляду максимальної шкоди для нашої енергосистеми», – каже він.
Втім, такі атаки не стала несподіванкою для українських енергетиків, додає Харченко. Україна підготувала додаткові ремонтні бригади, були відпрацьовані схеми резервного живлення, накопичено запасне обладнання. Крім того, останні роки Україна готувалася до приєднання до європейської енергосистеми, тому в стабільність енергосистеми було інвестовано багато коштів.
Зараз українські енергетики змагаються з російськими військами, каже Харченко. «Що швидше нам вдається відновити пошкодження, що швидше західні союзники нам надають необхідні запчастини та системи ППО, то менш ефективними є російські ракетні удари», – зазначає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
