«Українське IT може зрости втричі». Тарас Кицмей про майбутнє IT-ринку, стратегію SoftServe та бум технологічної освіти

SoftServe – найбільший IT-бізнес українського походження, цього року його штат зріс до понад 12 000 спеціалістів. Заснована у 1993 Тарасом Кицмеєм та однодумцями компанія зараз має представництва у Східній та Західній Європі, розширюється на Центральну та Південну Америку та залучає клієнтів зі всього світу. Війна не стала на заваді цим планам – подбавши про безпеку співробітників та системну допомогу українській армії, SoftServe продовжує втілювати довгострокові цілі та готується до нових інвестицій в Україні після перемоги. 

Співзасновник SoftServe Тарас Кицмей розповів про уроки лідерства під час безпрецедентної кризи, сучасну IT-економіку, освіту та майбутнє України після перемоги.

Що для вас стало найбільшим викликом цієї війни?

Релокація людей. Ми не очікували, що наступ буде одночасно на Сході та Півдні. У перші тижні війни ми перевезли з небезпечних регіонів понад 3200 колег із сім’ями. З них 1800+ співробітників виїхали за кордон. Це був складний проєкт, але ми його виконали. 

Виклики були не тільки на рівні переміщення людей всередині чи за межі країни. Потрібно було подбати про укриття в офісах, забезпечення їжею, водою, медикаментами, допомогу з транспортом, логістикою і проживанням, фінансову, інформаційну та психологічну підтримку працівників, інакше налаштувати процеси. На щастя, ми мали повне розуміння та підтримку з боку клієнтів, що значно спростило ситуацію у перші тижні війни. 

Як із плином часу ви оцінюєте свій Business Continuity Plan?

Загалом дуже добре. Основний критерій якості BCP – виконані зобовʼязання перед клієнтами без компромісів у якості та безпека наших співробітників. 

У нас була продубльована вся IT-інфраструктура за кордоном, підготовані робочі умови. SoftServe взагалі останні роки – віртуальна компанія, де усі процеси найму, розробки проєктів тощо відбуваються у віртуальному просторі та не залежать від присутності людей в якомусь конкретному офісі. Усі наші процеси добре адаптовані до віддаленої роботи й спираються на технології. Це допомогло нам відновити продуктивність роботи дуже швидко. 

Через безпрецедентні виклики багато хто із засновників українських компаній повернулись до активного операційного управлення. Чи пішли ви цим шляхом?

Ми не змінили формат управління компанією – я продовжив роботу в раді директорів, на яку покладаються радше стратегічні та консультативні функції. 

Проте з початком війни рада директорів стала працювати активніше: спочатку ми робили щоденні наради, де аналізували ситуацію на фронті, релокацію людей та роботу із клієнтами. Це допомагало швидко приймати операційні рішення. Зараз прийшли до формату двох разів на тиждень. 

Як зміниться Львів через першу хвилю релокації IT-компаній?

Львів завжди був відкритий до заходу нових IT-компаній. Звісно, із початком війни місто стало домом для багатьох: як для компаній із місцевими представництвами, так і для новачків. 

З огляду на масштаби внутрішніх змін у країні я думаю, що згодом ми побачимо позитивний влив на Львів. Кількість IT-спеціалістів довгостроково буде тільки зростати, а це відчутно стимулює внутрішню економіку, адже один IT-спеціаліст підтримує 3-4 робочі місця в інших секторах. 

Те саме стосуватиметься освіти – багато дітей будуть їхати сюди вчитись як в одну з відносно безпечніших локацій. 

Зараз запускається багато програм навчання IT-спеціалістів, але попит значно не зростає. Як ви бачите рішення цього дисбалансу?

IT-індустрія відчуває війну через клієнтів. Україну зараз відносять до країн з високим ризиком, і замовлення сюди отримувати не так легко, як раніше. Внаслідок цього в Україну заходять суттєво менше замовлень. Це відображається у кількості вакансій. Але це тимчасово і після перемоги ситуація сильно скоригується.

Щодо перспектив студентів, які зараз вступають на ІТ-спеціальності – це інвестиція, яка почне окуповуватися вже за кілька років. За цей час війна закінчиться, можливостей реалізувати себе в Україні буде вдосталь. Разом з тим це глобальна освіта, яка також конвертується у можливості роботи за фахом у всьому світі. 

Краса IT в тому, що в ІТ багато кар’єрних шляхів. Тут потрібні дизайнери, маркетологи, програмісти тощо. Звісно, я прихильник наявності фундаментальної IT-освіти, яка, на мою думку, допомагає ефективно орієнтуватись у швидкоплинних технологіях та новітніх знаннях. Але в індустрії багато світчерів, що мали фундаментальні знання в інших сферах, а тепер доповнюють їх технологічними компетенціями. Усі вони побудують свій шлях в IT, якщо матимуть бажання. 

Як у цьому контексті змінився SoftServe University?

SoftServe University взагалі постійно змінюється. Останнім часом ми поглибили співпрацю з традиційними освітніми інституціями, запустили багато дуальних програм. Наша мета – щоб студенти отримали візію того, чим вони насправді хочуть займатись в індустрії, починаючи вже з першого курсу й упродовж навчання більш системно й усвідомлено готувалися до старту карʼєри. 

В індустрії також катастрофічно не вистачає випускників ІТ-спеціальностей. Тому ми приділяємо велику увагу світчерам – людям з вищою, але не профільною освітою. Таких у нашій SoftServe IT Academy близько 50%. 

Ми вчимось не тільки будувати самі, а й удосконалювати власні практики за допомогою існуючих на ринку інструментів. Нещодавно реалізували великий проєкт з інтеграції освітнього маркетплейса Udemy, аби співробітники могли зручно та безоплатно знаходити найсвіжіші курси з актуальних дисциплін. Така наша формула успіху – розвивати найкращих лідерів, які втілюють нон-стоп інновації. 

Як ви розподіляєте навантаження між українськими та міжнародними представництвами SoftServe?

З початком війни ми переглянули стратегію розвитку глобальних центрів розробки. Ключові локації – це Польща та Болгарія, де SoftServe представлена протягом восьми років, але лише за останні пів року відкрила центри розробки у нових містах – Кракові, Гданську, Варні, Бургасі тощо. Крім цього, ми прискорили розвиток наших центрів розробки у Мексиці, Колумбії, Чилі та Румунії. 

Створення глобальних центрів розробки надає також можливості для України. Коли ми продаємо рішення, намагаємось формувати команду розробників з України й інших локацій. Клієнти це сприймають дуже позитивно, адже для них це – суттєва диверсифікація ризиків. Саме завдяки глобальній присутності ми продовжуємо ефективно зростати. І це допомагає створювати в Україні нові вакансії в умовах війни.

За оцінками львівського IT-кластера, IT-експорт в Україні не впаде, а навіть зросте на 23% за підсумками року. Чи така сама ситуація у SoftServe? 

Ми, як завжди, випереджаємо. За попередніми внутрішніми підрахунками, зростемо приблизно на 30% до 2021 року. Але цю цифру потрібно правильно розуміти. Фундамент зростання був закладений минулого року, а інший його фактор – це наша робота на глобальних ринках, що не зазнали значного впливу від війни, а також прискорений розвиток наших глобальних центрів розробки.

Як перетворити IT-експорт на флагманську економічну пропозицію України для світу?

Українське ІТ вже визнане у світі, глибоко інтегроване у світову економіку, має міцну репутацію і колосальні перспективи. Індустрія стало зростає на 25–30% щороку, це вже флагманська позиція. Наразі ринок налічує близько 250 000 спеціалістів, і ми можемо зрости втричі. Звісно, усі прогнози мають сенс у контексті переможного закінчення війни.

Україна позиціонується як дуже якісне, проте недешеве місце для офшорної розробки. Чи зміниться це у майбутньому?

Ми живемо в межах ринкової економіки, де попит і пропозиція балансують. Попит на українських розробників, а за ним і високі компенсації, зʼявились як результат розвитку ІТ-індустрії впродовж останніх 25 років. Його створили понад 4000 компаній, що зараз працюють у країні. 

Ціна на розробників в Україні зростатиме, тому що ми будемо йти в дедалі складніші сервіси та продукти, ефективніше продавати.

Ви говорили про взаємодію між сервісними та продуктовими компаніями. Як бачите баланс сил між ними у майбутньому?

Україні часто ставлять у приклад IT-індустрію Ізраїлю, але там переважає якраз продуктовий бізнес.

Кожна країна має свій шлях, спираючись на свої сильні сторони. Якщо подивитись на кількість людей, які можуть бути залучені до розробки в Україні та в Ізраїлі, то стане ясно, що Ізраїлю будувати сервісний сектор немає сенсу. У них не вистачить людей. 

В Україні можна дати перспективну та класну роботу всім, хто цього забажає. Продуктові напрями потребують інвестицій на створення, розробку, продажі та час на повернення цих грошей. Для цього потрібно створити в Україні клас інвесторів. Це люди, які вміють працювати з грошима, ризикувати, планувати. В Україні після 1990-х не було фінансових ресурсів, щоб цього робити. Але це не вирок, екосистема потроху створюється, і скоро ми побачимо ще більше цікавих стартапів. 

З кількісним зростанням індустрії йде і якісне покращення. Збільшується складність рішень, на базі сервісних компаній починають зростати продуктові. Сьогоднішня ситуація – це результат 25 років розвитку. Крок за кроком, Україна буде країною з неймовірно розвиненою технологічною індустрією.

Про інвестиції. Чи продовжите ви будівництво свого кампуса, землю під який придбали 2021 року?

Так. Ми чекаємо закінчення війни, обговорюємо питання дизайну й інші нюанси. Ми зараз здебільшого сфокусовані на підтримці та розвитку індустрії в умовах війни. А реальні інвестиції в будівництво кампуса робитимемо після перемоги.

Яка подальша стратегія експансії SoftServe? Які ринки вам особливо цікаві?

Крок за кроком ми будуємо дедалі більш глобальну компанію. Ми продаємо наші ІТ-рішення в країнах, де на них найбільший попит. Це переважно клієнти з Північної Америки, Західної Європи та Азії. Водночас центри розробки розвиваємо в країнах з якісною освітою і талантами, разом з якими ми можемо надати найякісніший сервіс нашим клієнтам. 

До 2014 року всі центри розробки були зосереджені виключно в Україні, та з початком війни ми відкрили центри розробки у Польщі й Болгарії, де дуже успішно працюємо вже вісім років. Зараз відбувається наступний етап глобалізації з поглибленням присутності у Східній Європі та виходом на ринок талантів Латинської Америки. У кожній новій країні ми прагнемо повторити успіх, який маємо в Україні, та побудувати відповідну екосистему довкола.

Наприклад, якщо заходимо у Колумбію, хочемо мати там SoftServe University, співпрацю з університетами, бути кращим роботодавцем, мати унікальну ринкову перевагу. Навіщо ілюструю це прикладом Колумбії? У Південну Америку ми прийшли через однакову часову зону із США – багато клієнтів хотіли мати зручну синхронізацію з командами віддаленої розробки. Ми це забезпечили й активно розвиватимемо надалі.

Нещодавно ми додали Близький Схід та Сингапур до переліку регіонів, де пропонуємо свої послуги. Вже маємо там успіхи.

Як впливає світова рецесія та сповільнення зростання великих технологічних компаній на сервісний ринок. Замовники стають консервативнішими чи, навпаки, віддають більше розробки партнерам?

У першій половині року ми не відчули зміни глобального попиту, чим успішно скористались. Починаючи із другого півріччя відчули певну зміну – підвищену увагу замовників до ризиків, перегляд планів через загрозу рецесії, перегляд обсягу інвестицій. 

Є інший бік кризи: в Україні постраждали здебільшого не гіганти, в яких були процеси та ресурси, а малі IT-компанії. Чи очікуєте ви значної кількості M&A-угод на ринку через це?

По-справжньому ґрунтовних досліджень того, наскільки постраждали менші IT-бізнеси, немає. Але є певна логіка: подібним гравцям дуже важко розвивати бізнес, не маючи змоги виїхати за кордон. 

Більшим компаніям з цим простіше, вони зазвичай мають business development офіси за кордоном. До прикладу, у SoftServe понад 200 людей у США, представництва по усьому світу. 

Чи задоволені ви тими інструментами, які є для бронювання IT-спеціалістів?

Щоб країна добивалась успіху, кожен має займатись своєю справою. Співробітникам, що долучились до армії, ми продовжуємо платити зарплату та підтримуємо. Ті, хто залишились у компанії, мають більш розв’язані руки, щоб ефективно робити свою роботу, зокрема, за потреби виїжджати до клієнтів за кордон на продаж проєктів або їх здачу. 

Проте ми розуміємо, що на етапі війни фокус має бути на перемозі. Переможемо – все доженемо. Тому не створюємо жодного тиску щодо перегляду умов. Бронюванням взагалі не користувались, хоча це має рацію щодо критичних працівників, від яких залежить робота цілих департаментів чи проєктів, бо так тимчасова втрата одного працівника залишить без роботи ще 50. 

А як щодо проєкту «Дія.Сіті»? Минулого року SoftServe почала тестувати спеціальний режим на окремій юридичній особі. Чи був час зробити з цього висновки та чи використовуватимете його більше?

Усе, що написано в законі про «Дія.Сіті», працює. Це плюс. Не можу сказати, що ми зараз активно користуємось цим режимом через війну. Проте найближчим часом крок за кроком будемо переходити туди дедалі більше.

Як змінились довгострокові плани SoftServe?

Наші стратегічні напрями не змінюються, вони йдуть роками. Ми просто крок за кроком додаємо нові елементи. Ось як це можна поділити.

• Технології. Ми завжди хочемо бути на передньому фронті та продавати найсучасніші технологічні рішення, бо бізнесу це потрібно. Коли з’явились нейромережі, знайшовся цілий комплекс застосувань, машинне навчання – теж. Ми все це маємо знати та вміти.
• Вертикальна інтеграція. Ми повинні бути занурені у реалії та потреби профільних ринків, чи то ритейл, фінанси, чи сільське господарство. 
• Глобальність. Цей пункт зазнав найбільших змін через війну, ми відчули, як важливо мати глобальну присутність. При цьому для нас важливо бути найкращим роботодавцем на кожному ринку.

Що у вас вселяє оптимізм щодо майбутнього?

Найбільше – люди. Війна раніше чи пізніше закінчиться, а от люди з нами будуть завжди. Ми позбулись радянського минулого й отримали нову генерацію, що інтегрована у глобальну економіку та готова викладатись, досягати успіху. Вони «голодні» до перемог, з такими приємно працювати пліч-о-пліч.

Також надію вселяє те, що після війни ми зробимо вирішальний крок у бік західної економіки. Раніше ми коливались десь поміж Росією та прогресивним світом, це впливало на настрої інвесторів, які не знали, чи варто сюди вкладати гроші. Коли ти в сірій зоні, посередині, важко будувати щось принципово нове. Я певен, що після перемоги ми все докажемо й отримаємо економічний бум. Люди та інвестиції вирішать усе.

Що потрібно, аби цей інвестиційний бум широко зачепив і IT-компанії?

ІТ-індустрія зросте на 25–30% на рік саме завдяки цьому інвестиційному буму. Для того щоб цю динаміку зберегти й примножити, потрібна стабільність, прозорість і сприятливі умови роботи на ринку. І перемога. 

Telegram-канал Forbes, ультимативний гід у світі українського бізнесу. Приєднатись