Чому помилки в управлінні сонячними панелями та батареями може коштувати до 30% потенційного доходу і як заробляти більше? Пояснює Олександр Бут, CEO компанії Gecko VPP
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Бізнес дедалі частіше інвестує в установки зберігання енергії (УЗЕ), сонячні електростанції (СЕС) та інше обладнання, щоб зменшити витрати, підвищити енергостійкість і менше залежати від зовнішніх обставин. І масштаб таких інвестицій швидко зростає: за даними НКРЕКП, протягом 2025 року потужність нових установок зберігання енергії в Україні збільшилася на 551 МВт.
Але після запуску обладнання з’являється інше питання: як зробити так, щоб цей актив працював максимально вигідно? Саме тут на перший план виходить система управління. Розберімося, від чого залежить економіка УЗЕ, яку роль відіграють EMS і VPP та де власник уже встановленого обладнання може отримати додаткову вигоду.
Що може дати ефективніше управління?
Пропонуємо розпочати з практики й розглянути один із розрахункових прикладів підприємства із СЕС, УЗЕ та власним споживанням.
Базові витрати такого об’єкта на електроенергію становлять понад 15,2 млн грн на рік. Додатковий економічний ефект від використання верхньорівневої EMS (Energy Management System) у цьому сценарії складає близько 1,58 млн грн, або 10,4% базових витрат. Після врахування вартості користування EMS чиста економія сягає 946 757 грн на рік, або 6,2%.
Основну частину ефекту (близько 1,41 млн грн) забезпечує адаптивний арбітраж. Ще 175 900 грн припадають на прогнозування споживання та генерації. Розрахунок базується на фактичних даних та внутрішніх моделях EMS, тож, звісно, результат для конкретного підприємства залежатиме від профілю об’єкта та ринкових умов.
На практиці система може заряджати УЗЕ з мережі в дешевші нічні години, розряджати її вранці, вдень накопичувати надлишок сонячної генерації, а ввечері знову віддавати енергію. В одному з таких сценаріїв заряд із мережі припадає на 01:00–03:00, ранковий розряд – на 08:00–10:00, заряд від СЕС – на 11:00–13:00, а вечірній розряд – на 17:00–21:00.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Проте справа не в самому графіку. Ціни на електроенергію, споживання та генерація постійно змінюються, а разом із ними має змінюватися і режим роботи системи. Саме тому після встановлення обладнання важливим стає питання його подальшого управління.
Встановити УЗЕ – лише половина справи
Коли бізнес інвестує в установку зберігання енергії, логіка здається простою: обладнання встановили, налаштували й запустили, тож тепер воно має приносити користь. Але введення УЗЕ в експлуатацію є лише початком.
Одна й та сама батарея може давати різний фінансовий результат залежно від часу заряджання та розряджання, джерела енергії й ситуації на ринку. За нашими оцінками, через неоптимальне управління власник може втрачати до 30% потенційного доходу.
Тому УЗЕ варто розглядати не просто як обладнання із заданим сценарієм, а як енергоактив. Його економіка залежить від постійних рішень: коли заряджатися, коли віддавати енергію, чи використовувати її для власного споживання, а коли виходити на ринок.
Після запуску основним завданням стає не просто забезпечити роботу обладнання, а знайти економічно доцільний режим його використання.
Енергоактив як бізнес-інструмент
УЗЕ часто встановлюють, щоб зменшити витрати на електроенергію, накопичувати власну сонячну генерацію або посилити енергетичну незалежність. Але батарея може також брати участь у роботі на ринку електроенергії.
Сьогодні системи зберігання активно масштабуються у світі. За даними International Energy Agency, у 2025 році ввели в експлуатацію 108 ГВт нових потужностей таких систем, що на 40% більше, ніж у 2024 році. Загальна встановлена потужність уже в 11 разів вища, ніж у 2021 році.
Ефективність активу залежить не лише від його потужності чи ємності, а й від того, як використовується кожна вироблена або накопичена кіловат-година. Якщо разом з УЗЕ працює СЕС, частину генерації можна споживати одразу, частину накопичувати, а надлишок продавати.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Можливості не обмежуються класичним арбітражем між дешевими й дорогими годинами. Для активу можуть бути доступні ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий і балансуючий ринки, а також FCR/aFRR. Який із цих сценаріїв доцільний, залежить від конкретної ситуації.
Одного налаштування недостатньо
Одна з поширених помилок – налаштувати базовий режим УЗЕ і надалі працювати за ним без змін. Проблема в тому, що разом із ринковими цінами змінюються споживання підприємства, генерація СЕС, стан заряду батареї та прогноз роботи об’єкта. Те, що було вигідно вчора, сьогодні може вже не давати такого результату.
Ситуація ускладнюється, якщо на підприємстві одночасно працює кілька енергоактивів. СЕС, УЗЕ, газопоршневі установки та інше обладнання можуть мати контролери різних виробників і власну логіку роботи.
Щоб координувати їх між собою, якраз і використовується EMS. Верхньорівнева система об’єднує дані про генерацію, накопичення та споживання й допомагає визначати режим роботи активів з урахуванням поточної ситуації.
EMS також може враховувати інші завдання підприємства: ліміти потужності в точці приєднання, підготовку УЗЕ до запланованих відключень або необхідність автономної роботи за відсутності мережі. Тобто економічна оптимізація має поєднуватися з операційними потребами об’єкта.
Самого алгоритму теж недостатньо. Потрібні постійний моніторинг, робота з ринком, порівняння планових і фактичних результатів та перегляд стратегії в разі зміни умов.
Що ще впливає на економіку УЗЕ?
Ще одна помилка – зводити результат лише до арбітражу: зарядити батарею дешевше, а розрядити дорожче. Як показує приклад на початку, окремий економічний ефект може давати й точніше прогнозування споживання та генерації.
Неточний прогноз створює небаланси, які зменшують фінансовий результат. Тому при виборі режиму роботи потрібно оцінювати не лише потенційний дохід у конкретну годину, а й можливі супутні витрати.
Так само не варто орієнтуватися лише на кількість циклів батареї. Більша кількість циклів не обов’язково означає більший дохід: потрібно враховувати ефективність циклу, деградацію, собівартість роботи та інші витрати. Тому важливо не максимізувати використання батареї саме по собі, а знайти режим, який дає кращий сумарний фінансовий результат.
Що змінює VPP?
EMS допомагає координувати активи на рівні окремого об’єкта. Наступний рівень – об’єднання кількох енергоактивів у VPP (Virtual Power Plant), де вони працюють як єдиний керований портфель.
У світі ця модель уже активно масштабується. Наприклад, Міністерство енергетики США оцінювало потужність VPP у Північній Америці в 33 ГВт. До 2030 року вона може зрости до 80–160 ГВт, чого вистачило б для покриття 10–20% пікового навантаження.
До VPP можуть входити СЕС, УЗЕ, газопоршневі установки та інші керовані активи. Їхню роботу можна координувати, прогнозувати та використовувати з урахуванням ситуації на ринку.
Проте для цього недостатньо лише технологічно об’єднати обладнання. Потрібні прогнозування, трейдинг, диспетчеризація, управління небалансами, взаємодія з ринком і регулярна аналітика. Якщо бізнес вирішує виконувати все це самостійно, фактично доведеться створювати окрему функцію. За нашими оцінками, мінімальна команда передбачає 4–5 людей: трейдера, аналітика, диспетчерів для роботи 24/7, а також юридичну та фінансову експертизу.
Окремим питанням є небаланси. Фінансовий результат залежить не лише від доходу від продажу електроенергії, а й від втрат через неточний прогноз або відхилення від графіка. У моделях агрегації відповідальність за них може частково або повністю переходити до агрегатора.
Що власнику енергоактиву варто зробити вже зараз?
Після запуску УЗЕ варто оцінювати не лише технічний стан обладнання, а й його економічний результат: доходи, витрати, небаланси, погодинні показники та відповідність фактичних результатів плану.
Першим кроком може бути аналіз технічних параметрів активу, профілю споживання, структури витрат або доходу та можливих сценаріїв роботи. Так можна визначити, чи залишається в уже встановленому обладнанні невикористаний економічний потенціал.
Якщо він є, не завжди потрібна нова батарея чи масштабна модернізація. Іноді достатньо переглянути стратегію роботи або систему управління активом.
Головна порада проста: спочатку порахуйте, що встановлений актив дає бізнесу сьогодні, і лише потім вирішуйте, чи потрібне нове обладнання. Резерв для покращення економіки може бути вже в наявних активах, а питання лише в тому, як ними управляють.
