Захід і Україна почали активно тиснути на «тіньовий флот» Росії, який допомагає Кремлю обходити санкції та постачати нафту до Китаю й Індії. Санкції, блокування прапорів та атаки дронів загрожують російському бюджету й змушують РФ змінювати старі схеми. Які перспективи ключового експортного ланцюжка РФ? Forbes Ukraine зібрав ключові висновки з аналізу The Economist.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
22 січня у міжнародних водах поблизу Іспанії ВМС Франції перехопили танкер Grinch, який перевозив 730 000 барелів російської нафти під фальшивим прапором Коморських островів. Він став одним із щонайменше пʼяти суден, які затримали лише цього місяця.
Захід і Україна почали активніше полювати на «тіньовий флот», який допомагає Кремлю постачати нафту в обхід санкцій, за оцінкою The Economist. Скоординований тиск на тіньовий флот створює ідеальний тиск для російського експорту, загрожуючи обвалити нафтові прибутки Кремля.
Чому тіньовий флот такий важливий для Росії? Та який вплив мають санкції на доходи російського бюджету? Forbes Ukraine обрав найважливіше з аналізу від The Economist.
Кожен п’ятий танкер у світі є «сірим». Як працює «тіньовий флот»
Щоб обійти західні санкції, Росія масштабувала схему, яку вперше розробив Іран у 2010-х роках. Система працює завдяки непрозорості: судна контролюються через фіктивні компанії-одноденки, що приховують реальних власників. Екіпажі танкерів регулярно підробляють дані про своє місцеперебування, змінюють назви та перевантажують нафту на інші судна у морі, щоб приховати походження вантажу, пише The Economist.
З середини 2022 року цей флот подвоївся і налічує близько 700 старих суден, а з урахуванням тих, що перевозять підсанкційну нафту епізодично – до 1500.
У грудні такі судна перевозили майже 5 млн барелів підсанкційної нафти на день, що становить 11% світових морських перевезень, за даними аналітичної компанії Kpler. Кожен п’ятий танкер у світі, який бере участь у міжнародній торгівлі, є «тіньовим», за оцінкою Мішель Бокманн з консалтингової компанії Windward. Саме цей флот дозволяє Росії та Ірану постачати сировину до Китаю та Індії.
Продуктивність танкерів падає на 30-70%. Ефект нового підходу Заходу
У 2025 році західні країни змінили тактику — замість боротьби з посередниками, яких легко замінити, вони почали масово вносити до чорних списків самі танкери. У 2025 році під санкції потрапило 623 судна, проти 225 у 2024 році. Наразі близько 40% флоту, що перевозив російську нафту минулого року, перебуває під санкціями принаймні однієї держави, пише The Economist.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Судна з чорного списку долають довші маршрути та частіше перевантажують вантаж, щоб приховати його походження. Їхня продуктивність падає на 30% протягом шести місяців після внесення до європейського списку і на 70% після американського, за оцінками Kpler.
Ключовим елементом стала «війна прапорів». Згідно з міжнародним правом, судно без дійсної реєстрації (прапора) може бути зупинене будь-яким військовим флотом. Під тиском США та Британії такі країни, як Панама та Ліберія, почали масово виключати підсанкційні судна зі своїх реєстрів. Танкери намагалися ховатися під прапорами Коморських островів або використовувати фальшиві сертифікати неіснуючих реєстрів.
Судна з підробленими документами юридично вважаються «бездержавними», що дає Заходу право на їхнє затримання. США та Британія вже використали це обґрунтування для перехоплення танкерів у міжнародних водах, а Німеччина вперше заблокувала вхід підозрілому судну до своїх вод у Балтійському морі, зазначає The Economist.
Російський нафтовий танкер Grinch під спостереженням ВМС Франції Фото Getty Images
Військовий тиск України
До санкційного тиску додався військовий чинник. Україна почала активно атакувати російську нафтову логістику. З кінця листопада було уражено щонайменше дев’ять танкерів, сім з яких належали до тіньового флоту. Удари здійснюються за допомогою морських та повітряних дронів, причому деякі атаки відбуваються далеко від українських берегів, наприклад, у Середземному морі. А міністр оборони України Михайло Федоров закликає до збільшення дронових атак по російських кораблях за кордоном.
Дії України та Заходу призвели до зростання витрат для Росії, за оцінкою The Economist:
- вартість страхових платежів від військових ризиків у Чорному морі підскочили до 1% від вартості судна (у безпечних водах це 0,05%);
- загальна вартість перевезення нафти з Чорного моря до Китаю та Індії майже подвоїлась, за даними агентства Argus Media;
- знижка на російську нафту Urals відносно еталонної марки Brent досягла $27 за барель – це найбільший з березня 2023 року.
Справжні прапори й військовий ескорт. Перспективи «тіньового флоту»
Тиск на російську нафту не вплинув на світовий ринок через наявну на ньому надлишкову пропозицію, зазначає The Economist. Якщо надлишкова пропозиція на світовому ринку нафти збережеться в найближчі квартали, ціна Urals може впасти нижче $30 за барель, що скоротить нафтогазові доходи Росії до менш ніж $10 млрд на місяць. Це стане сильним ударом по бюджету Росії, вважає Джейкоб Нелл, колишній економіст у міністерстві фінансів Росії.
Наразі «тіньовий флот» опинився в умовах «ідеального шторму». Намагаючись врятувати експорт, Росія почала переводити тіньовий флот під прямий державний контроль. З середини грудня 32 підсанкційні танкери зʼявилися в російському морському реєстрі.
Хоча російський прапор робить флот менш «тіньовим» і дозволяє Кремлю потенційно залучати субмарини та винищувачі для захисту суден, це створює нові проблеми. Такі судна стають фактично неможливими для страхування на міжнародному ринку, а висока вартість утримання військового супроводу лише посилить виснаження російського бюджету, підсумовує The Economist.
