Близько третини українських компаній провалили терміни проходження обов'язкового аудиту. Цим вони наражають себе не лише на можливі штрафи, а й на більш серйозні, неочевидні ризики
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Закон України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вимагає публікувати результати проходження обов'язкового фінансового аудиту разом з аудиторським висновком не пізніше 1 червня 2021 року. Такий термін встановлено для більшості компаній.
Закон №466-IX (він же – п. 46.2 Податкового кодексу України) розширив термін подачі всієї документації до 10 червня включно.
Зараз серпень, але компаній, які не пройшли обов'язковий аудит або не опублікували документацію на своєму сайті, за моїми припущеннями, близько 30%.
Причини у всіх різні: у когось звітність не прийняли в ДФС і повернули з питаннями, хтось не встиг через внутрішні проблеми.
Деякі компанії вибирають шлях сплати штрафу, адже вартість проведення аудиту середньої компанії стартує від 90–100 тис. грн.
Але існують й інші ризики. Чим небезпечні такі зволікання і чи варто наражатися на штрафи?
Коротко про головне, або Для кого аудит обов'язковий
· Підприємства, що представляють суспільний інтерес
· Публічні акціонерні товариства
· Компанії, що займаються видобутком корисних копалин загальнонаціонального значення
· Середні підприємства.
Усі великі підприємства про результати свого обов'язкового аудиту повинні звітувати відповідно до вимог МСФЗ. Середній бізнес, якщо ще не опанував МСФЗ, може поки що звітувати відповідно до вимог П(С)БО. Філії та «дочки», які контролюються материнськими компаніями, повинні подавати на перевірку в фіскальні органи щорічну консолідовану фінансову звітність.
Для визначення того, яку компанію вважати великою, а яку – середньою, існують три критерії, вони незмінні з минулих років. Усе вирішується на підставі показників балансової вартості, чистого доходу і розміру штату.
Проблема термінів
Закон №996-XIV не встановлює чіткого механізму для відстеження термінів публікації звітності за обов'язковим аудитом. Він також не вказує, що перевірка такої звітності почнеться відразу ж, як тільки закінчиться термін подачі документів 1 червня.
Іншими словами, суворих обмежень, що забороняють вам публікувати звітність не пізніше 1 червня, немає. Крім того, сама перевірка – це гра в довгу. Фіскальні органи фізично не здатні швидко перевірити сотні компаній, тому мінімум кілька місяців фори бізнес дійсно має.
Але є нюанс для тих компаній, які, крім обов'язкового аудиту, також звітують про свої трансферні операції. Закон №466-IX зобов'язує такі компанії разом з документацією по ТЦУ здавати в податкову і забезпечену аудиторським висновком фінансову звітність. Зробити це потрібно до 1 жовтня. Тобто, до цієї дати компанія, що звітує по ТЦУ, вже повинна провести аудит і опублікувати його результати разом з аудиторським висновком.
Штрафи за несвоєчасну подачу звітності
Спочатку вони невеликі: 340 грн за перше порушення і 1024 грн – за повторне порушення протягом року.
До того ж можна послатися на прикінцеві положення п. 52.1 Податкового кодексу України. Згідно з ними в Україні вводяться карантинні послаблення, які забороняють стягувати з компаній штрафи і пеню при подачі документації на перевірку контролюючим органам. Послаблення діють до кінця карантину. Коли настане кінець карантину – неясно, що нехай і невеликий, але в цьому випадку плюс для бізнесу.
Але якщо компанія не пройде аудит зовсім – сума штрафів вже більша: 17–34 тис. грн за перше порушення і 34–51 тис. грн – за повторне. При цьому оплата штрафу не звільняє від проходження аудиту і не дає відстрочку, як це було за 2019 рік.
Неочевидний ризик
Крім цих двох законів існує постанова Кабінету Міністрів №1165. У ній перераховано критерії для визнання платника податків ризиковим. Зокрема, пункт 7.1 називає ризиковими таких платників податків, які не подали цілий ряд документації, включно з фінансовою звітністю, підтвердженою аудиторським висновком.
Визнання ризиковою загрожує компанії-платнику ПДВ блокуванням реєстрації її податкових накладних. Призупинення цього процесу порушує стабільну роботу компанії і може обернутися великими фінансовими та іншими втратами. З такою компанією не зможе працювати жоден контрагент, бо не зможе зарахувати її ПДВ у свій податковий кредит.
В Україні ПДВ оплачує майже весь великий і середній бізнес, а отже проблема блокування накладних актуальна для багатьох.
Також обов'язковий аудит повинні своєчасно проходити компанії, у яких є трансферні операції. Інакше їхній звіт по ТЦУ не прийме податкова, що призведе до нових штрафів.
Щоб цього не допустити, краще якомога швидше розвʼязати проблеми з проходженням обов'язкового аудиту.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
