Категорія
Війна
Дата

«Йти ва-банк, якщо Путін скаже «ні». Чому досягнення миру між Україною та РФ й надалі виглядає питанням не найближчої перспективи? Розбір Politico

3 хв читання

Поширити
Getty Images

Президент України Володимир Зеленський та спецпредставник США Стів Віткофф 15 грудня 2025 року в Відомстві канцлера Німеччини в Берліні. Фото Getty Images

Мирні переговори, що відбулися в Маямі за посередництва США, не дали прогресу. Україна та Росія продовжують дотримуватися різних позицій стосовно ключових питань, таких як території, безпека та фінансування відбудови України. Головне з розбору Politico

Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.

Купити

Чергова серія мирних переговорів між делегаціями України, США та Європи, яка стартувала в п’ятницю, 19 грудня, та закінчилася в неділю, 21 грудня, в Маямі, не принесла відчутного прогресу, пише Politico. Попри те, що сторони назвали зустрічі «продуктивними та конструктивними», ключові розбіжності між Україною та Росією залишаються незмінними. 

Учасники обговорювали загальний мирний план із 20 пунктів, узгодження позицій стосовно багатосторонньої системи гарантій безпеки та гарантій безпеки США для України й подальший розвиток плану її економічного розвитку та процвітання.

Також протягом двох днів у Флориді відбулися «продуктивні й конструктивні зустрічі» між російським посланцем Кіріллом Дмітрієвим та американською делегацією, зазначив спецпредставник Білого дому Стів Віткофф у дописі в соцмережі Х. «Україна та Росія залишаються повністю відданими досягненню справедливого й сталого миру», – написав Віткофф. 

Спільним пріоритетом, за його словами, є припинення вбивств, забезпечення Україні гарантованої безпеки та створення умов для її відновлення, стабільності й довгострокового процвітання. 

Представники Росії, України, Європи та США вели обговорення пропозицій протягом останніх тижнів. Водночас Україна і Росія не контактували безпосередньо – кожна сторона проводила окремі зустрічі з американськими посадовцями у Флориді.

Після переговорів українська та російська сторони також поділилися зауваженнями в соціальних мережах, але не надали жодних додаткових подробиць стосовно можливого прогресу, досягнутого під час цих переговорів.

Аналогічний заяві Віткоффа допис опублікував у Х радник з національної безпеки України Рустем Умєров, який входив до складу української делегації, підкресливши, що Київ «високо цінує підтримку США».

Прірва між тим, чого хочуть дві ворогуючі сторони, залишається величезною, зазначає Politico.

Найскладнішим питанням залишаються території, визнає президент України Володимир Зеленський. Серед інших критичних тем – контроль над Запорізькою АЕС, фінансування повоєнного відновлення України та механізми безпекових гарантій, додав Зеленський. 

«США мають чітко заявити: якщо дипломатія не спрацює, буде застосовано повний тиск – дуже потужний пакет озброєння для України, надзвичайно сильна підтримка України, а також США запровадять всеосяжні санкції проти всієї економіки та всіх секторів Росії, які приносять їй доходи», – зазначив президент. 

Москва ж оцінила результати переговорів інакше. Більшість запропонованих у Маямі пунктів плану є «неконструктивними» й відображають позицію України та Європи, заявив помічник президента Росії Володимира Путіна Юрій Ушаков. «Переговорам ніхто не заважав» і «все йде добре», запевнив представник очільника РФ Володимира Путіна та бізнесмен Кірілл Дмітрієв.

До можливого підписання мирної угоди ще «довгий шлях», а переговори можуть тривати місяцями, заявив держсекретар США Марко Рубіо. Ця заява різко відрізняється від раніше озвученого оптимізму Дональда Трампа, який стверджував, що сторони «ближчі до угоди, ніж будь-коли», зазначає Politico.

Паралельно з американськими зусиллями активізувалися і європейські столиці. Офіс президента Франції Еммануеля Макрона не виключає можливість діалогу з Путіним. Це сталося після того, як Бельгія заблокувала використання заморожених російських активів для фінансування воєнних зусиль України, і європейські лідери погодилися надати Україні €90 млрд кредитної підтримки, яку можна використовувати для покриття бюджетних витрат і військових видатків, пише Politico.

У США позиції стосовно України залишаються суперечливими. Зусилля Вашингтона щодо посилення підтримки України мали неоднозначний досвід. Законопроєкт, який передбачає нові, жорсткіші санкції проти Росії, не здобув підтримки в Конгресі.

Один з головних авторів законопроєкту, сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав адміністрацію Трампа посилити тиск на Кремль, якщо Путін не погодиться розпочати мирні переговори. 

«Якщо Путін скаже «ні», нам потрібно кардинально змінити правила гри, зокрема передати Україні ракети Tomahawk, щоб завдавати ударів по заводах з виробництва дронів і ракет, які розташовані в Росії», – заявив сенатор Ліндсі Грем. Він підкреслив, що «пішов би ва-банк, якщо Путін скаже «ні». 

Інші члени Адміністрації Трампа мають до України набагато менше симпатій, зазначає Politico. 

Директорка Національної розвідки США Тулсі Ґаббард звинуватила «глибинну державу в розвідспільноті» у нагнітанні страху. «Це робиться для того, щоб виправдати продовження війни та перешкодити мирним ініціативам президента Трампа», – заявила вона, виступаючи на AmericaFest Turning Point USA. Її заяву привітав росіянин Дмітрієв.

Попри активні дипломатичні зусилля, зустріч в Маямі лише підтвердила головне, що розбіжності між сторонами залишаються принциповими, а досягнення миру й надалі виглядає питанням не найближчої перспективи, зазначає Politico.

Матеріали по темі