Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання?
Категорія
BrandVoice
Дата

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання?

5 хв читання

Першими зазнали реалій воєнного часу валютні операції та зовнішня торгівля. Вже вдень 24 лютого НБУ випустив екстрену постанову, яка заморожувала курс і встановлювала його ручне регулювання. 

📲 Forbes Ukraine у WhatsApp. Підписуйтесь й читайте головне про бізнес та економіку

Окрім того, згодом жорсткі обмеження запровадили й щодо міжнародних контрактів, деривативних інструментів та ввели режим критичного імпорту. Для багатьох бізнесів це був холодний душ, хоча всі розуміли, що обставини вимагають відповідних заходів. 

Що сталось?

Більшість бізнесів, що імпортують чи експортують товари, зіткнулися із рядом складних викликів внаслідок воєнного стану та повʼязаних із ним обмежень:

  • замороження курсу й розрив між фіксованим та міжнародним курсом;
  • заборона оплати за товари та послуги, що не належать до критичних;
  • зменшення терміну контролю щодо строків розрахунків з 365 днів до 120 днів;
  • заборона торгівлі з Росією та Білоруссю та приймання будь-яких платежів у валюті цих країн;
  • труднощі з отриманням та погашенням зовнішнього фінансування.

У підсумку компанії не могли розрахуватись з іноземними контрагентами за старими умовами контрактів, втратили можливість переказати кошти за вже ввезені товари, а також зіткнулись з обмеженнями в обслуговуванні зовнішніх запозичень. 

Чи може бізнес відновити міжнародні контракти, оплатити раніше імпортовані товари та проводити інші валютні операції без втрат і ризиків? 

У спільному із Forbes циклі спецпроєктів «Війна та гроші» Райффайзен Банк ділиться інсайтами, головними проблемами клієнтів за останні кілька місяців і креативними способами їх розвʼязання.

Критичний час, критичний імпорт

Найскладнішим обмеженням для клієнтів стало запровадження режиму критичного імпорту. Це означає, що дозволялось здійснювати платежі за імпорт лише певної, визначеної Кабінетом Міністром України, категорії продукції та послуг. Деякі сфери, які не підпадають під категорію критичних, не можуть працювати взагалі. 

Хоча на визначений список категорій було важко впливати, банк та самі підприємці зверталися з проханням додати в перелік критичного імпорту певні коди, аргументуючи їх важливість. Так вдалося значно розширити кількість кодів. І більшість компаній, які спочатку були вимушені зупинитись, почали поступово відновлювати свою діяльність.

Для забезпечення прозорості платежу у будь-якій валюті надається сервіс Global Payment Innovation (GPI)

Для клієнтів, які згідно з вимогами регулятора можуть здійснювати міжнародні розрахунки за отримані товари та послуги, Райф запровадив 20% знижку для платежів у євро в межах банків групи Райффайзен. 

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 1

Також для забезпечення максимальної прозорості проходження платежу у будь-якій валюті надається сервіс Global Payment Innovation (GPI). Ця технологія SWIFT для вихідних платежів в іноземній валюті дозволяє відстежувати платіж у будь-який момент його подорожі системою SWIFT у режимі реального часу та суму списаних комісій.

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 2
Андрій Худо,  співвласник та співзасновник Холдингу емоцій «!FEST»

Андрій Худо, співвласник та співзасновник Холдингу емоцій «!FEST»

Кейс холдингу !FESTrepublic

Основні фінансові виклики, з якими нам довелось зіткнутись, – це прямі наслідки падіння економіки в країні під час війни: різке зниження cash flow, відсутність попиту, зміни в структурі попиту, а також складнощі з виплатами зобов’язань у валюті.

Для нас можливість купувати та розраховуватись валютою є надзвичайно важлива для забезпечення роботи в різних проєктах. Це, зокрема, купівля вишні для проєкту «П’яна Вишня», транзакції в трейдерському бізнесі для FEST COFFEE MISSION, закупівлі матеріалів для «Авіації Галичини».

Маємо розуміти, що функціонування банківської системи з можливістю проведення валютних операцій – це одна з базових умов нормального життя і відновлення економіки в цей непростий час.

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 3

Онлайн-підтримка

Введення суворих обмежень НБУ не призвело до зупинки обслуговування клієнтів по зовнішньоекономічній діяльності. У перші тижні війни Райф у режимі нон-стоп здійснював аналіз законодавчих змін та консультування клієнтів щодо можливості проведення оплат згідно з міжнародними контрактами, отримання соціальної допомоги та здійснення виплат для евакуації співробітників та бізнесу клієнтів.

Консультували не лише персональні менеджери з валютного нагляду, а і спеціалізована гаряча лінія Райфу. Як тільки НБУ впроваджував регулятивні зміни, Райф терміново здійснював інформування електронними каналами своїх клієнтів та проводив вебінари.

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 4
Світлана Мозгова, директор по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій агропромхолдингу Астарта-Київ

Світлана Мозгова, директор по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій агропромхолдингу Астарта-Київ

Кейс агропромхолдингу Астарта-Київ

Райф – стратегічний партнер агропромхолдингу Астарта вже понад 10 років, що зберіг життєстійкість для ефективної роботи у період війни. Нові умови валютного законодавства в період воєнного стану стали своєрідним викликом, подолати який вдалося саме завдяки чітким діям та інструкціям фахівців валютного нагляду контролю банку.

Банк став однією з перших фінустанов країни, які відкрили кредитні транші для своєчасного проведення посівної кампанії, щоб підтримати продовольчу безпеку України. Також банк підтримав гуманітарний проєкт Common Help UA для допомоги місцевим громадам, які постраждали внаслідок війни, тимчасово евакуйованим і людям з інвалідністю.

Така синергія дозволила доставити понад 11 тисяч гуманітарних вантажів у 14 областей України. Допомогу отримали понад 500 тис. тимчасово евакуйованих громадян та 130 соціальних і медичних закладів, які обслуговують більше мільйона людей. І це тільки початок, адже робота продовжується.

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 5

Обслуговування зовнішніх кредитів

Через введені обмеження компанії не мають можливості працювати за раніше наданими кредитами, тобто повертати планові платежі або відсотки. Таку можливість мають виключно великі міжнародні фінансові організації, які кредитують клієнтів за своїми програмами.

До чого це призводить? Воєнний стан уповільнює, якщо не унеможливлює, отримання нових надходжень від зовнішніх позикодавців. Це переважно приватні, часто материнські компанії, які фінансували бізнес в Україні. Зараз це фінансування призупинене. 

Попри скорочення фінансування, міжнародний бізнес займався «адресною допомогою», максимально підтримував фінансово своїх співробітників в українських філіях. Наразі про державні транші для підтримки бізнесу не йдеться, але банки очікують розширення можливостей та зняття обмежень.

Євро там, гривня тут: повернення валюти в країну

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 6

У перші тижні війни Національний банк заборонив продаж готівкової валюти. Не у всіх була можливість купити валюту і виїхати за кордон. Люди знімали гривневу готівку, яку потім везли з собою за кордон. 

Звісно, в Європі обміняти гривні на місцеву валюту було майже неможливо. Але Райф спільно з Raiffaisen Bank International налагодив приймання та обмін гривні в банках групи в Чехії, в Словаччині, в Австрії та Угорщині. 

А вже пізніше Райф забирав цю готівку назад в країну. В результаті, банк повернув в Україну перші 150 млн інкасованої гривні – найбільший показник воєнних часів.

Продаж безготівкової валюти за 5 хв 

Жоден банк не може гарантувати, що валюта буде продана за «найкращим» курсом протягом дня, але прискорення та спрощення продажу безготівкової валюти – цілком реальний та позитивний крок для клієнтів та бізнесів. 

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 7

У воєнний час Райф значно пришвидшив процес продажу валюти клієнтами, які продають іноземні валюти для подальших розрахунків у нашій державі. 

Якщо раніше операція займала мінімум кілька годин, тепер це відбувається менш ніж за 5 хвилин. Усі продавці валюти незабаром будуть переведені на такий швидкий процес продажу валюти. 

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 8
Віталій Седлер, CEO Intellias

Віталій Седлер, CEO Intellias

Кейс Intellias

Наш бізнес є експортно-орієнтовним, тому валютні обмеження НБУ менше впливають на роботу компанії. З іншого боку, фіксований курс, що є нижчим за ринковий, радше має більше недоліків для бізнесу у середньостроковій перспективі.

Банк і банківська система змогла забезпечити функціонування бізнесу на належному високому рівні. Всі банківські транзакції бізнесу, в тому числі продаж валюти, відбуваються у швидкому та ефективному режимі.

Війна та гроші. Валюта та імпорт – в лещата чи у вільне плавання? /Фото 9

Варто розуміти, що навіть по завершенні стадії активних бойових дій фінансова система не піде одразу ж у вільне плавання. Обмеження зніматимуться контрольовано і поступово, можливо, із паралельним введенням додаткових заходів. 

В умовах жорсткого валютного регулювання та численних викликів для всіх клієнтів, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, Райф намагається максимально сприяти клієнтам: отримати доступ до найкращого можливого курсоутворення, мати зручні умови проведення валютних операцій, швидку конвертацію та легко впоратись з будь-якими викликами. 

Наступна тема в циклі спецпроєкту «Війна та гроші» – виплати та готівка: як виплачувати заробітну плату в умовах війни, чи можлива інкасація в прифронтових зонах, та чому «гроші на касі» – шлях до кешлес.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд