ПриватБанк. Справа на $10 млрд. За лаштунками найскандальнішої реструктуризації в історії України /Фото Getty Images/Shutterstock/прес-служба ПриватБанк/Олександр Чекменьов
Категорія
Компанії
Дата

ПриватБанк. Справа на $10 млрд. За лаштунками найскандальнішої реструктуризації в історії України

Зліва направо: Ігор Коломойський, Ганна Самаріна, Валерія Гонтарева, Галина Пахачук, Петр Крумханзл. Фото Getty Images/Shutterstock/прес-служба ПриватБанк/Олександр Чекменьов

За чотири роки після націоналізації ПриватБанк заробляє стільки ж, скільки вся банківська система. Forbes зазирнув за лаштунки найскандальнішої реструктуризації в історії України

«Вони не могли більше петлювати, – говорить ексголова Національного банку України Валерія Гонтарева, 56, згадуючи ПриватБанк зразка 2014 року. – Піраміда працює, коли є зростання».

Криза 2014–2015 років, що її команда НБУ назвала «ідеальним штормом», оголила головну проблему банківської системи – неймовірно високу частку інсайдерських кредитів. Рятувати кредитні установи, чиї власники використовували їх для фінансування власних компаній, НБУ не став. Банки Костянтина Жеваго, Олега Бахматюка і Миколи Лагуна збанкрутували. ПриватБанк Ігоря Коломойського, 58, і Геннадія Боголюбова, 59, довелося націоналізувати.

За чотири роки після націоналізації ПриватБанк генерує більше прибутку, ніж решта 70 банків разом узяті. Він виплатив 36 млрд грн дивідендів і повернув НБУ майже 24 млрд грн кризового рефінансування. Для більшості клієнтів і учасників ринку за цей час «Приват» практично не змінився – як і раніше, з великим відривом лідирує у роздробі, одним із перших впроваджує інновації. Хепі-енд?

До нього далеко. Держава не покрила навіть четвертої частини своїх витрат на порятунок банку. Ексвласники борються за нього в судах, стверджуючи, що у них забрали працездатний бізнес.

Роздрібний бізнес «Привату» дійсно випередив свій час. Банк обслуговував рахунки фізосіб практично безкоштовно, впроваджував проривні послуги, не чекаючи схвалення регулятора, мобільний банкінг «Приват24» був шалено популярним. Гнучкий, дешевий і швидкий сервіс перетворив «Приват» на синонім поняття банку взагалі для мільйонів українців.

Гроші текли рікою. За 10 років до націоналізації сума депозитів фізосіб на рахунках у «Приваті» зросла у девʼять разів, його картами користувалася половина жителів України.

Проблема була в тому, як банк використовував ці ресурси. 

Хребет імперії

У 2006 році 40% кредитів банку припадало на роздрібних клієнтів. До 1 січня 2016 року кредитний портфель зріс у вісім разів (за вдвічі менших темпів зростання в банківській системі), а частка корпоративних кредитів – із 60% до 86%. Це дані звітності «Привату» за рік до націоналізації, підтверджені аудитором PwC, на достовірності якої наполягають ексвласники банку. Навіть вона дає підстави вважати, що банк щедро кредитував повʼязаних осіб. Фінансування тільки однієї сфери інтересів групи «Приват», торгівлі нафтопродуктами, вдвічі перевищувало статутний капітал фінустанови. Банк також фінансував компанії, що працюють в інших сферах інтересів групи (металургія, агросектор, авіаперевезення, туризм і будівництво).

НБУ обмежує кредитування повʼязаних осіб із 2001 року. Різного часу норматив становив від 20% до 30% капіталу. Мета – захистити вкладників від перетікання їхніх коштів у кишені власників банків. До 2014 року НБУ заплющував очі на те, що більшість банків порушує цей норматив. Але коли приплив депозитів змінився на відтік, система дала збій.

«Усі банкіри знали, що відбувається у «Приваті», лише аудитор не бачив, що там 95% повʼязаних сторін, – каже Гонтарева, яка очолила НБУ у червні 2014 року. – Пилососити з ринку депозити і нікому не видавати кредитів… Усе було зосереджено в тих секторах, де були акціонери».

Forbes звернувся до Коломойського і низки адвокатів, які ведуть його справи або захищали його раніше, із пропозицією дати коментарі для цієї статті. Відповідей на запити ми не отримали.

На першій зустрічі з Коломойським у серпні 2014-го Гонтарева повідомила йому про плани провести перевірку якості активів у банках. І що «Приват» доведеться докапіталізувати. Про конкретні суми тоді не говорили.

Останній шанс. Данилюк дав власникам «Привату» пів року для реструктуризації портфеля. /Фото УНІАН

Останній шанс. Данилюк дав власникам «Привату» пів року для реструктуризації портфеля. Фото УНІАН

Стрес-тест, проведений 2015 року, продемонстрував, що капітал «Привату» потрібно поповнити на 113 млрд грн, а на кредити повʼязаним компаніям припадає 97% корпоративного портфеля. Замість поетапної докапіталізації власники банку обрали інший шлях. «Із 2014 року мене поливали брудом», – говорить Гонтарева, згадуючи сюжети на каналі Коломойського «1+1». Вона не виправдовувалася, але кілька разів публічно заявляла, що у разі невиконання плану оздоровлення «Привату» банк націоналізують. Для цього НБУ створив робочу групу з Мінфіном і пробив поправку до закону про систему гарантування вкладів, згідно з якою згодом відбувалася націоналізація.

У 2016-му НБУ за рекомендацією МВФ найняв міжнародних консультантів Kroll та AlixPartners. Відкритий тендер не проводили, щоб уникнути розголосу, використовуючи право НБУ залучати консультантів для реалізації своїх основних функцій. AlixPartners готував сценарій націоналізації і допомагав розробляти стратегії повернення активів, Kroll розслідував махінації з активами.

Власники «Привату» зобовʼязалися виконати програму оздоровлення, підписавши 2016 року гарантійний лист. «Треба було внести грошима не так багато – 3–4 млрд грн», – згадує Гонтарева. Головною вимогою НБУ було переоформити кредити з фірм-бульбашок на реальні компанії із внесенням реальних застав замість «повітря» – майнових прав на майбутні поставки товарів. До квітня 2016 року на баланс варто було передати реальні застави на 31 млрд грн. Це зробили тільки в серпні, але всього за пʼять днів банк вивів із застави зерновий термінал «Бориваж» вартістю 5,5 млрд грн. «Приват» не виконав навіть першого етапу програми. Але Нацбанк дав його власникам другий шанс.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

На другому етапі банк мав конвертувати кредити на 74 млрд грн, замінивши фірми-бульбашки робочим бізнесом і активами у Великій Британії, США чи Україні, щоб потім гасити ці борги протягом пʼяти – семи років. Перевірка НБУ в середині жовтня показала, що 36 нових позичальників, які погасили кредити 193 попередніх, – такі ж пустоб’яхи. Чаша терпіння переповнилася, і Нацбанк ініціював переговори про націоналізацію, до яких долучився міністр фінансів Олександр Данилюк.

«Коломойський максимально затягував переговори», – згадує Данилюк, 45. За його словами, власники «Привату» відчайдушно торгувалися. Спочатку пропонували державі купити банк частково, потім – зберегти менеджмент і надати гарантії від кримінального переслідування. Просили дати кілька місяців для розв’язання проблем. Данилюк пообіцяв дати пів року, але після націоналізації.

Останні штрихи до угоди обговорювалися в ніч проти пʼятниці 16 грудня в адміністрації Петра Порошенка. Крім президента і власників банку, в них брали участь Данилюк, Гонтарева і премʼєр-міністр Володимир Гройсман.

«Близько 3:30 двері ліфта відчинилися, і дівчина-хостес понесла в кабінет президента пляшку білого вина, обгорнуту білим рушником», – згадує Вікторія Страхова, тоді співробітниця адміністрації, а згодом – корпоративна секретарка в націоналізованому ПриватБанку. За підсумками «таємної вечері» Коломойський і Боголюбов підписали звернення до уряду про націоналізацію «Привату». Вони взяли на себе зобовʼязання не перешкоджати переходу банку у держвласність, зберегти документи і бази даних, а до липня 2017-го внести реальні застави за кредитами.

Банк змінив власника без зайвого драматизму. Вранці у неділю, 18 грудня, Нацбанк визнав фінустанову неплатоспроможною, 21-го Мінфін став власником 100% акцій банку, а 23-го в нього зайшов новий менеджмент. Правління очолив ексміністр фінансів Олександр Шлапак, який у 1990-ті працював у банку на керівних посадах. Щоб члени нової наглядової ради менше «стресували», їм запропонували застрахувати відповідальність.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

«Зміна влади відбувалася в доброзичливій атмосфері, – згадує менеджер «Привату», який просив не називати його імені в статті. – Головним завданням було утримати банк, і з ним впоралися: платежі зупиняли тільки на добу і лише для юридичних осіб». За його словами, після шарпання нервів упродовж майже всього 2016 року співробітники навіть відчули полегшення.

Персонал «Привату» звик до авторитарного керівництва і готових рішень, а тепер вчився мислити самостійно. «Памʼятаю, приходжу до Шлапака і питаю: ось ситуація, що будемо робити? – розповідає менеджер банку. – А він: це ти скажи, що будемо робити».

У лютому 2017-го Шлапак відзвітував про стан справ: доки тривали переговори про націоналізацію і передача банку державі, клієнти зняли з рахунків 30 млрд грн, або 15% депозитів. До лютого ситуація вирівнялася. Громадяни заспокоїлися і припинили забирати гроші, а залишки по рахунках юросіб навіть зросли завдяки приходу на обслуговування місцевих бюджетів. Шлапак підтвердив оцінки НБУ: 97% кредитів видано повʼязаним компаніям під заставу «повітря». Збиток банку за 2016 рік після формування резервів за токсичним портфелем досяг історичного показника у 135 млрд грн.

На цьому сюрпризи для нового менеджменту не закінчилися.

Заступник голови правління Галина Пахачук, 54, відповідає у «Приваті» за роботу з проблемними активами. Умови корпоративних кредитів були написані «під позичальників», каже вона. Вартість застав на 35 млрд грн, поставлених на баланс банку в 2016-му за програмою оздоровлення, виявилася завищеною у пʼять разів. Вартість цих активів на 1 березня 2021 року – всього 4 млрд грн. Будку в полі із пістолетом на заправці оцінили так, ніби це заправка WOG чи ОККО.

Олександр Шлапак підтвердив оцінки НБУ: 97% кредитів видано повʼязаним компаніям під заставу «повітря». /Фото прес-служба ПриватБанк

Олександр Шлапак підтвердив оцінки НБУ: 97% кредитів видано повʼязаним компаніям під заставу «повітря». Фото прес-служба ПриватБанк

Заправки і нафтобази, отримані у заставу в 2016‑му, банк одразу ж передав у лізинг пов’язаним компаніям під 10,5% річних на 10 років, продовжує Пахачук. Перші чотири місяці після націоналізації банк отримував платежі за лізинговими договорами. Потім позичальники перестали платити. Уцінка активів змусила банк, у капітал якого держава влила після націоналізації 116,8 млрд грн, просити уряд про докапіталізацію ще на 38,5 млрд грн.

За корпоративними депозитами фінустанова встановлювала завищені ставки, розповідає Пахачук: під 60% річних за ринкової ставки 20%. «Ми знайшли за період з 2014-го по 2016 рік майже 60 повʼязаних компаній, яким було виплачено орієнтовно 10 млрд грн зайвих відсотків за депозитами», – розповів член наглядової ради банку Роман Сульжик в ефірі «Свободи слова».

Ще одним сюрпризом для нового менджменту виявився розрив у балансі між валютними вкладами і кредитами на $5 млрд. Із 2001 року банк активно залучав валютні депозити і видавав валютні кредити. У кризовому 2008-му валютні кредити перевели в гривню, зберігши низьку ставку. Такий самий фокус провернули у 2016-му.

«Нашим завданням було підтвердити достовірність активів і зобовʼязань цього банку», – говорить Пахачук. Надворі 2021-й, а «Приват» продовжує знаходити нові й нові скелети у своїй шафі.

Капремонт

За 2017 рік Шлапак планував наростити обсяги чистого бізнесу «Привату» на 10%, забезпечити беззбитковість поточних операцій, доформувати резерви за токсичним портфелем і вирішити, що робити з ним далі. Але вже в липні він звільнився. Банк повідомив, що так і задумувалося – антикризову місію виконано. Однак кандидатури наступника у спостережної ради не було, і виконувати обовʼязки голови доручили Галині Пахачук.

Над стратегією банку працювали консультанти із McKinsey & Company. У підсумковому документі, що його Мінфін затвердив у лютому 2018-го, сказано, що банк приватизують у 2021–2022 році, він не проситиме в уряду докапіталізації, наростить кредитний портфель із адекватною вартістю ризиків, оптимізує ІТ-архітектуру й організаційну структуру, посилить функції управління ризиками, скоротить штат і філії.

У серпні 2017-го Amrop Executive Search Ukraine надав список із 200 претендентів на посаду голови правління та його першого заступника – фінансового директора банку. У січні 2018-го першою особою «Привату» став чех Петр Крумханзл, до цього член правління Home Credit China – одного з найбільших гравців споживчого кредитування у Китаї. У кризові 2008–2011 роки він працював в Україні – операційним директором Райффайзен Банку Аваль. Його першим заступником стала Ганна Самаріна, яка задля роботи в «Приваті» покинула паризьку штаб-квартиру групи BNP Paribas.

«Коли я познайомився з Крумханзлом, був не в захваті, – каже Данилюк. – Я його не відчув». У міністра фінансів було тестове запитання до кандидатів: чи зможе новий голова правління у разі непереборних проблем відверто сказати, що банк потрібно ліквідувати. Єдиний, хто відповів «так», був кандидат із Грузії. Крумханзл цей тест не пройшов, але міністр вирішив не йти наперекір наглядовій раді.

Під час Zoom-інтервʼю Крумханзл, 54, виглядає посвіжілим і відпочилим. Трирічні перегони з перешкодами закінчилася для нього в січні 2021-го. Банкір змінив діловий піджак на спортивний світшот і надолужує згаяне, присвячуючи час сімʼї та друзям. Згадуючи про роботу в найбільшому банку України, розчиняється в задоволеній усмішці, але зважує кожне слово.

«Ми з командою зробили гарну роботу, – говорить Крумханзл. – Можемо собою пишатися». При ньому «Приват» три роки поспіль працював із прибутком: 12,8 млрд грн – у 2018 році, 32,6 млрд грн – у 2019-му, і, за попередніми даними, 25,3 млрд грн у кризовому 2020-му.

Крумханзла, який прийшов із китайської фінтех-індустрії, інноваційність і технологічність «Привату» приємно здивували. Зате сompliance, проєктний і ризик-менеджмент довелося відбудовувати з нуля.

Новий менеджмент зосередився на трьох цілях: прибуток, підготовка до приватизації та повернення активів. За першим пунктом Крумханзл оцінює роботу команди на відмінно: прибуток бʼє рекорди, кількість клієнтів зросла на 25%. Він каже, що запозичив підхід китайської Alibaba, орієнтований на масштаб і якість сервісу. Фокусувалися на наявних клієнтах, які мали рекомендувати банк своїм знайомим. Після націоналізації «Приват» першим в Україні запустив Apple Pay, Google Pay і технологію оплати за знімком обличчя FacePay24, сервіс оплати у громадському транспорті QR-квитками і диджитал-картами, карти UnionPay і оновлений «Приват24» з авторизацією за відбитком пальця.

Роздрібний бізнес «Привату» орієнтувався на інновації ще при старих власниках. «Коли весь менеджмент встав і вийшов, треба було продовжувати рух цього корабля», – говорить Христина Кармазіна. У 2012–2021 роках вона з річною перервою керувала в «Приваті» підрозділами з продажу квитків та е-commerce. За її словами, ДНК ПриватБанку не змінилася: кожен співробітник, зокрема й фахівці відділень, прагнуть зберегти лідерство на ринку.

«Якір взаємин із клієнтами – «Приват24», – підтверджує Самаріна. – Розробники додатку випередили епоху років на 15». Після націоналізації банк залучив 5 млн нових клієнтів. Під час коронакризи проводити платежі через «Приват24» почали навіть клієнти віком понад 65 років.

Викриття. Ганна Самаріна показала реальні результати роботи «Привату». /Фото прес-служба ПриватБанк

Викриття. Ганна Самаріна показала реальні результати роботи «Привату». Фото прес-служба ПриватБанк

Зростання клієнтської бази і підвищення тарифів уможливили почетверити комісійні доходи. Тепер це основне джерело заробітку банку. Переказ із карт в інші фінустанови став платним, а комісія за поповнення мобільного зросла удвічі. Для масштабів «Привату» це суттєво, але його тарифи й нині одні з найнижчих на ринку.

Друга стаття доходів – відсотки за роздрібними кредитами. Роздрібний портфель зріс удвічі, як і доходи по ньому. Для цього нова команда не докладала особливих зусиль, обсяг кредитів зростав разом із приходом нових клієнтів.

Основною заслугою нової команди Самаріна вважає кредитування бізнесу. Старий «Приват» практично не кредитував сторонніх компаній. Цю експертизу довелося будувати з нуля. Банк лідирує в сегменті мікрокредитування, за програмою «5–7–9» (видав понад 2500 кредитів), освоює кредитування середнього бізнесу. Показник неробочих кредитів (NPL) за новим портфелем – приблизно 6%.

Нова команда вважає за краще не ризикувати. У період першого локдауну банк настільки закрутив гайки, що його портфель споживчих кредитів впав у 2020 році на 7,7 млрд грн, або майже на 15%. Доки «Приват» вичікував, клієнти пішли в інші банки. Самаріна говорить, що попит на кредити знизився через кризу. Але в державному «Ощаді» і monobank обсяг споживчих кредитів у 2020 році зріс.

Третя стаття доходів банку – відсотки за цінними паперами. Здебільшого це доходи з ОВДП, що їх вніс уряд у капітал банку. За цими паперами банк щорічно одержує 9,7 млрд грн відсотків. Рекордне зростання залишків на рахунках клієнтів у 2020-му «Приват» замість кредитів також вклав в ОВДП, наростивши їхній портфель на 55 млрд грн, або на 39%. За рік у банку накопичується майже 20 млрд грн ресурсів, пояснює Самаріна, а в 2020-му прийшло 35,7 млрд грн зверху, і треба було раціонально інвестувати ці кошти. Банк купив середньострокові папери, щоб із погашенням у квітні-травні виплатити уряду дивіденди.

Найбільше обурення викликали нові правила compliance. «Приват» почав активно цікавитися походженням коштів. У разі ненадання документів рахунки нещадно блокували, а сумнівні операції зупиняли. «Нова команда безкомпромісно підійшла до вимог фінмоніторингу, – каже Кармазіна. – Старожили та клієнти були до цього морально не готові». Старий «Приват» міг впровадити нову послугу, навіть якщо за це загрожував штраф.

У першому кварталі 2019-го банк заблокував операції на 880 млн грн. «Нерозумно, коли через банк, яким володіє держава, йде оптимізація податків», – знизує плечима Данилюк.

«Приват» для більшості українців – синонім банку, як Xerox – синонім копіра, говорить директор департаменту Райффайзен Банку Аваль Олексій Пузняк. «Фактично у країні дві банківські системи: ПриватБанк і всі решта», – зазначає він. Старий «Приват» сам придумував собі правила, працюючи на межі дозволеного. «Після націоналізації всі стали грати за одними правилами», – каже Андрій Стецевич, до березня 2021-го заступник голови правління Ощадбанку.

За чотири роки «Приват» міг вирости значно більше, з огляду на його можливості, мережу і підтримку держави, вважає Стецевич. Навіть зростання кількості клієнтів на 25% важко назвати супердосягненням. Настільки ж зросла кількість активних карт в усій системі. Головне досягнення нового менеджменту, на думку Пузняка, у тому, що він показав: «Приват» здатний нормально працювати без колишніх власників і в умовах безперервної юридичної війни.

Партизани

Культуру старого «Привату» Крумханзл називає «комсомольською». Рішення топів не обговорювалися, корпоративною біблією був «Жорсткий менеджмент» Дена Кеннеді, особливо розділ про те, як вичавити з підлеглих максимум.

Крумханзл вважав за краще ставитися до співробітників як до професіоналів, котрим для роботи на результат потрібно дати свободу дій. І створити умови.

Витрати на персонал із 2016-го по 2020 рік у «Приваті» подвоїлися. У 2017–2019 роках оклади підвищувалися всім співробітникам, у 2020-му – вибірково, говорить Самаріна. До цього, за її словами, зарплати не підвищували з 2013 року. Під час пандемії співробітників не відправляли в безоплатні відпустки, а працівники відділень одержували доплату за ризик.

Чисельність персоналу знизилася в банку за чотири роки на 4,2%, або майже на 1000 осіб. З урахуванням найму нових працівників замість звільнених штат «Привату» оновився приблизно на третину, вважають співробітники, з якими говорив Forbes.

Кількість відділень скоротилася у 2017–2020 роках на 23%. У 2019-му банк за лічені місяці передислокував майже 200 відділень у Дніпрі та Києві з приміщень, орендованих у компанії «Приватофіс», повʼязаної з колишніми власниками. До націоналізації вона отримала кредит у «Приваті», після чого купила три сотні приміщень і здала йому ж в оренду. Новий менеджмент хотів отримати гарантії, що орендодавець не викине банк із приміщень. Пахачук вела переговори з менеджментом «Приватофісу», але домовитися не змогла. Екстрений переїзд обійшовся банкові у 600 млн грн, але дозволив зберегти 200 точок продажу.

Залізна жінка. Галина Пахачук відсудила у групи «Приват» 250 АЗС. /Фото Олександр Чекменьов

Залізна жінка. Галина Пахачук відсудила у групи «Приват» 250 АЗС. Фото Олександр Чекменьов

Реструктуризація мережі не підвищила популярність нового керівництва. Ось характерний приклад. 25 травня 2020 року Національна служба посередництва і примирення зареєструвала колективний трудовий спір між найманими працівниками філії «КиївСіті» та ПриватБанком. Співробітники не хотіли залишати старий офіс: мовляв, нове приміщення дорожче і незручно розташоване. Цьому передувала відмова керівника філії Романа Скударя виконати розпорядження керівництва про переїзд. Крумханзлу довелося видати наказ, який зобовʼязував першого заступника Скударя невідкладно передислокувати людей і техніку, здати приміщення орендодавцю і доповісти про все голові правління. Судячи з фотографій у Telegram-каналі профспілки ПриватБанку, цього разу розпорядження було виконане.

Старожили «Привату» називали новий менеджмент «прибульцями». Крумханзл зрозумів, що «купив квиток на війну», за кілька тижнів після призначення. Його ім’я медіа посторювали на всі лади, йому погрожували в соцмережах, його родина отримувала анонімні листи. Працівники підприємств Коломойського гучно протестували під центральним офісом банку, а правоохоронці засипали топменеджерів повістками на допити.

Майже 70% співробітників ПриватБанку сподіваються на повернення Коломойського, розповідала Пахачук НВ у серпні 2020-го. Їй теж погрожували. Пахачук отримала лист, підписаний нібито Коломойським, із попередженням, що вона відповідатиме перед законом. У 2018-му невідомі спалили її службовий автомобіль і побили чоловіка. Винних не знайдено.

У червні 2019-го персонал банку обʼєднався у профспілку під керівництвом Максима Шевченка, який керував напрямом Credit Collection, і подав десятки позовів до судів. Деякі з них цілком відповідають уявленням про те, чим мають займатися профспілки: позивачі вимагають укласти колективний трудовий договір, скасувати накази про звільнення окремих співробітників і рішення наглядової ради про трансформацію мережі і зміну штатного розкладу. Але були й дивні претензії – звільнити Крумханзла, заборонити призначення його наступника, визнати недійсним договір із юридичною компанією «Астерс», яка захищає банк у судах із колишніми власниками.

Найнесподіваніше звучить вимога профспілки скасувати постанову НБУ, яка дозволила «Привату» списати борги офшору Claresholm Marketing Ltd і зафіксувати збитки. Паралельно Claresholm, чию діяльність розслідує Мінʼюст США, вимагав через суд відновити свої зобовʼязання перед «Приватом» і перешкодити банку провести експертизу для підтвердження збитку. Кредити «Привату» через Claresholm, згідно із міжнародним журналістським розслідуванням FinCEN Files, Коломойський і Боголюбов використовували для купівлі американської нерухомості.

Для менеджерів «Привату» це зайве підтвердження, що профспілка діє в інтересах колишніх власників банку.

Стінка на стінку

Юридична сутичка за «Приват» почалася ще до націоналізації.

«Коли я вів переговори з Коломойським, поруч із ним завжди сиділи юристи, – згадує Данилюк. – Кожне сказане слово вкладалося в історію про те, як у чесних бізнесменів відібрали банк».

За чотири роки кількість позовів проти «Привату», НБУ і Мінфіну зросла до пʼяти сотень. Ключові твердження позивачів: націоналізація була незаконною, «Приват» видавав кредити ринковим компаніям під реальні застави, а Нацбанк змінив нормативи, щоб його «віджати».

«Приват» вичекав пів року, відведені колишнім власникам для врегулювання токсичного портфеля. Переговори від імені держави вели консорціум Rothschild, Ernst & Young та FinPoint. Банк пропонував розтермінувати борг на 10 років під 10,5% річних, говорить Пахачук, але вимагав під заставу реальні активи – акції Нікопольського феросплавного заводу, нерухомість у США, на Кіпрі, в Латвії. Безрезультатно.

Тоді банк запустив процес у Лондоні. За словами Данилюка, він готувався у суворій секретності і всупереч спробам його заблокувати – судовій забороні на проведення засідань наглядової ради та кримінальним справам проти юридичних консультантів. «Мені вдалося переграти і президента, і генпрокурора, і колег-міністрів, – пишається ексміністр. – Я мав підстави не довіряти нікому, зокрема й окремим членам наглядової ради». У грудні 2017-го лондонський суд заморозив активи Коломойського і Боголюбова у всьому світі на $2,5 млрд, а у жовтні 2019-го підтвердив це рішення до ухвалення остаточного вироку. Справу розглянуть по суті влітку 2022 року.

Сума лондонського позову до колишніх власників – $3 млрд з відсотками. У 2020 році «Приват» подав позов на Кіпрі на $5,5 млрд. Ще є позови в Ізраїлі на $600 млн і у США на $800 млн. Загалом – на $10 млрд.

Інтереси «Привату» на лондонському процесі захищає компанія Hogan Lovells, яка у 2015-му домоглася судового рішення на користь казахського БТА Банку проти його ексглави Мухтара Аблязова. Ексвласників «Привату» представляє компанія Fieldfisher, яка успішно відбила в Лондоні претензії «Татнафти» до Коломойського на $300 млн.

Поза справою. Руслан Рябошапка вважає, що його звільнили за передачу справ «Привату» до НАБУ. /Фото Getty Images

Поза справою. Руслан Рябошапка вважає, що його звільнили за передачу справ «Привату» до НАБУ. Фото Getty Images

Якщо за кордоном «Приват» виступає як нападник, в Україні він переважно обороняється. Частиною позовів намагаються вплинути на процеси в інших юрисдикціях, частиною – оскаржують націоналізацію і процедуру bail-in. В її рамках тимчасова адміністрація «Привату» конвертувала зобовʼязання перед повʼязаними особами на 29 млрд грн у капітал із його обнуленням. Серед тих, хто втратив гроші, власники євробондів «Привату» і брати Суркіси, яких НБУ визнав повʼязаними із Коломойським.

Треба було рятувати клієнтів – фізичних осіб, а не інвесторів та акціонерів, пояснювала логіку bail-in перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова у 2017-му. Якби банк ліквідували, вони все одно залишилися б ні з чим. Власники євробондів судяться із «Приватом» у Лондоні, Суркіси подали позови в Україні, вимагаючи повернути гроші, які були на депозитах членів сімʼї і компаній, що їм належать. У 2018-му банку довелося за рішенням Київського апеляційного адмінсуду повернути Суркісам 1 млрд грн за особистими депозитами. Розгляди справ із Суркісами тривають: у 2020 році ті збільшили суму вимог до банку до $350 млн через відсотки.

Із 2017 року Нацбанк чекає від Банку Англії підтвердження, що bail-in провели за європейськими правилами. Цю процедуру застосовували європейські регулятори під час грецької боргової кризи і після неї. Позитивне рішення Банку Англії стане вагомим аргументом для Лондонського арбітражу і може вплинути на процеси в Україні.

Інтереси ексвласників банку в Україні представляють, згідно з реєстром судових рішень, десятки маловідомих адвокатів. До призначення головою Офісу президента на суди як адвокат Коломойського ходив Андрій Богдан. Перейшовши працювати в ОП, він призупинив адвокатську діяльність, але за пів року після відставки в інтервʼю Дмитру Гордону знову назвав себе адвокатом Коломойського. Від коментарів до цієї статті Богдан відмовився, як і його партнер в адвокатському бізнесі Ігор Пукшин. Сестра Пукшина Людмила – суддя в Господарському суді Києва, в якому розглядається низка позовів до «Привату».

Основний відповідач за позовами колишніх власників і їхніх союзників – ПриватБанк, тому найчастіше позови потрапляють або до Господарського суду Києва, або до Печерського районного суду. Справи про нерухомість слухають за місцем її розташування – у Дніпрі, Яремче. Але за гострої необхідності позивачі вигадують спосіб знайти зручнішу юрисдикцію. Наприклад, у грудні 2017 року Коломойський подав позов про захист репутації до «Привату», НБУ, Мінфіну та кількох ЗМІ. Оскільки як відповідачі фігурували медіа, справа потрапила до Соломʼянського районного суду Києва.

Щоб справа опинилася в потрібного судді, використовують «рулетку». Подають кілька подібних позовів із дрібними недоліками – наприклад, без квитанції про сплату судового збору. Правильний суддя виправляє ці недоліки, інші позови залишаються без розгляду. Інша технологія – «віяло»: вимоги за угодами роздрібнюють на кілька частин, позови потрапляють до різних суддів, а потрібному судді подається клопотання із проханням обʼєднати справи в одне провадження.

У проміжку між першим і другим турами президентських виборів 2019 року, коли стало очевидним, що перемагає Володимир Зеленський, юридична машина колишніх власників «Привату» майже здолала державу. 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію незаконною, а наступного дня задовольнив позов про скасування bail-in. Ще через день, 20 квітня, Печерський райсуд ухвалив рішення про розірвання договору особистого поручительства Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку, отриманими до націоналізації.

Західні союзники не дозволили забрати банк у держави. Парламент ухвалив «антиколомойський» закон, що забороняє повернення банку, визнаного неплатоспроможним, колишнім власникам.

Визнання націоналізації «Привату» незаконною – найпростіший спосіб зірвати процес у Лондоні. Але є й інші способи.

Ключовий документ для лондонського процесу – звіт Kroll. Це книжка на 55 сторінок із результатами розслідування, два плакати зі схемами і понад 20 коробок із підтверджуваними документами. Своїх звітів Kroll не публікує, замовники можуть оприлюднювати їх тільки за згодою компанії. Так Kroll убезпечує себе від судових розглядів.

НБУ опублікував резюме розслідування Kroll 16 січня 2018 року. У ньому ПриватБанк названо «обʼєктом масштабних і скоординованих шахрайських дій щонайменше протягом 10 років, що призвело до заподіяння банку збитків щонайменше на $5,5 млрд». Повʼязані з фінустановою компанії, йдеться у презентації НБУ, були задіяні у схемі циклічного перекредитування – погашення раніше виданих позик проводилося завдяки видачі нових кредитів іншим повʼязаним особам.

Понад 95% кредитів, стверджує НБУ із покликанням на Kroll, було видано повʼязаним особам із залученням сумнівного забезпечення у вигляді акцій компаній, які не торгуються на міжнародних біржах, або майнових прав на товари за сумнівними договорами купівлі-продажу. Одержувачі кредитів розміщували їх на депозити у «Приваті», які ставали предметом застави за кредитами іншим позичальникам. Обсяг і швидкість проведення операцій з інтервалом у кілька хвилин, а також використання офшорних компаній свідчить, на думку детективів, про спробу приховати реальне призначення коштів.

Детективи Kroll навідувалися у «Приват» разом із перевіряльниками з НБУ ще до націоналізації, а з червня по листопад 2017-го повноцінно працювали і в самому банку, і в його підрозділі на Кіпрі. Один з учасників розслідування розповідає, що особливо став у пригоді компʼютер колишнього топменеджера банку. Коли детективи відновили видалену з нього інформацію, то знайшли таблиці з даними, як видавалися кредити – кому, через які компанії, в яких сумах і напрямах. Сотні операцій проводилися вночі, з інтервалом у секунди. У них був задіяний один із ключових офшорів ексвласників «Привату» – компанія Claresholm.

Висновки Kroll цікавили не лише НБУ. З виїмкою документів у Нацбанку побували співробітники Генпрокуратури, Служби безпеки та Національного антикорупційного бюро. НБУ видав їм однакові за суттю, але різні за формою запити – щоб легше було вирахувати причетних до витоку інформації.

Dramatis personae. Валерія Гонтарева, Олександр Дубілет, Ігор Коломойський, Володимир Яценко. /Фото Дмитро Ларін

Dramatis personae. Валерія Гонтарева, Олександр Дубілет, Ігор Коломойський, Володимир Яценко. Фото Дмитро Ларін

Коломойський намагався чинити опір розслідуванню Kroll ще до старту процесу в Лондоні. У грудні 2017-го суддя Соломʼянського райсуду Людмила Кізюн за його позовом про захист репутації як забезпечувальний захід заборонила НБУ використовувати результати розслідування Kroll. За скаргою юристів «Привату» Вища рада правосуддя звільнила Кізюн з посади.

Після цієї невдачі ексвласник «Привату» регулярно вчиняв спроби дістати результати розслідування Kroll. У реєстрі судових рішень десятки позовів із такою вимогою до ПриватБанку, НБУ, СБУ та НАБУ. У рішенні суду від 26 лютого 2021 року цитується адвокат позивача, який зажадав застосувати до НАБУ і «Привату» «заходи процесуального примусу». Суд відмовив.

Коломойський давно вивчив звіт Kroll, упевнена Гонтарева. Ще у жовтні 2017 року Генпрокуратура провела в НБУ виїмку документів, що проливають світло на співпрацю з Kroll, а 24 листопада ексвласник «Привату» «випадково» зустрівся із генпрокурором Юрієм Луценком в Амстердамі. Якщо чотири роки тому звіт був потрібен, аби вибудувати лінію захисту, то нині відповідач може використовувати його, щоб дискредитувати і розслідування, і Kroll, і в такий спосіб вплинути на вердикт суду в Лондоні. Маючи у своєму розпорядженні копії звіту, засвідчені належним чином, ексвласники «Привату» зможуть подати позов проти Kroll, вважають юристи НБУ. Навіть якщо у цього позову не буде серйозних перспектив, на черговий вектор юридичної боротьби знадобляться нові ресурси і час.

На руку ексвласникам «Привату» грає і розкол у команді Нацбанку. В НБУ проводиться службове розслідування щодо співпраці з «Астерс». За інформацією пресслужби, розслідується припущення, що закупівля юридичних послуг відбувалася у 2018 році із порушенням законодавства.

Ініціатором розслідування, можливо, є прокурор Юрій Розанов. 4 березня він надіслав НБУ два листи. У першому він попросив надати документи про підготовку і укладення договорів з компаніями Kroll, AlixPartners і «Астерс», супровід їхньої роботи і оформлення результатів. У другому – надати листування і угоди з цими компаніями, розпорядження НБУ про перевірку ПриватБанку у 2017-му, особові справи посадових осіб НБУ, відомості про перебування у приміщеннях НБУ іноземців у період з 2016-го до 2019 року і про передачу службових документів іноземцям, які були залучені до перевірки ПриватБанку в цей самий період. Розанов пише, що це потрібно для розслідування справи про державну зраду.

Рубікон

Банк оцінює збитки, завдані колишніми власниками, у 292 млрд грн. Крім 155 млрд грн, які уряд вніс до капіталу банку у 2016–2017 роках, ця сума передбачає збитки від уцінки заставних активів, відсотки і курсові різниці, резерви під судові програші.

Хто заплатить за цими рахунками?

Правоохоронці почали розслідування щодо колишніх топменеджерів «Привату» ще 2017-го. У квітні Генпрокуратура повідомила, що підозрює їх у наданні неринкових кредитів повʼязаним компаніям, а у травні – про проведення обшуків за місцем проживання колишніх керівників і позичальників банку.

Цікавилися силовики й авторами/учасниками націоналізації. Соломʼянський суд зобовʼязав НАБУ розслідувати рефінансування «Привату». До офісу Ernst & Young, який проводив аудит ПриватБанку після націоналізації, навідалися з виїмкою прокурори. У сам «Приват» регулярно приходили із СБУ, НАБУ, МВС. Банк бореться, дивується Пахачук, а замість допомоги приходять 42 особи з автоматами, щоб забрати сервер.

Ексвласники заявляли, що в них украли банк. Така ж риторика, за словами Пахачук, виходила від генпрокурора Луценка. Коли представники фінустанови прийшли до нього у 2017 році з проханням про допомогу, генпрокурор назвав Коломойського постраждалим. Мовляв, найняв поганий топменеджмент і поганого аудитора.

Реальна робота правоохоронців почалася тільки у 2019-му, коли Генпрокуратуру очолив Руслан Рябошапка. Він дійшов висновку, що прокурори намагалися радше виправдати колишніх власників «Привату», аніж встановити істину. Після наради з директором НАБУ Артемом Ситником і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Рябошапка вирішив зосередити всі справи щодо «Привату» в НАБУ.

Артем Ситник, директор НАБУ.

Артем Ситник, директор НАБУ.

Рябошапка вважає, що це рішення стало однією з головних причин його відставки у березні 2020 року, але ні про що не шкодує. Він упевнений, що НАБУ доведе справи «Привату» до суду. За умови, що інші правоохоронні органи не втручатимуться, затягуючи підписання підозр або проведення експертиз.

Розслідування зловживань у приватних структурах – не компетенція НАБУ, визнавав Ситник, виступаючи у Clubhouse 31 березня 2021 року. Коли Рябошапка став генпрокурором, говорить він, західні партнери наголошували, що треба щось робити зі збанкрутілими банками, насамперед «Приватом». Але всі правоохоронні органи були заангажовані. Бюро взялося за цю справу, оскільки у справі «Привату» є епізоди з можливою участю службовців НБУ.

Перші підозри у справі «Привату» було вручено за чотири роки після націоналізації. У лютому 2021 року їх отримали колишній голова правління Олександр Дубілет (заочно), його перший заступник Володимир Яценко, заступник голови Людмила Шмальченко і керівник департаменту підтримки міжбанківських операцій Надія Конопкіна.

Яценка підозрюють у причетності до виведення грошей через підконтрольну страхову компанію. У грудні 2015 року компанія уклала депозитний договір, а рік по тому, перед самою націоналізацією, – додаткову угоду, згідно з якою отримала разову винагороду розміром 136 млн грн.

Епізод за участю Дубілета, Шмальченко і Конопкіної складніший. Як випливає з опису справи у реєстрі судових рішень, напередодні націоналізації, у вихідні 17-го і 18 грудня 2016 року, з банку «пішли» $315 млн, або 8 млрд грн. За словами Гонтаревої, пропажу грошей виявив ще Шлапак, який заявив про це в поліцію. 

Ексвласникам банку наразі не висунуто жодних звинувачень. Але хмари збираются. У травні 2020-го Коломойський став фігурантом розслідування американського Мінʼюсту за підозрою у відмиванні грошей за допомогою угод з нерухомістю. У січні 2021-го США ввели санкції проти близьких до нього депутата Олександра Дубінського та експрокурора Костянтина Кулика, а в березні – проти самого Коломойського. Йому і його близьким відтепер заборонено вʼїзд до США.

За оцінкою Forbes, Коломойський і Боголюбов володіють активами на $3,5 млрд. Оплатити виставлений «Приватом» рахунок на $10 млрд їм просто нічим. Перемога у суперечці з державою дасть змогу забути про ці претензії.

У 2019-му Коломойський казав, що не проти одержати компенсацію розміром статутного капіталу банку на момент націоналізації. Це майже $2 млрд за тодішнім курсом. Після ухвалення «антиколомойського» закону колишнім власникам «Привату» про це бажання доведеться забути. На момент націоналізації аудитор оцінював капітал «Привату» як негативний. «Мирне врегулювання – теж компенсація, – говорить Данилюк. – Пробачити $5,5 млрд, заплачених платниками податків, – це все одно, що заплатити».

Замість епілогу

Рішення націоналізувати ПриватБанк було ризикованим, але правильним, каже Данилюк. Уникнути банкрутства вдалося, ефективно управляти банком – теж. На зорі правління Зеленського в Коломойського був шанс відіграти все назад, але сьогодні, на думку Данилюка, це вже неможливо. Притягнення власників «Привату» до відповідальності не було завданням націоналізації, але доведення банку до банкрутства не має зійти з рук його власникам, переконаний ексміністр фінансів.

Нинішній міністр Сергій Марченко вірить, що ПриватБанк можна успішно приватизувати. Дедлайн, за версією Мінфіну, – 2025 рік. Щоб потенційний покупець не боявся позовів з боку колишніх власників, Марченко пропонує розділити банк на дві частини. «Хороший» банк шукатиме інвестора, «поганий» – чекатиме «комплексного рішення» з колишніми власниками.

«Чому б його не продати нині? – дивується експерт Case Ukraine Євген Дубогриз. – Є готовий банк, який працює і приносить операційний прибуток». Аналітик групи ICU Михайло Демків оцінює хорошу частину «Привату» у $3–4 млрд. Величезний портфель неробочих кредитів Дубогриз, що дотримується такої ж оцінки, називає бонусом: під нього створено 100-відсоткові резерви, і кожна отримана гривня стане несподіваним прибутком.

Це було чудово. Крумханзл не проти ще попрацювати в Україні. /Фото прес-служба ПриватБанк

Це було чудово. Крумханзл не проти ще попрацювати в Україні. Фото прес-служба ПриватБанк

Погодився б Крумханзл ще раз пройти через випробування «Приватом»? «Якщо хтось запропонує мені подібну роботу – я погоджуся, – відповідає він. – Навіть якщо це знову буде Україна».

Гонтарева викладає в Лондонській школі економіки. У 2020 році вона написала книгу про трансформацію української банківської системи, присвятивши «Приватові» цілий розділ. Щодня читає новини з України, але повертатися не планує. У вересні 2019-го невідомі спалили її будинок під Києвом, підірвали машину сина, співробітники Державного бюро розслідувань виламали двері в її столичній квартирі. Винних не знайдено.

Оглядаючись назад, Гонтарева каже, що рішення про націоналізацію треба було ухвалювати раніше. Але хто міг знати, що власники ПриватБанку не стануть його рятувати, навіть підписавши листа із відповідними гарантіями? Правила були однакові для всіх, говорить ексглава НБУ. Рінат Ахметов і Віктор Пінчук підвищили капітал і поліпшили якість активів у своїх банках. Це дало змогу Пінчуку успішно продати свій банк, а Ахметову – вивести свій до лав лідерів ринку. Банки, які не схотіли грати за новими правилами, збанкрутували.

«У 2014 році я вийшла на стежку війни, – говорить Гонтарева. – Я професіонал, у мене не було іншого вибору».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків