Китайський гуманоїд пробіг 100 метрів за 9,39 секунди – швидше за світовий рекорд Усейна Болта. На фініші робот врізався у стіну, бо не зміг загальмувати. Юрій Романюха, керуючий партнер Iсlub, вважає, що ці два факти точно описують стан робототехніки у 2026 році. Чому для України Physical AI може стати не черговим трендом, а практичним інструментом відбудови?
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Китайський гуманоїд Tiangong Ultra пробіг 100 метрів за 9,39 секунди. Світовий рекорд Усейна Болта становить 9,58 секунди.
Після фінішу робот врізався у спеціальну м’яку стіну, бо самостійно загальмувати не зміг.
Ці два факти досить точно описують стан Physical AI у 2026 році. Можливості роботів зростають швидше, ніж їхня надійність. Для інвестора другий факт може бути навіть важливішим за перший.
Від 21,5 до 9,39 секунди за рік
Ще рік тому робот Tiangong Ultra виграв стометрівку на World Humanoid Robot Games із результатом 21,5 секунди. Цього року він показав 9,39.
Його конкурент Lightning фінішував за 9,47 секунди. Під час тестового забігу китайські державні медіа повідомляли про результат 9,32 секунди та максимальну швидкість 14,5 м/с.
Цього року на World Humanoid Robot Games у Пекіні зібралися 2056 роботів і 666 команд із 16 країн. Вони змагалися у 51 дисципліні: від бігу та футболу до танців і промислових завдань.
Але найцікавіше відбулося на фініші.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Робот уже може бігти швидше за найшвидшу людину в історії. Нормально зупинитися він поки не може.
Наступне обмеження – надійність
Останні кілька років у робототехніці багато говорили про те, наскільки розумними стають машини. Вони краще бачать навколишнє середовище, розуміють команди, вчаться виконувати складніші дії. Але у фізичному світі цього недостатньо.
Помилка чатбота може означати неправильну відповідь на екрані. Помилка робота вагою кілька десятків кілограмів, який працює поруч із людиною або важким обладнанням, має зовсім іншу ціну.
Для промислового використання робот повинен не один раз успішно виконати завдання для демонстраційного відео. Він має повторювати його тисячі разів.
Не падати, не перегріватися, не ламатися, не пошкоджувати обладнання, працювати достатньо довго без заряджання і безпечно зупинятися, коли щось іде не так.
Тому наступною великою проблемою Physical AI стає надійність. І саме тут для інвестора починається найцікавіше.
Не обов’язково вгадувати переможця
Сьогодні увага переважно прикута до виробників самих роботів. Unitree, Figure, Apptronik, Agility Robotics, NEURA Robotics та десятки китайських компаній змагаються за майбутній ринок гуманоїдів.
Хтось із них стане великим переможцем. Багато хто зникне або залишиться нішевим гравцем. Але інвестору не обов’язково вгадувати переможця.
Ринок AI уже показав, як може розподілятися вартість у новій технологічній індустрії. NVIDIA не потрібно було створювати найпопулярніший чатбот, щоб стати одним із головних бенефіціарів розвитку AI. ASML не виробляє смартфони, але без її обладнання неможливо масштабувати виробництво найбільш передових чипів.
У робототехніці може працювати схожа логіка.
Мільйонам роботів знадобляться електродвигуни, редуктори, сенсори, батареї, силова електроніка, системи машинного зору, програмне забезпечення для керування та системи безпеки.
Чим більше роботів виходитиме з лабораторій на заводи, склади та будівельні майданчики, тим більшим буде цей ринок.
І постачальнику компонентів не обов’язково знати, який бренд робота зрештою переможе.
Bosch готується до 2027 року
Цього тижня з’явився хороший приклад того, як великий промисловий бізнес дивиться на цей ринок.
Bosch планує у 2027-му почати в німецькому Бюлі серійне виробництво гуманоїдних роботів британського стартапу Humanoid.
Одним із перших великих клієнтів має стати Schaeffler, який планує використовувати роботів на власному виробництві. Bosch і Schaeffler також інвестували в Humanoid.
Для мене цікава ще одна деталь. Bosch та Humanoid розглядають можливість використовувати в роботах компоненти Bosch, зокрема електродвигуни, сенсори та інші системи.
Тобто один із найбільших промислових постачальників світу хоче заробляти не лише на виробництві роботів, а й на тому, що знаходиться всередині них.
Це вже набагато ближче до реального промислового ринку, ніж до футуристичних відео з роботами.
Для України в цій історії є ще один важливий вимір.
Україна може стати великим ринком для роботів
За останньою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, потреби у відновленні та реконструкції країни протягом наступних десяти років наближаються до $588 млрд.
За цією цифрою стоїть величезний обсяг фізичної роботи.
Потрібно буде відновлювати житло, дороги, мости, енергетичну та промислову інфраструктуру. Розбирати зруйновані об’єкти. Розміновувати території. Перевіряти пошкоджені будівлі та мережі. Перевозити мільйони тонн матеріалів. І все це доведеться робити в умовах дефіциту робочої сили.
Саме тому роботизація в Україні може мати економічний сенс раніше, ніж у багатьох інших країнах.
У звичайних умовах робот конкурує з людиною. Потрібно порахувати, що дешевше: купити машину чи найняти працівника.
В Україні в частині випадків вибір буде іншим. Людей для певної роботи може просто не вистачати. А деякі завдання будуть надто небезпечними, щоб відправляти туди людину.
Найочевидніший приклад – розмінування.
Але роботів можна використовувати і для розбору завалів, перевірки пошкодженої енергетичної інфраструктури, перевезення матеріалів, будівельних робіт та роботи на небезпечних промислових об’єктах.
Тому для України Physical AI може стати не черговим технологічним трендом, а практичним інструментом відбудови.
Питання лише в тому, хто на цьому заробить.
Україна може просто імпортувати роботів зі США, Китаю та Європи. А може використати масштаб відбудови для розвитку власного ринку робототехніки.
За роки війни в Україні вже з’явилося багато команд, які працюють із безпілотними системами, наземними роботами, автономним управлінням і машинним зором. Частина цих технологій після війни може отримати цивільне застосування.
Розмінування, будівництво, логістика, енергетика, промисловість.
Якщо в Україні буде достатній попит на такі рішення, відбудова може стати великим ринком для тестування та масштабування робототехніки. А українські компанії зможуть бути не лише покупцями технологій, а й їхніми виробниками.
Сьогодні робот пробігає 100 метрів швидше за Усейна Болта і врізається у стіну на фініші. Для України значно важливішим буде інший момент: коли робот зможе розмінувати поле, розібрати зруйнований будинок або допомогти побудувати новий.
Ось тоді почнеться справжній ринок.
