Ігор Суркіс програв Петру Порошенку й Валерії Гонтаревій у суді Лондона. Озвучені ним таємні подробиці націоналізації ПриватБанку суд не зачепили. Але боротьба триває
Григорій Суркіс та Ігор Суркіс. Фото УНІАН
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Високий суд Лондона відмовив Ігорю Суркісу в задоволенні позову проти пʼятого президента України Петра Порошенка і колишньої глави Національного банку Валерії Гонтаревої.
Текст рішення суду не містить прямого вердикту, і адвокати сторін трактують його по-різному. Захисник Порошенка Ілля Новіков стверджує, що суд визнав доводи Суркіса неспроможними. Захисник Суркіса Ігор Алексєєв каже, що його клієнт програв через невідповідність юрисдикції. «Рішення суду не зупинить боротьбу за повернення втрачених активів і відновлення справедливості», – говорить Алексєєв.
Варіантів для боротьби в бізнесменів досить – особливо в Україні. З 2017 року сімʼя бізнесменів веде низку судових процесів в українських судах.
До суду Лондона Суркіс звернувся через три роки після націоналізації ПриватБанку – в грудні 2019-го. Бізнесмен і повʼязані з ним компанії втратили депозити в філії ПриватБанку на Кіпрі в кінці 2016 року в результаті bail-in. Тоді кошти компаній і фізосіб, повʼязаних з ексвласниками «Привата» Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, НБУ конвертував у капітал банку.
Bail-in частково – на $595 млн – компенсував витрати платників податків у $5,8 млрд на порятунок банку. У травні 2021 року законність процедури в рамках англійського права визнав Банк Англії.
Чому в списку повʼязаних осіб опинилися Суркіси? НБУ повʼязав бізнесменів і ексвласників ПриватБанку з кількох причин. По-перше, за словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, Ігор Суркіс і Коломойський спільно володіють низкою активів, зокрема, медіахолдингом «1+1» і Запорізьким заводом феросплавів. По-друге, неринкові умови договорів. «За валютними депозитами Суркісів у кіпрській філії ПриватБанку сплачувалася ставка 13% річних, – розповіла Рожкова в інтервʼю LIGA.net. – Таких ставок ніде в світі немає, а на Кіпрі тим більше».
У Суркіса власна версія того, що відбувається. Представник бізнесмена в ході лондонських слухань заявив, що його клієнт втратив гроші внаслідок змови Порошенка й Гонтаревої. Президент і глава НБУ, за версією Суркіса, змушували його передати свою частку в «1+1», оскільки популярний телеканал міг стати гарною підмогою в президентських перегонах 2019 року.
Факт змови, за версією Суркіса, підтвердився після його зустрічі з Порошенком 20 грудня 2016 року. Тоді Суркіс повідомив Порошенку про фінансові труднощі футбольного клубу «Динамо Київ», власником якого він є, через bail-in і пригрозив повідомити журналістам. Після цього Гонтарева нібито дзвонила віцепрезиденту «Динамо» Віталію Сівкову і сказала, що рахунки клубу в ході bail-in не постраждали.
Тиск із метою передачі «1+1», за словами захисника Суркіса, тривав і після націоналізації. У січні–березні 2017-го було кілька зустрічей за участю Гонтаревої й Рожкової, які, за враженнями Суркіса, дали зрозуміти, що для вирішення питання з кіпрськими рахунками потрібно допомогти Порошенку отримати контроль над «1+1». А в квітні 2017-го офіс «Динамо» нібито відвідував депутат Олександр Грановський і від імені Порошенка пропонував безкоштовно передати частку в компанії Bolvik, через яку Суркіс володіє «1+1», в обмін на кіпрські гроші. Останній відмовився, і після цього банк «заморозив» гроші й припинив виплату відсотків.
Рішення Лондонського суду
Суд визнав претензії Суркісів до Порошенка й Гонтаревої необґрунтованими. У рішенні – три ключові акценти.
Перший – позивачі не змогли надати докази змови Порошенка й Гонтаревої. Їхнє партнерство в бізнесі з 1990-х років не доводить факта шахрайства. Суд також не побачив документальних свідчень, що Гонтарева дзвонила топменеджерам «Динамо» або якось давала зрозуміти, що Суркіси повинні передати Порошенко частку в «1+1».
Другий акцент рішення суду – на державному імунітеті Порошенка й Гонтаревої, який зберігається в чиновників навіть після відходу з держслужби. Такий імунітет не працює, тільки якщо чиновник діє з особистою метою. Захист Суркіса намагався «відключити» імунітет Порошенка й Гонтаревої через український МЗС. Держсекретар Володимир Лукʼянов назвав розбірки Суркіса з Порошенком і Гонтаревою «приватним питанням», але суд, враховуючу посаду автора листа, не сприйняв цей коментар як позицію держави Україна.
Третій акцент – закони інших держав не можна оскаржити в Великій Британії. Позивач хотів переконати англійський суд у протиправності дій Національного банку, який керувався законами України.
Рішення англійського суду може привернути увагу правоохоронців до депозитів Суркісів, вважає Гонтарева. Детективи агентства Kroll у ході розслідування шахрайства в ПриватБанку знайшли звʼязок між цими рахунками й виведенням грошей із банку через Кіпрську філію. Це, по суті, були кредитні гроші банку, а не особисті кошти Суркісів, каже Гонтарева.
Заплутані судові справи в Україні
Чи вплине це на численні суди сімʼї Суркісів проти ПриватБанку в Україні? «Хіба що морально», – каже Андрій Пожидаєв, партнер юридичної фірми Астерс, яка веде суди «Привату» в Україні. Для українських судів рішення колег з інших країн – не аргумент, додає він.
У Суркісів є кілька ключових процесів в Україні. В 2017-му їм вдалося частково повернути гроші за особистими вкладами на загальну суму близько 1 млрд грн. Банк встиг компенсувати половину – 540 млн грн, але в 2020-му Верховний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Адвокати ПриватБанку намагаються домогтися повороту виконання судового рішення в Окружному адмінсуді Києва.
21 вересня суддя Євген Аблов оголосив у процесі чергову паузу – на цей раз до рішення Печерського суду за другим позовом сімʼї Суркісів – аналогічного, але в цивільній юрисдикції. Цю аналогічну справу також зупинено – до прояснення ситуації з правонаступниками Рахміля Суркіса, який помер у лютому 2021 року.
Іноземні компанії Суркісів, які фігурували в лондонському позові, також судяться в Україні і ледь не стягнули з банку $350 млн. Суддя Печерського суду Сергій Вовк у 2020-му зобовʼязав банк сплатити ще до розгляду справи по суті – як захід забезпечення позову. Втрутився Кабінет міністрів, і банк платити не став. Розгляд касаційної скарги банку й уряду на рішення судді Вовка в Верховному суді очікується найближчим часом, однак дату засідання поки що не призначено.
Позов кіпрських компаній Суркісів в Україні так і не дійшов до розгляду по суті, каже Пожидаєв. Процес у Печерському суді зупинено до розгляду позову тих самих компаній в адміністративному суді, а справу в адмінсуді – до розгляду аналогічного позову на Кіпрі.
Це замкнене коло, вважає Пожидаєв, навряд чи розімкнеться, оскільки єдиною реалістичною метою було отримання $350 млн за допомогою юридичного трюку – без розгляду позову по суті. Підстав для повернення грошей, за словами адвоката, у Суркісів немає.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
