«Я постійно ставлю нелогічні і, здавалося б, дурні запитання»,– каже Нубар Афеян, 59, засновник венчурної фірми Flagship Pioneering та голова ради директорів Moderna. А раптом кишкова флора допоможе вилікувати рак? А раптом червоні кров’яні тільця разом із киснем зможуть переносити ліки? А раптом не всі віруси шкідливі? Раптом матрична РНК (мРНК) може стати основою для медичних препаратів? Цими питаннями він спантеличив учених 10 років тому.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Я казав: ти збожеволів, це не спрацює»,– згадує гендиректор Moderna Стефан Бансель перші розмови з Афеяном у 2011-му. Але коли Афеян, іммігрант з Лівану з вірменським корінням, включив харизму, Бансель здався. Він керував французьким виробником діагностичних засобів BioMérieux, але погодився перейти у Moderna. «Нубар геніальний не тому, що намагався нав’язати мені свої ідеї, а тому, що змусив мене повірити: варто ризикнути і змінити світ»,– говорить він.
Завдяки мРНК-вакцині проти COVID-19 Moderna стала прозивним ім’ям у всьому світі. Її виторг за 12 місяців перевищив $11 млрд а капіталізація наближається до $100 млрд. Афеян – один із п’ятьох мільярдерів Moderna. Forbes оцінює його статки у $2,9 млрд. Статки Банселя – $7,5 млрд. Афеян сподівається, що Moderna – не єдиний стрибок у стратосферу. Ця фірма – лише одна з десятків компаній, які можуть стати успішними завдяки роботі, що її бізнесмен провів у Flagship за 20 років.
Flagship управляє активами на суму $17 млрд і працює радше як інкубатор, а не як венчурний фонд. Під його егідою Афеян вирощує наукові проєкти у біотехнологіях, медицині та сільському господарстві. Мета – створювати й розвивати по шість компаній на рік. Більшість цих фірм виростають із питання «А раптом?..», яке так любить ставити Афеян. «Кожна наша компанія народжується, щоб повторити успіх Moderna,– розповідає він Forbes у кембриджському офісі Flagship із краєвидом на річку Чарльз.– Уявіть, що можете змінити світ у сфері, над якою працюєте».
З моменту появи Flagship Афеян допоміг заснувати близько 70 компаній. Кожна розпочинала шлях з ідеї, народженої в лабораторії. Якщо ідея виглядає перспективною, Flagship у неї інвестує. Потім певний час стартап працює як її дочірнє підприємство. Найкращі проєкти залучають зовнішніх інвесторів, деякі виходять на біржу. Повністю цей шлях пройшли поки що 30 компаній. Moderna – найбільша. Серед інших «випускників» – Denali Therapeutics із капіталізацією $6,3 млрд яка працює над лікуванням нейродегенеративних захворювань. Quanterix ($2,1 млрд виробляє засоби аналізу білків. Rubius ($1,3 млрд розробляє ліки на основі еритроцитів для лікування онкологічних та аутоімунних захворювань.
Одна справа - паралельно відкривати компанії, інша - поставити цей процес на потік
Афеян називає свою модель паралельним підприємництвом. Він засновує кілька компаній відразу: не одну-дві, а шість-вісім. У міру зростання активів Flagship нарощувала темпи створення стартапів. З 2000-го по 2005-й фірма створювала по дві компанії на рік. До 2020-го Flagship прискорилася більш ніж удвічі – до п’яти стартапів на рік. «Він дуже зухвалий, сміливий, вимогливий. Бунтар у всьому»,– каже Сімба Гілл, гендиректор Evelo Biosciences. Це одна з «дочок» Flagship, що займається вивченням мікробіома. Гілл знайомий з Афеяном уже два десятиліття.
Flagship впровадила свою нинішню бізнес-модель у 2007-му. З цього моменту і до першої половини 2021-го її чиста внутрішня норма прибутку сягала майже 40%, розповіло джерело, обізнане у справах Flagship. Moderna зробила в цей показник величезний внесок. Навіть з урахуванням недавнього падіння її акції зросли з березня 2020го у вісім разів. Завдяки Moderna четвертий фонд Flagship, створений у 2012 році, очолив список 17 найефективніших фондів, що працюють із біотехнологіями. Він близький до того, щоби принести інвесторам 15-кратну віддачу від інвестицій, підрахували аналітики Stat. «Інвестиції в Moderna і Flagship – одні з найбільш високоприбуткових за всю нашу історію»,– констатувало управління з інвестицій пенсійного фонду штату Массачусетс у травні 2021-го.
Завдяки цьому успіху Афеян збирає неймовірні суми. У червні Flagship залучила $3,4 млрд до нового фонду. Величезні гроші навіть з урахуванням того, скільки інвестори зараз вливають у біотехнології та медицину. Flagship нарощує інвестиції у фармацевтику, сільське господарство та харчову промисловість. Компанія також створює підрозділ превентивної медицини для персоналізованої профілактики захворювань. Ще один новий підрозділ займатиметься медичною безпекою – захистом від майбутніх епідемій. «Якби не було пандемії,– каже Афеян, закинувши руки за голову,– ми не виявляли б такої завзятості в цій справі».
Приплив грошей стане перевіркою моделі паралельного підприємництва на здатність масштабуватися. Чи зможе компанія розширювати бізнес ще швидше? Над аналізом ідей та запуском компаній у Flagship працюють кілька команд. Одну очолює давній керівник біотехнологічного напряму Джон Мендлейн. Ще кількох досвідчених менеджерів Афеян найняв під час розширення Flagship. Вони стали партнерами фірми та гендиректорами нових стартапів. Афеян, як і раніше, любить тримати все під контролем. Він залишається головою ради директорів Moderna і входить до рад ще шістьох компаній, опікуваних Flagship. «Нубару доводиться делегувати управління зростаючою організацією і водночас тримати руку на пульсі,– каже Девід Епштейн, котрий прийшов у Flagship як виконавчий партнер у 2017 році з посади гендиректора Novartis Pharmaceuticals.– Гадаю, це для нього неприродно й дискомфортно. Він сам полюбляє робити кілька справ одразу».
Як і багато вірмен, сім’я Афеяна переїжджала з країни до країни у пошуках притулку. Під час геноциду 1915–1916 років, упродовж якого Османська імперія знищила 1,2 млн вірменських християн, діда і двоюрідного дядька Афеяна по батьківській лінії двічі заарештовували. Вдруге арешт проводили німецькі офіцери. Вони побачили, що у діда блакитні очі і що він говорить німецькою, і допомогли сім’ї врятуватися. «Німці їх пощадили,– каже Афеян.– Хоч Німеччина й була союзницею Османської імперії, офіцерів обурювало, що людей везуть на смерть цілими ешелонами».
Дід Афеяна втік до Болгарії. Там народився батько підприємця. Через роки, коли в Болгарії встановився комуністичний режим, Афеяни втекли до Греції, а на початку 1950-х осіли в Лівані. «Батько жив приблизно так само, як я зараз,– розповідає Афеян.– Він був іммігрантом. Йому завжди потрібно було доводити, що він на щось здатний». Його дитинство минуло у Бейруті. У серпні 1975-го, коли Афеяну виповнилося 13, батьки разом із ним та двома старшими братами втекли від громадянської війни до Канади.
Афеян закінчив хіміко-технологічний факультет Університету Макгілла, а у 1987-му здобув ступінь доктора біохімії в Массачусетському технологічному інституті. Випадкова зустріч з одним із засновників компанії Hewlett-Packard, Девідом Пакардом, на конференції Національного наукового фонду у Вашингтоні 1985-го справила на нього величезне враження. Пакард зараховував себе до нового покоління інженерів – одночасно підприємців і новаторів. «Він мене буквально зачарував,– згадує Афеян.– Я почав вивчати все, що міг, про створення компаній».
У 1989-му Афеян заснував у Массачусетсі фірму PerSeptive Biosystems, яка випускала обладнання для біотех-компаній. Він почувався вигнанцем: молодим підприємцем та іммігрантом. Тоді ні те ні те не вважалося перевагою. «Якби я довго все обмірковував, то не став би створювати компанію,– розповідає Афеян.– Це був дуже нераціональний вчинок». Але він згадав пораду Пакарда: якщо ринок абсолютно новий, то практично будь-яка інновація на ньому виявиться цінною. «Я подумав, що мені нема чого втрачати,– каже він.– Мені не спадало на думку, що, зазнавши невдачі у геть новій справі, я ризикую новеньким докторським дипломом».
PerSeptive розробила передову технологію аналізу білків і перетворилася на бізнес із річним виторгом $100 млн. У 1998-му Афеян продав компанію консорціуму з випуску наукових приладів Perkin-Elmer за $360 млн. Він став директором з розвитку бізнесу наступниці Perkin-Elmer – компанії Applera, але невдовзі задумався про наступний крок. Багато хто стає серійним підприємцем і створює одну компанію за одною. Афеян замислився, чи не можна паралельно відкривати одразу кілька компаній і завжди мати під рукою ідеї для наступних стартапів?
«Якщо робити кілька справ паралельно, доводиться вникати в їхню сутність,– пояснює він.– Уявіть, що граєте у шахи. У партії з одним суперником ви намагаєтесь прорахувати його наступний хід. Але якщо ведете сеанс одночасної гри, то маєте розуміти все й одразу. Не можна довго обмірковувати ходи. Таке бачення паралельного підприємництва стало для мене викликом».
У 1999-му Афеян заснував компанію-попередницю Flagship Pioneering і відкрив офіс у передмісті Кембриджа. Другим засновником став венчурний капіталіст Ед Канія, інвестор PerSeptive. «Одна справа – паралельно відкривати компанії,– каже Афеян.– Інша – поставити цей процес на потік».
Афеян отримав громадянство США у 2008-му. Іммігрантам, на його думку, властива готовність іти на ризик і грати проти правил. «Джерело такої сміливості – у відсутності коріння,– каже він.– Мені комфортно відчувати дискомфорт. Для мене це нормально».
Два десятиліття тому, коли з’явилася Flagship, біотехнології були у немилості в інвесторів. «Платформенні компанії», які працювали над концепціями, а не над конкретними ліками, взагалі перебували серед аутсайдерів. «Для біологів настали важкі часи. Ринок був у захваті від доткомів,– згадує доктор медицини і керівний партнер Flagship Даг Коул.– Біотехнологи та венчурні інвестори стверджували: «Ера біотеху та платформ скінчилася. Ні те ні те не працює». У 2001-му він одним із перших приєднався до Афеяна.
Афеяну було байдуже, що думають інші. «Нубар завжди твердо вірив: платформи змінять світ,– каже гендиректор Evelo Сімба Гілл.– Усі люблять Moderna, але мода на платформи приходить і йде. А Нубар завжди залишався їм вірним».
Згодом Афеян сформував структуру для мозкових штурмів створення нових компаній. Він починає із запитання «А раптом?..». «Обведіть олівцем існуючі ніші. А потім, колом побільше, обведіть суміжні ринки. За межами цього великого кола залишиться зона безрозсудності»,– пояснює він.
У цю зону й мітить Афеян: саме тут відбуваються прориви. Є схема, за якою дослідники Flagship розглядають десятки ідей, приймають їх чи відкидають. Афеян описує цей процес як дарвінівський. Аналізуючи ідеї, вчені можуть змінювати підходи до їхнього втілення, ба навіть весь напрям роботи. Їм байдуже, як світ розцінить такі маневри. «Нами рухає еволюційний процес»,– пояснює Афеян.
Проєктам, що вижили, (нині їх 89) присвоюють номери, а не назви. Це роблять для того, щоб засновники не прив’язувалися до «улюбленців», які, можливо, доведеться закрити. Щоб застовпити територію, фірма подає заявки на патенти (для більшості ідей їх кілька). Потім інвестує $1 млн максимум $2 млн. У 2020-му Flagship подала 341 патентну заявку – удвічі більше, ніж двома роками раніше. У першій половині цього року вона зареєструвала 379 заявок. Якщо ідея підтверджується в лабораторії, Flagship дає новій компанії назву та виділяє їй $20 млн і більше. Стартап стає дочірньою фірмою, що повністю належить Flagship. З моменту запуску на основі 89 ідей створено 70 компаній.
Виростивши ідею та надавши посівне й раннє венчурне фінансування, Flagship залучає зовнішніх інвесторів. Звичайна сума вкладень – $100 млн і більше, мета – вихід на біржу. На час IPO Flagship володіє у своїх стартапах часткою близько 50%. «Це зовсім інша модель,– каже Авак Кахведжян, генеральний партнер Flagship і далекий родич Афеяна.– Нубар її винайшов і навчив нас нею користуватися».
Яскравий приклад: робота Flagship із мікробіомом – кишковою мікрофлорою. Вчені говорили про мікробіом роками. Але коли у 2008-му Афеян уперше запропонував вивчити його роль у розвитку хвороб, зокрема аутоімунних та онкологічних, його ідею визнали божевільною. Ранні дослідження закінчилися нічим. Але у 2012-му Flagship запустила свій перший стартап із дослідження мікробіома – Seres Therapeutics. Він працює над препаратами, які покращують стан пацієнтів, усуваючи дисбаланс мікрофлори. Сьогодні в активі Flagship пів дюжини мікробіомних компаній, зокрема Evelo (заснована у 2014-му), Kaleido Biosciences (2015) та Senda Biosciences (2016). Це гра в довгу: вчені продовжують дослідження та клінічні випробування. Майже десятиліття по тому Seres довела до третьої фази випробувань лише один препарат. Ще кілька – на ранніх етапах. Капіталізація цієї публічної компанії – $710 млн.
Вивчення мікробіома стало прологом для роботи з вірусами. Афеян та його вчені замислилися, чи є в нашому організмі корисні віруси? «Якщо є корисні бактерії, то невже немає жодного такого ж вірусу?» – питав Афеян. Відповідь на це запитання важлива. Віруси застосовуються у генній терапії, але дають побічні ефекти. Афеян запитав, чи можна їх замінити нешкідливим вірусом? Вивчивши питання, дослідники Flagship дізналися про сімейство анелловірусів, які живуть в організмі людини. Зазвичай їх ігнорували як безпечні. Дослідженню привласнили номер FL46, а 2017-го воно лягло в основу стартапу Ring Therapeutics. У липні Ring залучила $117 млн від інвесторів на кшталт T. Rowe Price.
Не все йде гладко. Flagship закрила чотири компанії, в які інвестувала по $10 млн і більше. Ще 13 стартапів ліквідовано на ранніх стадіях. Наприклад, у квітні закрилася та звільнила більшість співробітників фірма Ohana Biosciences, що спеціалізувалася на лікуванні безпліддя. Проєкту тільки-но виповнився рік.
Трапляються й більші провали. У 2013-му Flagship заснувала компанію Indigo Agriculture, яка займалася підвищенням урожайності за допомогою мікроорганізмів. Фірма залучила $1,1 млрд – величезні гроші для сільськогосподарського стартапу. Справа не пішла. У вересні 2020-го посаду гендиректора Indigo обійняв Рон Овсепян, колишній керівник Novell. Двома роками раніше він приєднався до Flagship як виконавчий партнер. Овсепян працював над реорганізацією бізнесу та відмовився від моделі прямих продажів фермерам на користь партнерства із сільгоспдистриб’юторами. «Якщо ми хочемо реалізувати цю ідею, потрібно досягти масштабу»,– каже Овсепян.
У біотеху мала ймовірність того, що спрацює якийсь один продукт. То навіщо ставити на кін мільйони долларів та роки життя, щоб розробляти лише його?
Масштаб важливий і для іншого стартапу Flagship – компанії Repertoire Immune Medicines. Нею керує ветеран галузі біотехнологій Джон Кокс, який очолював Bioverativ після її продажу фармацевтичному гіганту Sanofi за $11,6 млрд. Repertoire вивчає роботу імунної системи. Компанія зосереджена на дослідженні Т-клітин, різновидів лейкоцитів, які допомагають захищати організм від інфекцій. «Головна причина більшості аутоімунних захворювань – збій у роботі Т-клітин,– пояснює Кокс.– Якщо зрозуміти, чому Т-клітини вражають мозок і спричиняють розсіяний склероз, можна розробити імунні препарати для лікування хвороб, а не просто придушення імунної відповіді».
На думку Афеяна, це класичний приклад грандіозної ідеї. Для її втілення Repertoire вже залучила понад $350 млн від інвесторів на кшталт SoftBank та Alaska Permanent Fund. Як і інші стартапи Flagship, Repertoire – «платформна компанія». Що їх більше у портфелі Flagship, то менший ризик, вважає Афеян. Якщо потрібно, платформна компанія може змінити сферу діяльності, як це зробила Moderna із вакцинами проти COVID-19.
«У біотеху вкрай мала ймовірність того, що спрацює якийсь один продукт. То навіщо ставити на кін мільйони доларів та роки життя, щоб розробляти лише його? – каже бізнесмен.– Moderna залучила $1 млрд і це викликало, м’яко кажучи, скептицизм. Мені казали: «Як вам узагалі дали грошей?» Вакцину розробили за два дні після публікації геномної послідовності коронавірусу. То що цінніше – вакцина чи платформа? Сьогодні інвестори вважають, що вакцина. Я до кінця своїх днів віритиму, що платформа».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.