Екс-голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет, 59, погодився дати Forbes перше за п'ять років інтерв'ю після серії резонансних новин про себе. Спочатку НАБУ розпочало заочне розслідування щодо банкіра, який фігурує у справі про виведення з ПриватБанку 8 млрд грн незадовго до націоналізації у 2016 році. Потім колишній нардеп Сергій Лещенко повідомив, що Дубілет перебуває під домашнім арештом в Ізраїлі в іншій справі — шахрайстві з постачанням вугілля у виконанні структур Ігоря Коломойського.
Дубілет, колись один головних банкірів України, зараз не приховує жаль, що його викинули з країни. Звинувачення в організації шахрайства у ПриватБанку він заперечує. Позиція Дубілета — банкрутство банку та подальша націоналізація були спровоковані НБУ. Forbes публікує скорочену та відредаговану для ясності версію розмови з Дубілетом. Враховуючи серйозність заяв, редакція також надала можливість викласти свою версію подій екс-голові Нацбанку Валерії Гонтарєвій в окремому матеріалі.
«Живу в Ізраїлі, займаюся стартапами»
Це ваше перше інтерв'ю після націоналізації ПриватБанку. Чому за п'ять років ви жодного разу не розмовляли з пресою?
Я й зараз, можливо, не давав би інтерв'ю, якби не звинувачення, що я ховаюсь від слідства.
Ви отримали підозру щодо одного з епізодів справи ПриватБанку? НАБУ стверджує, що надіслала вам його поштою.
Жодних підозр я не отримував. Чув про це на засіданні суду, в якому брав участь, але ознайомитись з ним не зміг. На суді було сказано, що підозру вислали на адресу, де я колись жив.
Я готовий брати участь у судових процесах, але з березня слідчі не поставили мені жодного запитання. Хоча я написав їм стільки листів, скільки напевно за все життя не написав своїй дружині. Я вважаю, що учасники незаконної націоналізації зацікавлені у тому, щоб я не давав жодних свідчень.
ЗМІ повідомляли, що після націоналізації ви мешкали в Австрії. Зараз ви перебуваєте в Ізраїлі?
В Австрії я ніколи не мешкав. У 2017 році, після націоналізації, поїхав до Ізраїлю, отримав тут громадянство та живу.
Коли останнього разу відвідували Україну?
В минулому році.
Екс-нардеп Сергій Лещенко нещодавно повідомив, що в Ізраїлі ви перебуваєте під домашнім арештом. Це правда?
Жодних обмежень немає. Я відповів на запитання місцевої поліції у справі 2018 або 2019 року про непоставку чи вугілля, чи електроенергії. Хоча я гадки не маю, що це за справа і що за компанії.
За нашою інформацією, ви активно займалися проектом monobank — як це відбувалося? Чи керували віддалено з Ізраїлю?
Оскільки я не в Україні, то вже не займаюся цим проектом.
Через кілька днів після затримання вашого заступника в ПриватБанку Володимира Яценка та заяви НАБУ про підозри на вашу адресу і ви, і Яценко вийшли зі складу засновників Fintech Band? Це сталося через розслідування?
Це взагалі не пов'язані події.
Чим ви займаєтесь в Ізраїлі?
Стартапами, на цьому зосереджений.
Ви берете участь у проектах Дмитра Дубілета та Олександра Вітязя?
Ні. Вони самостійні айтішники, що вже відбулися.
Підтримуєте зв'язок із колишніми колегами, чи є спільні бізнес-інтереси?
Не часто, але спілкуємось. Бізнес-інтересів та спільних проектів немає.
Про що ви подумали, коли НАБУ затримала Яценка?
Я дуже шкодую, що сьогоднішній менеджмент ПриватБанку обрав таку тактику – переслідувати попередників. Мені здається, це неправильно.
У розслідуванні НАБУ фігурує колишній менеджмент ПриватБанку, включно з вами, який нібито незадовго до націоналізації вивів на користь компанії Інгосстрах 136 млн грн. І є розслідування Генпрокуратури про видачу кількох сотень мільйонів доларів кредиту компанії Claresholm, одному із найстаріших офшорів Ігоря Коломойського. Ви санкціонували ці угоди?
Жодних великих платежів чи операцій у банку за півроку до націоналізації вже не було — це видно за коррахунком. Нам доводилося утримувати дуже складну ситуацію, коли потрібно було не допустити невиконання навіть найменшого платежу. Чи були в таких умовах у банку гроші, які можна було вивести кудись? Ні. Але нам розповідають, що за день до націоналізації пішли якісь кошти. Це лише частина транзакції, де гроші вийшли. На другу частину, де гроші повернулися до банку, ніхто не дивиться.
«НБУ, як фокусник, сказав, що банк не має капіталу»
У справі ПриватБанку є конкретна претензія до колишнього менеджменту — 97% корпоративних кредитів банк видав компаніям, пов'язаним з Коломойським та Боголюбовим.
Справа в тому, що останній нормальний аудит банку перед націоналізацією було зроблено на 1 січня 2015 року. Безперечно, не можна сказати, що там було все безхмарно. Були й проблемні кредити та кредити пов'язаним особам. Але це далеко не та ситуація, яка виникла після трансформації кредитного портфеля, яку нам нав'язав Національний банк.
В результаті — а я неодноразово говорив Нацбанку, що це незрозуміла для мене гра — у нас фактично злетіли всі застави. Протягом двох тижнів Нацбанк провів аналіз та сказав, що у нас є брак капіталу.
Що сталося під час цієї трансформації?
Портфель перетворився на труху. Він опинився без застав — ми не встигли поставити все на баланс. Хоча можна було залишити все в колишньому вигляді, працювати з позичальниками, ситуація могла бути зовсім іншою. Ми мали портфель, який працював, забезпечений заставами. При цьому зважайте на контекст — 2014-15 рік, війна. Звісно, якість активів погіршувалась.
Тільки зараз я розумію, що це було зроблено абсолютно навмисно. Це дозволило НБУ провести націоналізацію. Мені складно зрозуміти підводні течії, що були навколо банку. Чи хтось хотів забрати 1+1, чи був конфлікт на рівні глави держави та акціонерів.
Тобто в ПриватБанк все ж таки були активи, пов'язані з 1+1?
Були у старому кредитному портфелі, до трансформації.
Вам не здається, що націоналізація ПриватБанку надто дорогий спосіб отримати 1+1?
Я не знаю, що було головною метою. Зрозуміло, що коли у системі є приватний банк, який займає настільки велику частку ринку, регулятор хоче щось із цим зробити. Не виключаю, що тут просто збіглося рішення регулятора та чиєсь бажання за рахунок цього поживитися.
Чи правильно ми розуміємо, що під час трансформації замінили реальні бізнеси на сміттєві компанії?
Ні. Поки ми працювали, вони обслуговували кредити. І не мали стати сміттям, якби ми встигли покласти туди застави.
Якщо це хороша клієнтура, то чому тоді кредити перестали обслуговуватися майже відразу після націоналізації?
Тому що із позичальниками потрібно працювати. Якщо немає такого бажання, і все зводиться до риторики «за все заплатять попередні власники», будь-який актив перетворюється на сміття.
Якою була ваша роль трансформації портфеля?
Я хотів захистити інтереси вкладників та забезпечити поточні платежі. У Нацбанку розмова була коротка: зробіть це до такої дати, інакше ми зупиняємо платежі.
Як НБУ міг зупинити платежі? Ви не могли не розуміти, що це шантаж.
Розумів, але все не так просто. Хто знав, що нам не дадуть часу, щоби поставити на баланс забезпечення?
Чому ви не звернулися до правоохоронних органів через, як ви стверджуєте, тиск з боку НБУ?
Ви серйозно вважаєте, що я міг звернутись до правоохоронних органів? Тоді б точно постраждали вкладники, якби я щось написав на Нацбанк.
Хто саме вам нав'язував рішення про трансформацію кредитного портфеля? Гонтарева? Рожкова?
Я не знаю. Я брав участь далеко не у всіх переговорах, що передували націоналізації.
Нацбанк заявляв, що вартість застав трансформованого портфеля була сильно завищена. Наприклад, бочку в полі оцінювали як працюючу АЗС. Такі застави справді були?
Це абсолютно не відповідає дійсності. Є міжнародний аудит, який зафіксував стан справ до націоналізації. Були оцінки незалежних компаній, які оцінювали якість застав. "Бочка в полі" — ви розумієте рівень цього доказу? Хтось її бачив? Чи це було просто сказано?
Ви стверджуєте, що до цієї трансформації корпоративний портфель був цілком ринковим? Яка частина припадала на компанії Коломойського та Боголюбова?
Там були кредити пов'язаним особам, але лише близько 15-20 млрд. грн. І про це йшлося у звіті аудиторів. Натомість ми отримали портфель без застав, який дозволив НБУ, як фокуснику, сказати, що банк не має капіталу.
При цьому ми мали аудит, який проводила PricewaterhouseCoopers. Якщо ми вестимемо професійну розмову, постає питання — чому міжнародний аудитор не відкликав свій звіт?
Існують чіткі правила, як аудитори чинять, якщо, скажімо, менеджмент банку не надав повної інформації або банк став неплатоспроможним. Відкликання звіту, якщо аудитори бачать, що їм показали щось не те, — це стандарт. У випадку із ПриватБанком цього не сталося. Крапка.
«Рідко спілкуюся з Коломойським»
У звіті Kroll йдеться про те, що махінації в банку тривали щонайменше з 2007 року, а не лише за рік до націоналізації. Чи ви читали цей звіт?
Говорилося. Читав скорочено. Це дослідження було замовлено та оплачено НБУ. Документи Kroll також надавав Нацбанк. Думаю, у нього була можливість показати далеко не повну картину, а тільки ті матеріали, які підкріплювали точку зору, вигідну Нацбанку. Я тому набагато більше довіряю невідкликаному аудиту PwC, яка дуже глибоко розуміла ситуацію у банку.
Мін'юст США влітку 2020 року в позові проти Коломойського та Боголюбова звинуватив ПриватБанк у фінансуванні пов'язаних із власниками компаній та транзиті грошей через кіпрську філію банку до США, де купували нерухомість та промислові активи. Ви знали про існування таких грошових потоків?
Я не бачив цих матеріалів і не можу їх прокоментувати.
Ви брали участь в операційному управлінні кіпрською філією ПриватБанку?
Я на Кіпрі не був присутнім. Там був керівник, окремий аудитор. Філія виконувала клієнтські транзакції. До нього не було претензій ані з боку щорічного аудиту, ані з боку місцевого регулятора.
Кіпрський ПриватБанк звітував перед вами щодо операцій з великими клієнтами? У НБУ вказували, що філія платила сім'ї Суркісів завищені відсотки за депозитами — близько 13% річних у валюті. Таке могло бути?
Наскільки мені відомо, завищених ставок там не було. Припускаю, що вони могли бути вищими за інші роздрібні вклади через те, що це великі депозити. Але це є нормальна практика.
Член діючої наглядової ради ПриватБанку Роман Сульжик заявляв, що десятки компаній у ПриватБанку отримували завищені відсотки за депозитами за ставками до 60% річних. Ви бачили подібні умови у банку?
Припускаю, що йдеться про кредити та депозити у доларовому еквіваленті з валютою платежу у гривні. При зростанні курсу збільшувався баланс як за кредитами, і за депозитами. Але ставки у 60% я точно не пам'ятаю.
Що ви думаєте про роботу нового правління Привату?
Банк показує хороші результати, але клієнти у них — ті самі, що були в нас. Ці багатомільярдні прибутки в останні чотири роки говорять про те, що банк спокійно впорався б. Якби йому помагали. А банк "топили". Причому навмисно.
У розпал кризи ми мали 33 млрд грн стабілізаційних кредитів. Коли нас вигнали, залишалося 16 млрд грн. Ми повернули Нацбанку більшу частину кредитів. Вони були за ставкою 27-30% річних, тоді як іншим банкам НБУ давав кредити під 14-15%.
На вашу думку, можна було уникнути націоналізації?
Звісно. Нацбанк відчув, що ми виповзаємо, повертаємо стабкредити. У них почалася паніка. Потрібно розуміти передісторію: до подій 2014 року ПриватБанк мав ринкову частку в 30-35%. Через війну іноземні банки знизили активність, а російські фактично припинили роботу. І частка Приватбанку зросла. У нас було 75% ринку POS-терміналів та p2p, 55% карткових транзакцій та близько 35-40% у корпоративному секторі. І це в умовах війни та великих втрат: у Криму ми втратили $1,2 млрд, у Донецьку та Луганську – близько $80 млн. Проте ми продовжували нарощувати частку
Коли ми розмовляли з Нацбанком, пропонували подумати, як правильно поділити банк. Але НБУ мав зовсім інший план. Я вважаю, що це було зроблено дуже непрофесійно. І зараз це уявляють як провину менеджменту та акціонерів.
Ви підтримуєте зв'язок із Ігорем Коломойським ? Разом будуєте оборонну позицію?
Я рідко спілкуюсь із Ігорем Валерійовичем.
Якщо озирнутися назад — за часів до націоналізації — то що б ви зробили інакше?
Менше довіряв би обіцянкам Нацбанку. Ми б зуміли вийти із ситуації. Шкода, що мене фактично викинули з України.
- Категорія
- Новини
- Дата
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
