Цьогорічний паводок дозволив «Укргідроенерго» збільшити свою частку виробництва електроенергії удвічі. На «високій» воді заробили й приватні енергетики: в середньому виробництво гідроелектроенергії збільшилося майже у півтора рази порівняно з минулим роком. Forbes розбирався, хто заробив навесні.
Гідроенергетика останні роки займала в середньому до 10% виробництва всієї електроенергії в Україні. Цьогорічний паводок – рекордний, повідомляли в «Укргідроенерго». У квітні рівень води у Дніпрі на 0,5–1 м перевищував минулорічний, за даними КМДА. Завдяки паводку і водопіллю в середині квітня частка ГЕС у структурі виробництва електроенергії збільшилась удвічі і сягнула 20%, за даними «Укренерго».
Левова частка гідроелектростанцій – державні. За даними ExPro Electricity, «Укргідроенерго» займає близько 91% сегменту виробництва електроенергії з води. Державний «Енергоатом» має дві електростанції на воді – Олександрівську ГЕС і Ташлицьку ГАЕС.
Залишок ділять близько 200 приватних міні-ГЕС загальною потужністю до 150 МВт.
Як заробляє гігант виробництва електрики з води «Укргідроенерго»
Український монополіст виробництва електроенергії з води – «Укргідроенерго» із встановленими потужностями близько 6,2 ГВт. Скільки держава змогла згенерувати з аномального паводка цього року – не публічна інформація. Через повномасштабну війну ці дані закрили.
Forbes вдалося ознайомитись з даними про обсяги виробництва електроенергії з води за весняні місяці цього і попередніх років. Дані надала людина, близька до регулятора ринку, на умовах анонімності (Forbes оцінює їх достовірність як високу). За ними у березні цього року «Укргідроенерго» виробило у півтора раза більше електроенергії, ніж минулого року. У березні був тільки початок паводка, виробіток у квітні мав бути ще більшим, але даних за цей місяць ще немає.
Як «Укргідроенерго» заробляє?
Один із варіантів – продавати «надлишкову» електроенергію на ринку двосторонніх договорів через платформу «Української енергетичної біржі», каже старший аналітик DiXi Grouр Богдан Серебренніков. У договорах за перший тиждень травня ціна МВт·год у пікові години споживання була 2900–3800 грн, у нічні години – близько 1800 грн.
«Укргідроенерго» також продає електроенергію на спотових ринках – на добу наперед та внутрішньодобовому, що становлять близько 15% всього ринку, каже Дарʼя Орлова, аналітик ExPro Electricity. За березень там продали 33,58% електроенергії, виробленої з води, за даними «Оператора ринку». У лютому це було лише 19,42%.
Балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг дозволяють заробляти «Укргідроенерго» завдяки гнучкості, каже Серебренніков. «Укргідроенерго» експортує електрику до Молдови.
Держкомпанія не відповіла на запитання Forbes про обсяги заробітку на цьогорічному паводку, пояснивши відмову воєнними обмеженнями у публікації даних.
Приватна гідроенергетика
Найбільший гравець на ринку приватної гідроенетики – засновник енергетичного холдингу «Гідроенергоінвест-Акванова» Ігор Тинний. Він разом із партнерами володіє 35 гідроелектростанціями загальною потужністю 45,2 МВт. Вони займають близько третини ніші приватних ГЕС, які працюють за зеленим тарифом.
Ці 35 гідроелектростанцій за березень- – квітень 2023 року виробили 22,3 млн кВт⋅год, що на 27% більше, ніж минулого року. Середньозважений нарахований зелений тариф цих ГЕС – 12,17 євроцентів або близько 4,9 грн, каже Тинний. Тобто цьогорічні здобутки групи компаній за березень – квітень мають бути на 23,03 млн грн більше, ніж минулоріч.
Але Тинний не випромінює оптимізму. «Всі говорять про рекордний паводок. Але цей рік був майже типовим для моїх гідроелектростанцій», – каже бізнесмен. У нього є привід для незадоволення – неплатежі. Детальніше про це нижче.
На другому місці за обсягами потужностей – компанія «Єдиний енергостандарт» Володимира Мельниченка. У січні-лютому її дев’ять гідроелектростанцій загальною потужністю 12 МВт виробляли менше електроенергії, ніж минулоріч, каже директор «Єдиного енергостандарту» Юрій Касіч. Березень був майже таким самим, як минулого року, а от у квітні ці міні-ГЕС показали зростання 77%.
Минулоріч у квітні компанія виробила 2,188 млн кВт⋅год, цьогоріч – 3,869 млн кВт⋅год. Середній тариф по таким станціям – 4,5 грн за кВт⋅год без ПДВ. Тож ріст виробництва електроенергії за рахунок великої води у квітні міг принести компанії на 7,6 млн грн більше, ніж минулоріч.
Гідроелектростанції «Єдиний енергостандарт» розкидані по всій Україні: три у Сумській області, одна у Чернігівській, п’ять – у Вінницькій.
На третьому місці – зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт» Олександра Нікіторовича і Сергія Кульматицького. За ними – Ладижинська ГЕС потужністю 7,5 МВт, яка входить в ДТЕК «Західенерго» Ріната Ахметова.
П’ята за встановленими потужностями – група з чотирьох компаній на Закарпатті, власник – Сергій Ковач з партнерами. У решти власників менше 5 МВт встановлених потужностей ГЕС.
«На закарпатських ГЕС паводка не було. Було трохи більше води, ніж минулоріч, але виробіток плюс-мінус як кожної весни», – письмово відповіли на запитання Forbes члени Асоціації відновлюваної енергетики.
Нараховані прибутки – не значить отримані
Але «здобути» з високої води електроенергію ще не означає отримати гроші. Принаймні всі гроші. Наприклад, виплати компанії «Єдиний енергостандарт» за зеленим тарифом за 2022 і початок 2023 року складають приблизно 80%, каже Касіч. Борги перед компанією за минулий рік – близько 25–26 млн грн.
Борги перед компаніями Тинного і партнерів по гідроелектростанціям – 170 млн грн. Розрахунки за минулий рік – на рівні 70%, за поточний – близько 80–85%, каже він.
Чи вигідно працювати за зеленим тарифом? «Скоріше спокійно», – каже Касіч. Власнику малих гідроелектростанцій не треба шукати ринок збуту для виробленої електроенергії, пояснює він.
Зелений тариф для його ГЕС принаймні на 12% більший за ціни на ринку на добу наперед, обмеженому верхньою планкою у 4 грн за кВт⋅год. Але Касіч порівнює із зеленим тарифом для сонячних станцій, який може перевищувати 5 грн за кВт⋅год, а в окремих випадках – навіть 9 грн кВт⋅год.
Унікальний випадок на ринку гідро – компанія «Акваресурс-1». Вона не працює за зеленим тарифом, а виходить на «Українську енергетичну біржу» і продає електроенергію там за двосторонніми договорами. Наприкінці березня компанії вдалося продати постачання електроенергії вночі по 1,9 грн за кВт·год та за 3,75 грн за кВт·год – вдень, свідчать дані УЕБ. Forbes звернувся до компанії по коментарі, але на момент публікації статті відповіді не отримав.
Можливу мотивацію пояснив Ігор Тинний. «Це 100% розрахунків замість неконтрольованих виплат за зеленим тарифом», – каже він.
Після публікації тексту були змінені обсяги виробництва електроенергії компанією «Єдиний енергостандарт» та уточнено кількість ГЕС у Вінницькій області.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
