«Вони 20 років займалися шахрайством». Валерія Гонтарева про ПриватБанк перед націоналізацією. Бліцінтерв'ю /Фото прес-центр НБУ
Категорія
Компанії
Дата

«Вони 20 років займалися шахрайством». Валерія Гонтарева про ПриватБанк перед націоналізацією. Бліцінтерв'ю

Ексглава НБУ Валерія Гонтарева. Фото прес-центр НБУ

Ексглава НБУ Валерія Гонтарева, 57, розповіла Forbes про ПриватБанк зразка 2016 року та події, що призвели до його націоналізації. Раніше свою версію події Forbes розповів колишній глава банку Олександр Дубілет, 59.

З першого дня після націоналізації ПриватБанку Валерія Гонтарева, голова НБУ в 2014–2017 роках, та ексСЕО банку Олександр Дубілет заочно обмінювалися заявами щодо подій, що передують переходу банку у власність держави.

Саме Гонтарева першою озвучила причину фактичного банкрутства «Привату» – майже весь портфель корпоративних кредитів було видано компаніями ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Наслідком стала «дірка» в капіталі банку на 155 млрд грн, яку за рахунок ОВДП покрила держава.

Ще до націоналізації НБУ найняв детективів з агенства Kroll, які займалися forensic-аудитом ПриватБанку. Ґрунтуючись на результатах аудиту, Нацбанк заявив про шахрайство в банку на $5,5 млрд. Зі схожими по суті позовами менеджмент «Привату», призначений після націоналізації, звернувся до міжнародних судів – у Великій Британії, Ізраїлі та США. В Україні також триває низка судових процесів.

На початку 2021 року НАБУ затримало колишнього заступника Дубілета Володимира Яценка. Сам Дубілет фігурує в кількох розслідуваннях про виведення з банку грошей на користь компаній, пов'язаних із Коломойським та Боголюбовим.

До листопада 2021-го Дубілет дуже рідко з'являвся на публіці, незважаючи на активну участь у проекті Monobank. Він володів найбільшою часткою в компанії Fintech Band, яка створила Monobank, але після активізації розслідування НАБУ Дубілет та Яценко вийшли зі складу засновників. Дубілет 29 листопада дав Forbes інтерв'ю, в якому не заперечував, що в банку виникла дірка в капіталі, але пов'язав це з «трансформацією кредитного портфеля під тиском НБУ».

Forbes попросив Гонтареву прокоментувати окремі слова Дубілета. Редакція публікує скорочену та відредаговану для зрозумілості версію розмови.

До націоналізації в 2015 році ПриватБанк аудіювала компанія PwC. Відповідно до її звіту, портфель пов'язаних кредитів ПриватБанку становив 18%, а не майже 100%, як заявили в банку пізніше. Чому аудитори не відкликали звіту, якщо його висновки не відповідають дійсності?

Аудитори зазвичай пишуть disclaimer, що не несуть відповідальності за інформацію, надану управлінням банку, і не можуть аналізувати її достовірність.

Думаю, що опосередковано аудит міг зрозуміти, що дані не відповідають дійсності. НБУ не просто так після випадку з ПриватБанком заборонив PwС аудіювати банки. Мені здається, це непрофесійно спочатку ставити підпис під звітом, який прикривав такий масштабний фрод, а потім прикриватися дисклеймером.

Такий підхід аудиторів упродовж тривалого часу був проблемою всього сектора. У звітах була хороша картина, але коли НБУ провів масштабне стрес-тестування в 2014–2015 роках, виявилося, що банківська система насправді давно згнила.

Хочу наголосити, що і до націоналізації, і після додатковий аудит проводила EY. Пост-аудит виявив додаткові дірки, які навіть Нацбанк не побачив. Внаслідок цього сума докапіталізації банку зросла на 38 млрд грн. Потрібно врахувати, що в банку були так звані «операції останньої ночі», через які менеджмент вивів із банку додаткові суми – 16 млрд грн.

Нацбанк не бачив їх, бо не знає, що відбувається на корпоративних рахунках. Регулятор відстежує лише баланс, тобто бачить результат операцій постфактум.

Наприкінці 2016 року ПриватБанк трансформував кредитний портфель на 133 млрд грн: близько 200 позичальників замінили 36 компаніями. Що тоді сталося? Чому НБУ санкціонував цю операцію?

Програма рекапіталізації банку передбачала переформатування кредитного портфеля. Навіщо? Щоб з'явилися бізнес-позичальники, які генерують грошовий потік та мають якісні застави. Програма була багатофакторною. У результаті спочатку вони справді переформатували частину портфеля на 31 млрд грн, але, як тільки ми отримали транш МВФ (а прогрес у справі ПриватБанку був однією з умов), відразу вивели одну з найцінніших застав – зерновий термінал «Бориваж».

Після цього відбулася та сама трансформація. Щоб її проаналізувати, було залучено нового аудитора EY. У ході аудиту з'ясувалося, що замість нормальної трансформації відбувся черговий фрод.

Наскільки якісним був портфель до трансформації? Там були робітники позичальники та нормальні застави?

Ні. Одне сміття замінили іншим сміттям – так можна описати цю операцію.

Чи був у заставах у ПриватБанку телеканал 1+1?

Жодних корпоративних прав на канал не було. Була будівля, яку вони орендують.

Кіпрська філія ПриватБанку фігурує у звіті Kroll, позовах банку до ексвласників, а також матеріалів розслідування Мін'юсту США щодо купівлі активів Коломойського і Боголюбова в Америці. Наскільки автономною була ця структура?

Це була дочірня структура, тобто, по суті, окремий банк, як, наприклад, у Латвії. На Кіпрі була філія, фактично відділення. Його операції щодня відображалися в загальному балансі ПриватБанку. Зрозуміло, що будь-яке відділення має своє керівництво, але фактично ним управляли з головного офісу банку в Дніпрі.

Як згодом встановив аудит Kroll, у банку існувала тіньова структура на 500 осіб, яка займалася схемними операціями. Кіпр входив до цієї структури.

Наскільки колишній менеджмент на чолі з Олександром Дубілетом був залучений до переговорів, що передували націоналізації?

Брали участь і Дубилет, і його заступник Володимир Яценко. Але питання не лише в тому, що відбувалося напередодні націоналізації, а й у тому, що вони робили в банку протягом 20 років. Вони займалися шахрайством.

Матеріали по темі
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні