Фото: Shutterstock /Shutterstock
Категорія
Інновації
Дата

«Лелеки» на €130 000. Українські топайтішники вирішили побудувати фонд для військових за принципами стартапу. Ось що виходить

4 хв читання

Фото: Shutterstock Фото Shutterstock

«Є кількадесят мільйонів доларів від донора – треба купити «Байрактар». Таке повідомлення о сьомій ранку отримав кофаундер новоствореного фонду KOLO Павло Педенко від свого колеги-волонтера Михайла Нестора з «Київстару». Турецький безпілотник придбати не вдалося, зітхає Педенко. Його робота в мирному житті – керувати проєктами британського фінтеху з естонським корінням Wise.

Натомість фонд знайшов €100 000 на «маленькі українські байрактарчики» – ударні дрони Punisher. За два місяці команда KOLO зібрала майже $2 млн та переправила на передову сотні одиниць спорядження. Як півтора десятка айтівців поставили волонтерство для армії на стартап-рейки

Авторитарна демократія

У KOLO вузький фокус – тепловізори, дрони та засоби зв’язку для підрозділів Сил спеціальних операцій (ССО) та ЗСУ в гарячих точках. «Є контакти з Міноборони, РНБО, через них отримуємо запити від хлопців», – каже Сергій Бережний,39, колишній CPO Parimatch, який наразі працює у медтех-стартапі ComeBack Mobility.

У KOLO 13 засновників, але формального лідера немає. Фонд виріс із чату українського IT-топменеджменту. Коли почалася війна, волонтерити разом виявилося ефективніше, ніж поодинці. «Я шукав комп’ютери для військових частин, – каже Педенко, 33. – Але це була не системна робота». 

Історія про непридбаний «Байрактар» – волонтерський епос. Серед найбільших закупів KOLO – поставка тепловізорів на майже чверть мільйона євро. У квітні оплатили партію українських безпілотників-розвідників «Лелека-100» на €130 000 та Punisher на €100 000, перелічує Бережний.

Останній – розробка проєкту UA Dynamics Максима Музики – здатний вражати цілі 75-міліметровими бомбами з точністю до 4 метрів. Дрони не продають комерційно, а збирають лише під замовлення. Перші п’ять «Карателів» після успішних польових випробувань відправили ССО в квітні 2022-го. 

Як айтівці керують мілітарними закупками? Орієнтуються на максимальну ефективність. «Ти не можеш допомогти всім», – каже Педенко. Запити, що не потрапляють у фокус, відхиляють – так легше не розмивати увагу й отримувати кращі умови від постачальників. 

Ще одне правило: шукати золоту середину між ціною спорядження та терміном доставки. «Ти можеш купити дуже дешево, але твоє замовлення буде виготовлятися 180 днів», – наводить приклад Педенко. Або ж знайти тепловізор за два-три дні, але переплатити втричі.

Свій підхід засновники жартома називають авторитарною демократією. Ідеї та системні рішення обговорюються в загальному чаті. Далі проєкт отримує власника. «Тоді починається трохи тиранії», – сміється Бережний.

Приклад: підписка на регулярні пожертви ЗСУ. Ідея – набрати тисячу людей, які щодня жертвували б по 200 грн. З огляду на те, наскільки вичерпався волонтерський потенціал українців, планка здавалась амбітною. Але першу тисячу набрали за три дні, зараз патронів уже 1200. Це понад 7,2 млн грн пожертв на місяць, або ж партія із майже 160 тепловізорів по $1500.

Є й елемент гейміфікації. Патронів зачисляють у віртуальні «колони», названі на честь українського озброєння – ракетних комплексів «Стугна» та «Нептун», яким потопили крейсер «Москва».

Що мотивує підписників? Відчуття причетності до перемоги й бажання залишити слід в історії війни. Аудиторія фонду – айтівці. Багато з них не втратили роботу, але відчувають психологічний дискомфорт й провину, що не захищають Україну зі зброєю в руках, вважають фаундери KOLO.

Хто є хто у KOLO

Засновники фонду

  • Євген Ковалевський, CPO TECHIIA Holding (Україна)
  • Павло Педенко, Senior Product Manager Wise (Велика Британія)
  • Антон Дятлов, Senior Product Manager Bolt (Естонія)
  • Богдан Кіт, Head of Product Tumblr (США)
  • Євген Коваль, Product Manager Corefy (Велика Британія), засновник змагань Games of Heroes (Україна)
  • Оксана Крикун, директорка з продукту та маркетингу WattEV (США)
  • Рей Астафічев, Head of Growth Readdle (Україна)
  • Андрій Уманський, CPO MAUDAU (Україна)
  • Михайло Нестор, CPO «Київстар» (Україна)
  • Ігор Соколов, Head of Strategy Pragmatech (Україна)
  • Євген Плохой, Head of Product Readdle (Україна)
  • Яр Бірзул, CPO ЛУН (Україна)Сергій Бережний, Growth Officer ComeBack Mobility (Україна), колишній Chief Product Officer Parimatch (Україна)

Стартап на ранній стадії

Станом на кінець квітня фонд зібрав понад 67 млн грн. Понад половина грошей – партнерські, уточнює Бережний. KOLO допомагає робити закупи меншим фондам і приватним волонтерам, які самотужки не можуть відкрити банківські рахунки, придбати валюту тощо.

KOLO долати бюрократію простіше – він використовує юрсобу харківського фонду «Майбутерра», що працює з 2016 року. Його директорка – Ганна Биндич з аудиторської компанії «Рейтинг» – фінансовий директор KOLO.

Один із першопрохідців системного підходу у волонтерстві – «Повернись живим», який у березні 2015-го заснував айтівець Віталій Дейнега. За 69 днів війни фонд зібрав понад 3,4 млрд грн. Збори фонду шоумена Сергія Притули – щонайменше 200 млн грн.

Бережний оцінює конкурентний ландшафт за бізнес-звичкою, але у волонтерстві змагатися нема за що. Спільний біль – дефіцит спорядження.

«За місяць Україна викупила все, – каже Бережний. – Впевнений, закупи були на мільярди доларів». На шалений попит наклалися й глобальні фактори. Логістичні ланцюжки порвалися через весняний локдаун у Китаї, де влада закрила в домівках усіх жителів Шанхаю, та давню кризу мікрочіпів. Вона триватиме до 2024 року, прогнозує CEO Intell Пет Гелсінгер.

Головною навичкою став пошук складських залишків по світу. «30–40 рацій, які вдалося знайти, зараз веземо із ПАР», – каже Бережний. KOLO разом із «Повернись живим», «Фондом Сергія Притули» й іншими чатує у Telegram-чатах постачальників. Нові партії розподіляють між волонтерами за квотами.

Із захисним спорядженням ситуація краща, каже директорка KSE Foundation Світлана Денисенко. Станом на 3 квітня фонд отримав $23 млн пожертв й наразі готується оплатити замовлення на 5000 комплектів касок та бронежилетів. Залишилося лише зібрати трохи більше половини з $3,5 млн.

«У нас зараз головна проблема – кошти, як би банально це не звучало», – каже Денисенко. На третій місяць війни благодійники охочіше жертвують на прилади нічного бачення, приціли й дрони, ніж на захист, пояснює вона.

Серед донорів KOLO – Grammarly, Preply, Wirex. Проте більшість пожертв анонімні. Правила великих міжнародних IT-компаній часто прямо забороняють допомагати пов’язаним з армією фондам. Дехто робить приватні пожертви в криптовалюті. Наразі частка донатів у крипті впала до 2–3%, каже Бережний.

Новий проєкт KOLO – пожертви за підписками для бізнесу. Компанії зможуть раз на місяць переказувати фіксовані $10 000 або відсоток від прибутку. Так хочуть зібрати 100 донаторів. Вже зголосилися маркетингова платформа Promo Republic та два проєкти Макса Іщенко: портал DOU та сервіс із IT-вакансіями Djinni.

«Це стартап, який на самому початку показав зростання», – каже Педенко. Він уже має продукт та визнання користувачів, що довіряють особисто засновникам. Наступний крок – вийти за межі власної аудиторії та просувати саме бренд KOLO.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд