Спитайте себе: «Чи я, чи моя команда, чи моя галузь діють на висоті виконання українського війська?» Це питання має переслідувати вас щодня
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати та інше.
До російського вторгнення майже кожен досвідчений аналітик очікував на повну поразку України за кілька днів. Може, кілька тижнів.
Сталось інакше.
Після того як ворог зайняв південь, військові експерти чекали поступового, невблаганного руху на схід, на північ.
ЗСУ – новий учитель, новий, сучасний Сунь-цзи.
Сталось інакше.
Кожен досвідчений спостерігач вірив у непоборність російського флоту на Чорному морі. «Москва» потонула, флот відступив подалі від українського берега.
Усі вдивлялись у Херсон. Контрнаступ почався під Харковом. За кілька днів українські війська відвоювали Харківську область.
Чергова несподіванка. Повний аналіз військових дій чекаємо від кваліфікованих спеціалістів. І кожна без винятку організація має багато чого навчитися від українського війська. ЗСУ – новий учитель, новий, сучасний Сунь-цзи.
Але навіть недосвідчені аматори зуміють помітити деякі риси основних засад успішної дії ЗСУ, гри «життя та смерті».
Ці засади – пошана до кожного воїна, інформація, децентралізація, постійне плекання союзників, гранична відвага, зосередженість на найбільш ефективній дії, геніальний, цілеспрямований розвиток власної техніки та ціла низка «м’яких прикмет»: дух непоборності, внутрішня твердість, уміння втримати стан граничної концентрації.
Розгляньмо лише кілька із цих засад. Але ще краще – нехай кожний український бізнес-фахівець виконає цей аналіз сам для себе. Розглядайте це як аналітичну самодопомогу. (Кілька годин, що дадуть віддачу 100х.)
І спитаймо себе: «Чи я, чи моя команда, чи моя галузь діють на висоті виконання українського війська?» Це питання мене переслідує щодня. І наштовхує мене діяти – інакше, зосередженіше над найважливішим, швидше.
1.«Спали усі човни». Почнімо з вирішального – сила духу та внутрішня твердість.
Рік 1519-й. Ернан Кортес та 600 його воїнів допливли до Нового Світу. Він переправив ціле військо та всі запаси на берег. І тоді велів спалити всі судна. Всі.
Зупинімося на одну хвилинку. Буквально. Уявімо, що кожен з нас – один із тих 600 воїнів. Що діється в нас?
Страх, неспокій, внутрішнє потрясіння.
Але водночас усі вагання випаровуються, як роса. Моментально. Варіантів нема, мені їх відібрали. Фокус – граничний. Перемога – і тільки. Кортес створив цей стан зовнішнім стимулом. Для ЗСУ цей стан, ця сила походить з нутра.
Це явище невидиме, неторкальне, загадкове, не вповні зрозуміле. Але воно сильніше за найсильніші сплави металу.
Питання для себе №1 – як виплекати цю силу в собі і в кожному співробітнику? Не завтра, а сьогодні.
2. «Постійний розвиток мережі союзників». Дух ЗСУ – магніт. Притягує співпрацю. Але це далеко не все. Потрібне постійне, вдумливе плекання союзників. Постійне піклування, передача інформації, дипломатія, наполягання. З пошаною, але наполягання.
Всі подивляються на в’єтнамців, які вистояли під 250 000 повітряних нападів США. Але не кожний вдивляється у мережу союзників, що постійно постачали їм зброю та інші ресурси. В Україні це питання набагато складніше та більш багатовимірне. Союзників десятки. І це не лише уряди. Тисячі ІТ-спеціалістів і компаній та сотні тисяч українців, що жертвують на закуп техніки.
Уявімо, наскільки масштабна та софістикована організація, що урухомлює цю справу та дбайливо координує – аби кожна копійка завдала корисного удару. Це логістика з великої літери.
Питання №2 – наскільки мої дії, дії моєї команди посилені снагою супермережі союзників та софістикованої координації? Коли ЗСУ на рівні 100, на якому рівні ми? 20? 30? 50?
3.«До джерела».Вдарити в ціль – прекрасно. Обеззброїти – ще краще.
Щодня боремось із симптомами. Витрачаємо безліч енергії. Чого я навчився від ЗСУ: вдарити у ворога – добре. Забрати у нього запаси, вдарити в джерела його можливостей – в десятки разів ефективніше.
ЗСУ постійно вражають союзників зосередженням на найбільш ефективних цілях. Як осягнути максимум, уживаючи мінімум?
Питання №3 – чи я борюся з наслідками, симптомами, чи зосереджуюся на першоджерелах проблем?
Це далеко не вичерпний перелік «уроків ЗСУ». Знайдіть і проаналізуйте ще п’ять-шість для себе. Це надкорисне.
Я вислухав сотні годин лекцій, перечитав тисячі сторінок, але… Тільки в момент, коли я був змушений сам виконати аналіз, лише у хвилину, коли мусив сам прикласти висновки цього аналізу, я добивався суперефективності.
ЗСУ – це новий Сунь-цзи. Незрівнянний учитель. Несподівано для світу українське військо менше ніж за десятиліття створило і виявило неоціненне знання: як мислити, як діяти, як перемогти. Наша справа не закінчиться цією перемогою. Хочемо вшанувати цих надзвичайних військовиків? Вивчімо їх і прикладаймо вивчене – задля прискореного розвитку українського бізнесу. Творімо бізнесові, комерційні, господарські несподіванки – проривні, захоплюючі, асиметричні, повчальні.
Нехай рік 2023-й стане роком несподіванок – і від українського війська, і від українського бізнесу.
Творімо несподіванки. Для себе. Для світу.
Паралелі між військом і компанією
- Військо, котре діє заповільно, – програє.
- Бізнес, котрий діє заповільно, – програє.
- Військо без ключової інформації – сліпе.
- Бізнес без інформації – сліпий.
- Військо без союзників – у загрозі.
- Бізнес без союзників – суворо обмежений розвиток.
- Військо без пошани до кожного вояка – постійна мобілізація нових солдатів.
- Бізнес без пошани до кожного працівника – постійний відплив найкращих талантів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
