Категорія
Компанії
Дата

Українці збирають мільйони для армії на банківські картки. Чи можуть бути проблеми з податками?

Коли волонтер збирає гроші на власну банківську картку, у нього виникає дохід, який має бути задекларовано у річній декларації та оподатковано. Що більше коштів зібрав, то більше податків доведеться сплатити.

Увесь світ переконався, наскільки консолідованими можуть бути українці. Зокрема це стосується зборів коштів на автомобілі для армії, військове екіпірування та навіть «Байрактари».

Часто такі збори здійснюються не безпосередньо благодійними фондами чи громадськими організаціями, а окремими громадянами через свої банківські картки з подальшим переказом коштів.

Такі операції можуть спричинити негативні податкові наслідки. Принаймні доти, доки у Податковий кодекс України (ПКУ) не внесуть поправки, які розвʼяжуть проблему.

Для українських громадян база оподаткування за доходами, отриманими протягом календарного року (з 1 січня до 31 грудня), визначається без вирахування будь-яких витрат. Не через те, що такі витрати обмежені, а через те, що за законом база оподаткування фізичних осіб, крім окремих винятків, визначається лише за доходами без вирахування витрат.

Таким чином, якщо фізична особа зібрала кошти, наприклад на придбання автомобіля для армії, а потім переказала їх у повному обсязі за цільовим призначенням, то з погляду Податкового кодексу України у такої фізичної особи виник оподатковуваний дохід у вигляді всієї суми зібраних коштів без вирахування витрат.

А як же податкові пільги?

Вони є, але покривають не всі випадки збору коштів. Приміром, ПКУ передбачає звільнення від податків у разі збору коштів фізичними особами, яких включено до Реєстру волонтерів АТО, якщо гроші витрачаються на цілі, які безпосередньо зазначено у ПКУ, зокрема спрямовуються військовослужбовцям.

Водночас, якщо особа, яка збирає кошти, не включена до цього реєстру або спрямовує кошти не на цілі, передбачені ПКУ (наприклад, зборів на автомобілі та екіпірування немає серед пільгованих), податкова пільга не застосовується.

У цьому разі у фізичної особи виникає дохід, який має бути задекларовано у річній декларації (подається за підсумками року – до 1 травня) та обкладено 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Що більше коштів зібрав, то більше податків доведеться сплатити.

Ця ситуація несправедлива в умовах війни та з урахуванням величезної допомоги, яку передають волонтери армії. Як бути?

Перший шлях – залишити все як є. Виявити несплату податку перевіряльникам буде складно – інформація про рух коштів за рахунком є банківською таємницею, яку банки мають право передавати до податкової служби у дуже обмежених випадках, зокрема за рішенням суду або за згодою платника податків.

Закликати порушувати ПКУ та не сплачувати податки ми не можемо. Тому варто розглянути другий та третій шляхи.

Другий шлях – проводити збори коштів через благодійні організації та інші неприбуткові організації. У цьому разі ризики податкових донарахувань відсутні або зведені до мінімуму. Зареєструвати таку організацію та оформити на неї неприбутковий статус досить просто (головною перешкодою для її створення можуть бути лише обмеження роботи Єдиного держреєстру).

Третій шлях – змінювати законодавство. Низку поправок до ПКУ, повʼязаних із благодійністю, вже доопрацьовують, проте загалом проблему вони не розвʼязують.

Наприклад, законопроєкт №7364 вносить пільги для волонтерів з отриманих ним тренінгів/семінарів та компенсації таких тренінгів/семінарів. Також запроваджуються певні послаблення для неприбуткових організацій, а саме право надавати допомогу фізичним особам, які постраждали від збройної агресії РФ, без ризику втрати неприбуткового статусу.

Проте проблему благодійних переказів на карту він не розвʼязує.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]