Торік восени дорогою з порту до Лондона пограбували вантажівку з українським вином – пʼять палет, майже 3000 пляшок від виробників Одещини та Закарпаття. Вантаж належав Ukrainian Wine Company власників Beykush. Ще кілька років тому такої кримінальної хроніки й бути не могло: українського вина у Великій Британії просто бракувало, не було що красти
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Під час великої війни експорт став рятувальним кругом для українських виноробень. На початку 2026 року в приватних розмовах власники кількох малих виноробень зізналися: приблизно 50% усього їхнього виробництва сьогодні йде за кордон. Щороку ця співпраця поглиблюється, і я не виключаю, що настане момент, коли певні українські вина буде простіше знайти за кордоном, аніж в Україні.
У грошах це поки що скромно. У 2017-му лише Росія імпортувала українських вин більш ніж на $17 млн, у 2025-му весь український винний експорт становив трохи більше $9 млн. До довоєнного рівня нам далеко. Але цінність вина не вимірюється експортними надходженнями. Після вибухової цікавості до всього українського у 2022–2023-му саме вино лишилося серед небагатьох наших експортних товарів, здатних розповідати світові про українську культуру. Бо вино – це частина культурного коду західної цивілізації.
Вікно можливостей для нових виробників відчинилося ширше у 2023-му, коли на провідній виставці вина та алкоголю Prowein у Німеччині вперше зʼявився стенд Асоціації крафтових виноробів Wines of Ukraine. Відтоді українські вина нової хвилі почали імпортувати Велика Британія, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Норвегія, США та багато інших країн.
Через безпекову ситуацію імпортери та дистрибʼютори досі не готові їхати в Україну і знайомляться з виробниками на закордонних виставках. Сьогодні українське вино можна знайти у європейських та американських крамницях, аеропортах і навіть ресторанах Лондона та Вашингтона.
Українське вино допомагає збирати донати на підтримку України. Наприклад, Spritmuseum, музей алкоголю Швеції, за 2023–2026 роки зібрав €150 000 на купівлю швидкої допомоги і медичного обладнання завдяки українським винам.
Помітили його і найавторитетніші критики. «Українські вина по-справжньому захопливі, свіжі, яскраві й одночасно якісні», – каже Сара Ебботт, Master of Wine (ступінь магістра вина мають лише кілька сотень людей у світі).
Ерік Азімов, винний критик The New York Times і племінник письменника Айзека Азімова, у травні 2024-го писав: «В Україні почався бум нових крафтових виноробень, хоча країна розташована у Чорноморському регіоні, де людство робить вино щонайменше 11 000 років». Вина молодих виноробень Beykush чи Stakhovsky вже знаходять покупців у США, зазначав він.
Шлях України Азімов порівнює зі шляхом Португалії та Іспанії: тоталітарні режими минулого сторіччя придушували самобутні місцеві стилі на користь масового виробництва, і після переходу до демократії цим країнам знадобилося майже 30 років, аби повною мірою виразити свою культурну ідентичність у вині. Сьогодні обидві – серед найцікавіших виробників вина у світі. «Українська винна культура також мала позбутися спадку Радянського Союзу», – додає він.
Вино має ще одну властивість, якої немає у більшості експортних товарів: воно фіксує час. На відміну від пива, яке в разі невдачі можна злити і зварити нове через три тижні, у виноробів є лише один шанс на рік. А найцікавіші вина народжуються, коли лоза досягає 25–30-річного віку. Кожна пляшка – унікальний відбиток історії, культури, погодних умов. Потрапляючи у колекції, деякі вина живуть довше, ніж люди. Із часом вина, виготовлені за повномасштабної війни, особливо 2022 року, матимуть велику цінність для колекціонерів в усьому світі.
Тому сьогодні кожен українець може стати дипломатом, просуваючи національні інтереси. Достатньо взяти із собою пляшку українського вина за кордон і розповісти її історію. Кожна така історія – це ще одна розмова про Україну, про якісний місцевий продукт зі славним минулим і великим майбутнім.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Ядро якісних вин в Україні вже сформувалося, каже Войцех Боньковський, Master of Wine. «І я впевнений, що Україна має потенціал робити дуже серйозні білі й червоні вина вже за кілька років», – додає він.
Матеріал опубліковано у журналі Forbes Ukraine №3 [42] за червень – липень 2026 року.
