Що вказує на шахрайство в компанії і як можна запобігти частковій втраті бізнесу
За даними світової статистики, щорічно компанії втрачають від 5% до 15% виручки внаслідок недобросовісних дій своїх менеджерів і третіх осіб.
Українська статистика в деяких випадках свідчить про втрати в набагато більших масштабах, а саме 35–50% річної виручки компанії. Такі кричущі цифри характерні для країн із перехідною економікою, в яких не розвинена культура корпоративної безпеки, а система внутрішнього контролю знаходиться на дуже низькому рівні.
Так, в одному з кейсів СЕО примудрився вкрасти 100% річної виручки компанії, сума перевищила $4 млн.
Існує науковий опис мотивів, які штовхають людей до злодійства. Цю теорію під назвою «трикутник шахрайства» запропонував Дональд Крессі – знаменитий американський криміналіст.
Трикутник включає в себе три складові шахрайства:
- сприятлива можливість;
- потреба;
- виправдання.
Приклад того, як ця трійця працює в реальності.
Міноритарний акціонер великої компанії, який володів 30%-ю часткою і був за сумісництвом СЕО, за час керування перевів на зареєстровану на себе фірму понад 60% клієнтів (так звана схема «пов'язані особи»). Цим він завдав збитків першій компанії на 60% від її річної виручки при 30% рентабельності.
Розглянемо цю ситуацію з позиції трикутника шахрайства.
1. Сприятлива можливість – це зручна для крадіжки посада.
Як директор шахрай мав право підписання договорів, визначав на свій розсуд господарську діяльність компанії та її стратегію, розпоряджався корпоративним рахунком. Крім того, міноритарний партнер за вислугою років мав емоційний і професійний вплив на старшого партнера з бізнесу. Довіра, сформована за роки спільної роботи, і попередні фінансові результати. У підсумку отримуємо керівника з необмеженим доступом до ресурсів, якого ніхто не контролює, тому що він «хороший працівник і людина».
2. Мотив.
У цій ситуації – форс-мажор. Директор-міноритарій втратив вклад у банку на значну суму грошей. Так з'явилася сильна потреба поповнити втрату.
3. Виправдання.
Ним стала переконаність у тому, що «якщо вже весь операційний контроль на мені, то й на частку в бізнесі я заслуговую більшу»
Поєднання цих трьох чинників і призвело до шахрайства, яке спровокувало розвал бізнесу й переведення його на пов'язану з директором особу.
Як можна було запобігти частковій втраті бізнесу
1. Обмежити термін перебування партнера на місці директора одним роком із подальшою пролонгацією його повноважень після підведення річних фінансових підсумків і проведення фінансового аудиту міжнародною компанією зі світового рейтингу топ-10.
2. Лімітувати повноваження в підписанні контрактів на суму понад 1 млн грн або на встановлену за погодженням суму матеріальності;
3. Укласти з директором договори про нерозголошення конфіденційної інформації (англ. NDA – non disclosure agreement) і про уникнення конкуренції терміном на три роки (англ. NCA – non compete agreement), підписати акціонерну угоду (англ. shareholder's agreement) згідно з англійським правом.
Тоді всі виниклі суперечки вирішувалися би в більш надійних арбітражах за кордоном із пунктами про умови регулювання прав мажоритарних та міноритарних акціонерів.
4. Призначити до наглядової ради компанії незалежного фінансового контролера, який би відстежував, куди і як витрачаються грошові та інші ресурси компанії. Така людина здійснювала б так званий погляд зверху (helicopter view) компанії і постійно тестувала б її систему внутрішнього контролю на предмет шахрайських схем.
Що може вказувати на шахрайство
- Правило круглих чисел.
Шахраї найчастіше виводять за межі компанії суми, які закінчуються на нулі (наприклад, 1000, 1500, 5000). Такі цифри легше рахувати й запам'ятовувати.
- Принцип зростання.
Чим частіше шахрай привласнює собі гроші компанії, тим вищим стає його апетит. Обсяги відчужуваних їм сум збільшуються раз у раз, часто відповідно до послідовності Фібоначчі: 1, 1, 2, 3, 5, 8 і т.д. Тобто, спочатку крадуться невеликі суми, їхній розмір деякий час не змінюється. Потім сума збільшується вдвічі, втричі і т.д.
- Принцип дуплікованих сум.
Шахраї дублюють суми, які виводять за межі компанії, щоб заплутати аудитора. Такі дублі пояснюють тим, що, мовляв, транзакція випадково задвоїлась.
- Принцип закону Бенфорда.
Закон Бенфорда, або закон першої цифри, – статистичний закон, згідно з яким перша цифра чисел із багатьох (але не всіх) джерел інформації в повсякденному житті використовується нерівномірно. Згідно з цим законом, найчастіше першою цифрою чисел є одиниця, у той час як наступні цифри з'являються в найвищому розряді все рідше й рідше.
Іншими словами, якщо в документації часто простежуються суми, що починаються з одиниці, – це вже підозріло. А якщо вони ще й закінчуються парою нулів – і зовсім привід для паніки.
У психологічній практиці виділяють поняття hit up on adaptation – всепоглинаюча пристрасть задоволення необмежених потреб, або жага наживи, до якої різною мірою схильні практично всі люди. Саме з цим ризиком і мають боротися власники, вибудовуючи нові й нові загороджувальні бар'єри, щоб шахрайство стало занадто ризикованим і дорогим задоволенням.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
