Лінія електропередач із Хмельницької АЕС до польського Жешува може почати передавати електроенергію 15 травня, тендер оголосив польський оператор PSE. Це нова лінія, яку планували запустити ще до кінця 2022 року. Технічно це збільшує можливості для експорту та імпорту електроенергії на 1000 МВт. І хоча зараз Україні майже нічого продавати, а за місяць буде енергодефіцит, але в майбутньому це дасть змогу країні заробити мільярди
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
2022-го Україна експортувала електроенергію до ЄС протягом червня–жовтня та заробила на цьому майже $590 млн, за даними Державної митної служби. Цьому сприяли високі ціни на електроенергію у ЄС: у Словаччині та Румунії ціна за 1 МВт·год становила $400, тоді як в Україні – $89.
Чи це був максимум, який могла заробити Україна? Ні. Спочатку європейська мережа операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E погодила пропускну здатність 100 МВт. «Це крапля у морі», – казав голова ДТЕК Максим Тімченко в інтерв’ю Forbes влітку минулого року. За його оцінкою, тоді можна було експортувати мінімум 800 МВт без ризиків для стабільності системи, а загалом лінії давали можливість експортувати 1600 МВт.
Європейські оператори в особі ENTSO-E погодили пропускну спроможність 400 МВт у жовтні, коли Україна вже закрила експорт через обстріли енергоінфраструктури.
Оператор системи передачі «Укренерго» минулоріч продав експортерам доступ до перетину зі Словаччиною та Румунією на 4,9 млрд грн, тож був зацікавлений у розширенні можливостей. У вересні 2022-го компанія оголосила тендер на реконструкцію лінії електропередач між Україною й Польщею «Хмельницька АЕС – Жешув» на 1000 МВт.
Корпорація «Союз» взялася виконати роботу за 238,6 млн грн. Лінію мали запустити до кінця 2022 року. Врешті роботи завершили до кінця квітня.
Лінія «ХАЕС – Жешув» може почати передавати електроенергію з 15 травня. Тендер оголосив польський оператор PSE. Пропускна здатність перетину в тендерній документації – 200 МВт.
«Запуск лінії «ХАЕС – Жешув» поглиблює інтеграцію української енергосистеми з європейською, збільшує технічну можливість експорту та імпорту приблизно до 1000 МВт», – зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Якщо експорт електроенергії лінією «ХАЕС – Жешув» почнеться у травні, він триватиме недовго.
«Влітку замість експорту може знадобитися імпорт», – сказав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький в ефірі телемарафону.
У травні Україна зможе заробити на експорті електроенергії копійки, бо немає великих обсягів для продажу за кордон, повідомив Харченко.
Минулоріч найбільше експортували державна компанія «ЕКУ», яку очолює колишній керівник «Д.Трейдінг» Віталій Бутенко, «ДТЕК Західенерго» Ріната Ахметова, «Укр Газ Ресурс» Андрія Кучкова, «Новітні технології 3000» Ігоря Плетінки та державний «Енергоатом», за даними ExPro Consulting.
Цьогоріч експортують ці компанії та інші, зокрема державні «Укргідроенерго» та «Центренерго», приватна «Артлекс-Енерджі».
Як Україна почала експортувати електроенергію
(натисніть «Читати більше»)
Україна приєдналася до обʼєднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E 16 березня 2022-го, на рік раніше запланованого. Це сталося екстрено: після початку повномасштабної війни не можна було повернутися до об’єднаної роботи з енергосистемами Росії та Білорусі.
Європейські оператори закрили очі на те, що Україна не була повністю готова до приєднання. Наприклад, національне законодавство не було синхронізовано з європейським у частині проведення спільних із сусідніми країнами аукціонів за доступ до міждержавних перетинів.
Минулоріч Україна проводила односторонні аукціони, «Укренерго» забирала весь дохід від доступу до перетину собі. Це було близько 80% усієї маржі, цими коштами держава виплатила борги перед зеленою генерацією.
Решту коштів експортери не могли забрати собі: 80% доходу від експорту електроенергії трейдери повинні перераховувати іншій держкомпанії – «Гарантованому покупцю», за рішенням уряду. І тільки 20% стали прибутком експортерів.
Цьогоріч різниця у цінах на електроенергію у Європі та Україні не така велика. До того ж Угорщина, Румунія, а згодом і Словаччина відмовились від імпорту української електроенергії, вимагаючи спільних аукціонів і поділу прибутків операторів навпіл.
Європейські оператори зазвичай при продажу електроенергії між країнами проводять спільні аукціони з доступу до перетинів на платформі JAO, Joint Allocation Office. Оператори країн-партнерів ділять доходи навпіл.
Україні належить внести зміни до законодавства, щоб проводити спільні аукціони на платформі JAO.
Як ділитимуть доходи український і польський оператори системи передачі? Минулоріч «Укренерго» отримувало 100% доходу з аукціонів із доступу до міждержавного перетину. У Європі поширена практика, коли оператори сусідніх країн ділять доходи навпіл. Це питання, яке зупинило експорт до Словаччини.
Польська сторона проводитиме місячний аукціон, він відбудеться раніше українського, тож польський оператор отримає весь дохід за доступ до перетину. «Доведеться підписувати угоду, щоб поляки передали Україні половину отриманих доходів», – каже високопосадовець з «Укренерго».
Запуск лінії «ХАЕС – Жешув» дасть змогу не тільки розширити перетин фізично, а й надати більше спокою європейцям щодо частотних коливань, до яких у них багато застережень, повідомив на умовах анонімності керівник великої енергетичної компанії. Для вирішення проблеми коливань Україна мала встановити статкоми – обладнання, покликане стабілізувати низькочастотні коливання.
«Лінія «ХАЕС – Жешув» краща від будь-якого статкома», – каже один із високопосадовців «Укренерго».
Україні зараз не принципово мати право використовувати всю можливу пропускну спроможність нової лінії електропередач, каже Харченко. «Це не має значення: для великих обсягів експорту недостатньо профіцитної електроенергії, а багато імпортувати не буде необхідності», – пояснює він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
